Іван Ле

Іван Леонтійович Мойся
Псевдонім	Іван Ле
Народився	9 (21) березня 1895(1895-03-21) с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	9 жовтня 1978(1978-10-09) (83 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія→  УНР→  СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Мова творів	українська
Жанр	історичний роман і оповідання
Членство	СП СРСР
Партія	РКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
Премії
Іван Ле у Вікісховищі

|Ukrcenter=

Іван Ле (справжнє ім'я Іван Леонтійович Мойся; 9 (21) березня 1895(18950321), с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 9 жовтня 1978, Київ, Українська РСР, СРСР) — український письменник. Редактор журналу «Забой»

Біографія

Народився 9 (21 березня) 1895 в селі Мойсинцях Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині безземельного селянина. Батько працював переважно грабарством. Матеріальні нестатки змушують восьмирічного хлопця піти на заробітки, — він пасе громадську худобу, згодом працює коногоном на руднику на Криворіжжі, грабарем, палітурником, покрівельником, теслярем, техніком на будівництві залізниці.

Вже з раннього дитинства виявилася його любов до літератури, бажання писати самому. Перші його дописи-фейлетони з'являються 1913 року в черкаській газеті «Пріднєпров'є».

У 1915 мобілізований до царської армії. Перебування на фронті Першої світової війни, спілкування, а потім і дружба з більшовиками вплинули на політичні погляди майбутнього письменника. Його обирають головою солдатського комітету.

Після демобілізації влітку 1918 повернувся в Україну, брав участь у боротьбі проти гетьманців, денікінців, куркулів. Його обирають до складу ревкому, а потім до повітового виконкому в Золотоноші.

З 1922 в комуністичній партії.

У 1922 його посилають на робітфак Київського політехнічного інституту, з наступного року він вчиться на факультеті інженерів будівництва шляхів. Згодом редагує газету «Київський політехнік», працює в редакції журналу «Комунар».

У кінці 1920-х, з 1928—1930 жив і працював у Донбасі, редагував журнал «Забой» (зараз «Донбас»). В цей період його творчості переважала робітнича тема (переважно донецька) вона розкрита в творах «Ритми шахтьорки» 1928.

Займає активну позицію в ідеологічній боротьбі проти «ворожих» концепцій в мистецтві, у ствердженні основоположних принципів радянської літератури. Належав до літературних організацій «Жовтень», «Всеукраїнська спілка пролетарських письменників». Стає першим редактором «Літературної газети» (1927).

Типовий представник стилю соцреалізм. В центрі уваги Івана Ле — комуністи, комсомольці, робітники, незаможники. Серед них — Пилип Баранець («Новоявлена», 1925), Василь Машиністий («Трахтарь», 1926), Остап Залізний («Камінний Мірошник», 1928).

Могила Івана Ле

Помер в Києві 9 жовтня 1978. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1; центральна алея).

Твори

Меморіальна дошка Іванові Ле у Києві (вул. Велика Васильківська, 6)

Романи:

• Роман міжгір'я
• Наливайко
• Хмельницький
• Історія радості
• Південний захід (1948—1950, спільно з Олександром Левадою)
• Бронзова доба (1965—1972) ^{[джерело?]}

Повісті:

• Юхим Кудря
• Інтеграл
• Кленовий лист
• Право молодості (1951—1952)
• Ле І. Твердий характер / Іван Ле. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1941. – 138 с.
• Ле І. Камінний мірошник : повість / Іван Ле. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. – 74 с.

Екранізації

За його твором «Роман міжгір'я» режисером Ф. Лопатинським (за сценарієм Ф. Лопатинського і П. Коломойцева) створено у 1933 р. однойменний фільм.

Нагороди та вшанування

• 1967 — Шевченківська премія

На його честь існують декілька урбанонімів, наприклад вулиця Івана Ле у місті Черкаси.

Джерела та література

• Г. П. Герасимова. Ле Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 60. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• К. Є. Машкова. Ле Іван // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X. "Іван Ле був антиукраїнським письменником"

Література

• Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.509-510.

• Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 291—292.