Яків Костенецький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
SOMBot (обговорення | внесок)
м ізольована стаття сирота0
Рядок 70: Рядок 70:
* {{cite web|url=http://www.all-poetry.ru/vospominaniya16.html|title=Комментарий|work=Костенецкий Я. И. Из воспоминаний|publisher=Михаил Лермонтов — Стихи. Поэмы. Драма. Проза|accessdate=2016-05-12|ref=Комментарий к воспоминаниям Я. И. Костенецкого}}
* {{cite web|url=http://www.all-poetry.ru/vospominaniya16.html|title=Комментарий|work=Костенецкий Я. И. Из воспоминаний|publisher=Михаил Лермонтов — Стихи. Поэмы. Драма. Проза|accessdate=2016-05-12|ref=Комментарий к воспоминаниям Я. И. Костенецкого}}


{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Пасічники]]
[[Категорія:Пасічники]]
[[Категорія:Мемуаристи XIX століття]]
[[Категорія:Мемуаристи XIX століття]]

Версія за 09:25, 16 серпня 2019

Яків Костенецький
Народився1811
Помер13 червня 1885(1885-06-13)
Конотопський повіт, Чернігівська губернія
Країна Російська імперія
ДіяльністьПрозаїк
Alma materІмператорський Московський університетd
Мова творівросійська
НапрямокПроза
ЖанрМемуари

Яків Іванович Костенецький (1811-1885) — український письменник та пасічник-новатор.

Біографія

Походив з малоросійського дворянського роду КОСТЕНЕЦЬКИХ. У 1827 закінчив Полтавську гімназію. З серпня 1828 навчався на відділенні моральних і політичних наук Московського університету — там же з 1830 навчався М. Ю. Лермонтов [1].

За участь в «Сунгуровський таємному суспільстві» був позбавлений дворянства і записаний рядовим в Куринский полк на Кавказі. У 1839 за відміну при штурмі фортеці Ахульго отримав прапорщика; потім був ад'ютантом при генералові П. X. Граббе, завідував першим (стройовим) відділенням штабу. У 1841 зустрічався з М. Ю. Лермонтова в Ставрополі і П'ятигорську

У 1842 звільнений у відставку через хворобу. Жив в своєму селі в Чернігівській губернії, присвятив себе згодом земській діяльності (був почесним мировим суддею і членом ради училища) і письменництва.

Займався бджільництвом на своїй пасіці на хуторі Скибенці (поблизу Конотопа Чернігівської губернії): винайшов лінійковий вулик-лежак, друкував статті (в їх числі: Мої заняття бджільництвом в літо 1852 року // Хліборобська газета.) [2].

Творчість

З 1850 публікував свої спогади в періодичних виданнях.


Вибрані твори

Примітки

  1. Гусляров Е. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-94850-066-7.
  2. Костенецкий Яков Иванович. Великие пчеловоды прошлого. Жизнь нашей пасеки или практическое пчеловодство. Процитовано 12 травня 2016.

Література

  • Костенецкий, Яков Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах / Под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. — СПб., 1903. — Т. 9: Кнаппе — Кюхельбекер. — С. 303—304.
  • Костенецкий, Яков Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. 1а. — С. 954.

Посилання

  • Комментарий. Костенецкий Я. И. Из воспоминаний. Михаил Лермонтов — Стихи. Поэмы. Драма. Проза. Процитовано 12 травня 2016.