Ґалан Володимир: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м виправлено лату смерті |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа |
{{особа |
||
|жінка = |
|||
|оригінал імені = |
|||
|зображення = |
|||
|дата народження = |
|||
|місце народження = |
|||
|дата смерті = 3 липня 1978 |
|||
|місце смерті = |
|||
|поховання = |
|||
|громадянство = |
|||
|національність = |
|||
|військове звання = |
|||
|партія = |
|||
|нагороди = |
|||
}} |
|||
{{Othernames|Галан}} |
{{Othernames|Галан}} |
||
[[Файл:Galan Volodymyr 1.jpg|міні|праворуч|270пкс|Сотник УГА Володимир Ґалан]] |
[[Файл:Galan Volodymyr 1.jpg|міні|праворуч|270пкс|Сотник УГА Володимир Ґалан]] |
Версія за 19:12, 21 липня 2019
Ґалан Володимир | |
---|---|
Народився | 3 квітня 1893 Глиняни, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 3 липня 1978 (85 років) Філадельфія, Пенсільванія, США |
Поховання | Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз) |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Діяльність | громадський активіст, військовослужбовець |
Знання мов | українська, німецька і польська |
Володимир Ґалан (3 квітня 1893, м. Глиняни —3 липня 1978, Філадельфія) — український військовик, громадський діяч у США. Поручник артилерії УГА.[1]
Біографія
Народився 3 квітня 1893 року в містечку Глиняни у Галичині, нині місто Золочівського району Львівської області (тоді Перемишлянський повіт, Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).
Під час Першої світової війни — старший лейтенант австрійської армії, від 1918 року — старшина (офіцер) Української Галицької армії. Батарея під командуванням В. Ґалана брала участь у визволенні Бучача від польських окупантів під час Чортківської офензиви УГА, зокрема, відбила сильну атаку уланів.[2] Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка — Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.[3] Емігрував до США, де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). Автор книжки спогадів із часів українських визвольних змагань «Батерія смерти» (вийшла у видавництві «Червона Калина)».
Помер 1978 року у Філадельфії, штат Пенсильванія, США. Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз там же.
Бібліографія
- Батерія смерти. — Нью-Йорк, 1968. — 240 с.
Примітки
- ↑ Бойові дії артилерійських полків Галицької армії на фронтах українсько-польської та більшовицько-української воєн (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтень 2013. Процитовано 21 листопад 2013.
- ↑ М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 196.
- ↑ М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 275.
Література
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
- Ґалан Володимир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 2. — С. 472.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Д-р Володимир Галан // Вісті комбатанта. 1978. Ч. 3; Пам’яті д-ра Володимира Галана // Там само. Ч. 4.