Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
Вважається, що після листопала 1918 року Й. Доброволя-Вітошинський служив в Українській галицькій армії, проте за останніми дослідженнями після 1918 року не перебував на військовій службі, перебував у Львові, отримавши від польського командування дозвіл на вільне пересування містом, у західноукраїнському війську жодного дня не |
Вважається, що після листопала 1918 року Й. Доброволя-Вітошинський служив в Українській галицькій армії, проте за останніми дослідженнями після 1918 року не перебував на військовій службі, перебував у Львові, отримавши від польського командування дозвіл на вільне пересування містом, у західноукраїнському війську жодного дня не служив, а, з огляду на похилий вік, також не був прийнятий до польського війська. Зате головував у створеному окупантами військово-польовому суді, що розташовувався на вулиці Замарстинівській у Львові. Отож таку людину можна вважати ким завгодно, але не "військовим діячем ЗУНР" <ref>'' Хто відокремлюватиме зерно від полови? Рецензія на видання "Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Ресупліки. Том І/ Цитаделя: Львівський мілітарний алманах. №15 2018</ref> |
||
Версія за 19:15, 21 липня 2019
Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло | |
---|---|
Народження | 1857 Лемківщина |
Смерть | 9 грудня 1931 Львів, Польська Республіка |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() |
Освіта | Терезіанська академія |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Перша світова війна і Радянсько-українська війна (1917—1921) |
Нагороди | |
![]() |
Йосип-Михайло Вітошинський-Доброволя (1857, Лемківщина — 9 грудня 1931) — генерал-майор австрійської армії українського походження.
Життєпис
Народився в українській родині на Лемківщині[2] (нині Республіка Польща).
Закінчив гімназію, по тому офіцерську школу та Військову академію у Відні.
У роки Першої світової війни — генерал-майор австрійської армії. Командував 130-ю бригадою в корпусі П. Гофмана, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців. Бригада Вітошинського-Доброволі бригада брала участь у боях в Карпатах й на Поділлі.
Вважається, що після листопала 1918 року Й. Доброволя-Вітошинський служив в Українській галицькій армії, проте за останніми дослідженнями після 1918 року не перебував на військовій службі, перебував у Львові, отримавши від польського командування дозвіл на вільне пересування містом, у західноукраїнському війську жодного дня не служив, а, з огляду на похилий вік, також не був прийнятий до польського війська. Зате головував у створеному окупантами військово-польовому суді, що розташовувався на вулиці Замарстинівській у Львові. Отож таку людину можна вважати ким завгодно, але не "військовим діячем ЗУНР" [3]
З 1920 перебував в еміграції. Протягом 1920—1922 перебував у польському таборі Ланцут для інтернованих частин Армії УНР. Після ліквідації таборів оселився у Львові. З 1923 року працював в Австрійському військовому архіві. Помер 9 грудня 1931 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 20.[4] — разом із дружиною — Ядвігою Доброволя-Вітошинською з Вежбицьких.
Примітки
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 219. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Науменко К. Є. Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло… — С. 637.
- ↑ Хто відокремлюватиме зерно від полови? Рецензія на видання "Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Ресупліки. Том І/ Цитаделя: Львівський мілітарний алманах. №15 2018
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 219-220. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло |
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |