Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
м категоризація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
}} |
}} |
||
'''Йосип-Михайло Вітошинський-Доброволя''' ([[1857]], [[Лемківщина]] — [[9 грудня]] [[1931]]) — |
'''Йосип-Михайло Вітошинський-Доброволя''' ([[1857]], [[Лемківщина]] — [[9 грудня]] [[1931]]) — [[генерал-майор]] австрійської армії українського походження. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] — [[генерал-майор]] австрійської армії. Командував 130-ю бригадою в корпусі П. Гофмана, до складу якої входив [[Легіон Українських Січових Стрільців]]. Бригада Вітошинського-Доброволі бригада брала участь у боях в Карпатах й на Поділлі. |
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] — [[генерал-майор]] австрійської армії. Командував 130-ю бригадою в корпусі П. Гофмана, до складу якої входив [[Легіон Українських Січових Стрільців]]. Бригада Вітошинського-Доброволі бригада брала участь у боях в Карпатах й на Поділлі. |
||
З листопада 1918 до весни 1920 командував військовими з'єднаннями [[Українська Галицька Армія|Української Галицької Армії]] під час [[Українсько-Польска війна 1918-19|Українсько-Польської війни 1918-19]] та в період воєнних дій галичан проти [[більшовики|більшовиків]] і [[денікінці]]в у Наддніпрянській Україні. |
|||
Вважається, що після листопала 1918 року Й. Доброволя-Вітошинський служив в Українській галицькій армії, проте за останніми дослідженнями після 1918 року не перебував на військовій службі, перебував у Львові, отримавши від польського командування дозвіл на вільне пересування містом, у західноукраїнському війську жодного дня не служи, а, з огляду на похилий вік, також не був прийнятий до польського війська. Зате головував у стовореному окупантами військово-польовому суді, що розташовувався на вулиці Замарстинівській у Львові. Отож таку людину можна вважати ким завгодно, але не "військовим діячем ЗУНР" <ref>'' Хто відокремлюватиме зерно від полови? Рецензія на видання "Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Ресупліки. Том І/ Цитаделя: Львівський мілітарний алманах. №15 2018</ref> |
|||
З 1920 перебував в еміграції. Протягом 1920—1922 перебував у польському таборі Ланцут для інтернованих частин Армії УНР. Після ліквідації таборів оселився у Львові. З 1923 року працював в Австрійському військовому архіві. Помер [[9 грудня]] [[1931]] року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 20.<ref>{{книга |автор = Криса Л., Фіголь Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 219-220|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref> — разом із дружиною — Ядвігою Доброволя-Вітошинською з Вежбицьких. |
З 1920 перебував в еміграції. Протягом 1920—1922 перебував у польському таборі Ланцут для інтернованих частин Армії УНР. Після ліквідації таборів оселився у Львові. З 1923 року працював в Австрійському військовому архіві. Помер [[9 грудня]] [[1931]] року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 20.<ref>{{книга |автор = Криса Л., Фіголь Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 219-220|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref> — разом із дружиною — Ядвігою Доброволя-Вітошинською з Вежбицьких. |
||
Рядок 42: | Рядок 44: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''[[Науменко Кім Єлисейович|Науменко К. Є]]''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Vitoshynskyj_Dobrovolia_J Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло] // {{ЕІУ|1|582}} |
|||
* ''Науменко К. Є''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35008 Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло] // {{ЕСУ|4|637}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Рядок 55: | Рядок 56: | ||
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]] |
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]] |
||
[[Категорія:Генерали Австро-Угорщини]] |
[[Категорія:Генерали Австро-Угорщини]] |
||
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]] |
|||
[[Категорія:Генерали УГА]] |
|||
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]] |
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]] |
||
[[Категорія:Українська еміграція]] |
Версія за 14:54, 15 червня 2019
Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло | |
---|---|
Народження | 1857 Лемківщина |
Смерть | 9 грудня 1931 Львів, Польська Республіка |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Освіта | Терезіанська академія |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Перша світова війна і Радянсько-українська війна (1917—1921) |
Нагороди | |
![]() |
Йосип-Михайло Вітошинський-Доброволя (1857, Лемківщина — 9 грудня 1931) — генерал-майор австрійської армії українського походження.
Життєпис
Народився в українській родині на Лемківщині[2] (нині Республіка Польща).
Закінчив гімназію, по тому офіцерську школу та Військову академію у Відні.
У роки Першої світової війни — генерал-майор австрійської армії. Командував 130-ю бригадою в корпусі П. Гофмана, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців. Бригада Вітошинського-Доброволі бригада брала участь у боях в Карпатах й на Поділлі.
Вважається, що після листопала 1918 року Й. Доброволя-Вітошинський служив в Українській галицькій армії, проте за останніми дослідженнями після 1918 року не перебував на військовій службі, перебував у Львові, отримавши від польського командування дозвіл на вільне пересування містом, у західноукраїнському війську жодного дня не служи, а, з огляду на похилий вік, також не був прийнятий до польського війська. Зате головував у стовореному окупантами військово-польовому суді, що розташовувався на вулиці Замарстинівській у Львові. Отож таку людину можна вважати ким завгодно, але не "військовим діячем ЗУНР" [3]
З 1920 перебував в еміграції. Протягом 1920—1922 перебував у польському таборі Ланцут для інтернованих частин Армії УНР. Після ліквідації таборів оселився у Львові. З 1923 року працював в Австрійському військовому архіві. Помер 9 грудня 1931 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 20.[4] — разом із дружиною — Ядвігою Доброволя-Вітошинською з Вежбицьких.
Примітки
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 219. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Науменко К. Є. Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло… — С. 637.
- ↑ Хто відокремлюватиме зерно від полови? Рецензія на видання "Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Ресупліки. Том І/ Цитаделя: Львівський мілітарний алманах. №15 2018
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 219-220. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло |
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |