Ґалан Володимир: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux2013 (обговорення | внесок)
м виправлено лату смерті
Andrux2013 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
{{особа
|жінка =
|оригінал імені =
|зображення =
|дата народження =
|місце народження =
|дата смерті = 3 липня 1978
|місце смерті =
|поховання =
|громадянство =
|національність =
|військове звання =
|партія =
|нагороди =
}}
{{Othernames|Галан}}
{{Othernames|Галан}}
[[Файл:Galan Volodymyr 1.jpg|міні|праворуч|270пкс|Сотник УГА Володимир Ґалан]]
[[Файл:Galan Volodymyr 1.jpg|міні|праворуч|270пкс|Сотник УГА Володимир Ґалан]]

Версія за 19:12, 21 липня 2019

Ґалан Володимир
Народився3 квітня 1893(1893-04-03)
Глиняни, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер3 липня 1978(1978-07-03) (85 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США
ПохованняУкраїнський цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльністьгромадський активіст, військовослужбовець
Знання мовукраїнська, німецька і польська
Сотник УГА Володимир Ґалан

Володимир Ґалан (3 квітня 1893, м. Глиняни —3 липня 1978, Філадельфія) — український військовик, громадський діяч у США. Поручник артилерії УГА.[1]

Біографія

Народився 3 квітня 1893 року в містечку Глиняни у Галичині, нині місто Золочівського району Львівської області (тоді Перемишлянський повіт, Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).

Під час Першої світової війни — старший лейтенант австрійської армії, від 1918 року — старшина (офіцер) Української Галицької армії. Батарея під командуванням В. Ґалана брала участь у визволенні Бучача від польських окупантів під час Чортківської офензиви УГА, зокрема, відбила сильну атаку уланів.[2] Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка — Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.[3] Емігрував до США, де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). Автор книжки спогадів із часів українських визвольних змагань «Батерія смерти» (вийшла у видавництві «Червона Калина)».

Помер 1978 року у Філадельфії, штат Пенсильванія, США. Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз там же.

Бібліографія

  • Батерія смерти. — Нью-Йорк, 1968. — 240 с.

Примітки

  1. Бойові дії артилерійських полків Галицької армії на фронтах українсько-польської та більшовицько-української воєн (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтень 2013. Процитовано 21 листопад 2013.
  2. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 196.
  3. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 275.

Література


Посилання