Стрижавські орхідеї: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Детальний опис: clean up, typos fixed: Грунти → Ґрунти, грунту → ґрунту (3) за допомогою AWB
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Рядок 70: Рядок 70:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.fotocvetov.com/zapovidniki-ukrainy/dostoprimechatelnosti/1000283-Strizhavskiorxide Інформація на fotocvetov.com]
* [http://www.fotocvetov.com/zapovidniki-ukrainy/dostoprimechatelnosti/1000283-Strizhavskiorxide Інформація на fotocvetov.com]
* [http://strijavka.hiblogger.net/1378597.html&rct=j&q=&esrc=s&sa=U&ei=IypgVa7eKomKsAGK4oD4BA&ved=0CDsQFjAH&usg=AFQjCNHaLjDUhEyxasBwtSWmO3u5KD4w2A Стрижавка — перлина Північно-Східного Поділля]
* [https://web.archive.org/web/20170412063415/http://strijavka.hiblogger.net/1378597.html%26rct%3Dj%26q%3D%26esrc%3Ds%26sa%3DU%26ei%3DIypgVa7eKomKsAGK4oD4BA%26ved%3D0CDsQFjAH%26usg%3DAFQjCNHaLjDUhEyxasBwtSWmO3u5KD4w2A Стрижавка — перлина Північно-Східного Поділля]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 13:04, 10 вересня 2019

Стрижавські орхідеї
49°18′21″ пн. ш. 28°28′26″ сх. д. / 49.30600000002777250° пн. ш. 28.47400000002777887° сх. д. / 49.30600000002777250; 28.47400000002777887Координати: 49°18′21″ пн. ш. 28°28′26″ сх. д. / 49.30600000002777250° пн. ш. 28.47400000002777887° сх. д. / 49.30600000002777250; 28.47400000002777887
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Вінницька область,
Вінницький район
Найближче містосмт Стрижавка
Площа4,3 га
Засновано1985 р.
ОператорСтрижавська селищна рада
Стрижавські орхідеї. Карта розташування: Вінницька область
Стрижавські орхідеї
Стрижавські орхідеї (Вінницька область)
Мапа

CMNS: Стрижавські орхідеї у Вікісховищі

Стрижа́вські орхіде́ї  — ботанічний заказник місцевого значення. Розташований на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на південно-східній околиці смт Стрижавка у долині р. Південний Буг.

Цінна ділянка заплави річки Південний Буг в трав'яному покриві якої зростає рідкісний в області вид орхідей — пальчатокорінник м'ясо-червоний, що занесений до Червоної книги України.

Площа — 50,4 га. Утворений у 1985 р. (Рішенням Вінницької обласної ради від 19.12.1985 р. № 525). Перебуває у віданні Стрижавської селищної ради.

Детальний опис

За фізико-географічним районуванням України (1968) ця територія належить до Хмільницького району Подільсько-Побужської області Дніпровсько-Дністровської лісостепової провінції Лісостепової зони.

З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою пойменну терасу алювіально-акумулятивну рівнину. Ґрунти тут лучні та лучноболотні.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6,0°... -6,5°С, липня + 18.5°...+19,0°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

Теритрія заказника знаходиться в поймі лівого берега річки Південний Буг і представляє собою групу угрупувань болотних пойменних лук з переважанням в їх травостані гребінника звичайного, мітлиця повзуча, осока звичайна, осока здута, тонконіг звичайний. В складі даних угурупувань є види лучно-болотного різнотрав'я: чина болотна, незабудка болотна, зірочник болотний, конюшина суницевидна, жовтець їдкий, коронарія зозуляча, дзвоники розлогі, жовтець отруйний, дзвінець малий та інші.

Коронарія зозуляча (Lychnis flos-cuculi) на території ботанічного заказника «Стрижавські орхідеї»

Найбільшу наукову цінність заказник має тому, що тут зростає в трав'яному покриві рідкісний в області вид орхідей - пальчатокорінник м'ясочервоний, що занесений до Червоної книги України.

Специфічним є рослинний світ скелистих відслонень гранітів. Так, у невеличких горизонтальних та вертикальних тріщинах з незначним накопиченням ґрунту зустрічається аспленій волосовидний, тонконіг стиснутий, очиток Рупрехта, різушка Таля, а в затіненні - багатоніжка звичайна, цистоптерис ламкий, [[герань Робертова]].

На полицях, де ґрунт більш розвинутий, формуються угруповання з домінуванням костриці овечої, перлівки трансільванської, райграса високого, серед яких вкраплені плямами молодило руське, очиток їдкий, очиток шестирядний. Постійну участь в цих угрупованнях приймають ластовень лікарський, волошка рейнська, молочай кипарисовидний, самосил гайовий, цибуля овочева, цибуля подільська, щавель горобиний, чебрець подільський, чебрець блошиний, деревій майже звичайний, перстач сріблястий, синяк звичайний, щебручка польова, герань Робертова , різушка Таля, маренка рожева, кошоишна польова, підмаренник справжній, підмаренник м'який, дзвоники болонські, дзвоники ріпчастовидні. З чагарників зустрічаються рокитник австрійський, кизільник чорноплідний, калина цілолиста або гордовина.

Воловик лікарський (Anchusa officinalis) на території ботанічного заказника «Стрижавські орхідеї»

На вершині, де обривисті схили преходять у горизонтальну поверхню і формується ґрунт, поширені лучні угрупування з домінуванням костриці овечої, райграса високого, перлівки трансільванської, з участю віскарії звичайної, сна чорніючого, наперстянки великоцвітої, смовді гірської, маренки рожевої, люцерни румунської, материнки звичайної, смілки звичайної, чебрецю подільського, перстача сріблястого, вероніки дібровної, ластовеню лікарського, фіалки польової, конюшини повзучої, конюшини альпійської, горошку чотиринасінного, молочаю кипарисовидного, жабриці звивистої, самосилу гайового, суниць лісових, свербіжниці польової, полину австрійського, гикавки сірої, вероніки колосистої, волшки рейнської, комонника лучного.

Там, де умови сприятливі, на скелях формується ліс: ясен звичайний + липа серцелиста + в'яз голий з участю явора, клена татарського, клена польового. Часто зустрічаються бруслина бородавчаста та гордовина. В трав'янистому ярусі зустрічається рідкісний для України центральноєвропейський вид - скополія карніолійська, а також шоломниця висока, яглиця звичайна, нижче - глуха кропива пурпурова, розрив-трава звичайна, медунка темна, гравілат міський, купина східна, зірочник ланцетовидний.

Таким чином, об'єкт має велику наукову цінність, оскільки виходи гранітів на рівнині в межах України мають локальне поширення,характеризуються специфічною флорою, що формує своєрідні комплекси, які недостатньо вивчені. Крім облігатних ганітних угруповань особливої уваги заслуговують ліси з домінуванням в трав'яному покриві скополії карніолійської, занесеної до Червоної книги України, які хоча й досить поширені на Вінничині. але рідкісні в Україні. З червонокнижних рослин зустрічається також сон чорніючий. На території заказника зростають і такі види, як аспленій волосовидний та наперстянка великоцвіта, занесені до списку рідкісних та зникаючих рослин Вінницької області.

Природоохоронна діяльність

У 2012 році прокуратура Вінницької області зупинила незаконну передачу земель території заказника у приватну власність.[1]

Див. також

Джерела

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукова характеристика проектованого заказника "Стрижавські орхідеї". Автор - завідувач відділу екології екосистем Інституту ботаніки НАН України ім. Холодного.

Посилання

Примітки