Юрченкове (Чкаловська селищна громада): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Olijnik1960 (обговорення | внесок)
доповнення
Рядок 37: Рядок 37:
}}
}}
'''Юрченко́ве''' — [[село]] в Україні, входить до складу Чкаловської селищної об’єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.
'''Юрченко́ве''' — [[село]] в Україні, в [[Чугуївський район|Чугуївському районі]] [[Харківська область|Харківської області]]. Населення становить 485 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Юрченківська сільська рада (Чугуївський район)|Юрченківська сільська рада]].


== Географічне розташування ==
== Географічне розташування ==
Село ''Юрченкове'' знаходиться на березі пересихаючої річки [[Середній Бурлук (річка)|Середній Бурлук]] та її притоки [[Сухома (річка)|Сухоми]], вище за течією на відстані 4 км розташоване село [[Великі Хутори]], нижче за течією на відстані 5 км розташоване село [[Приморське (Печенізький район)]]. Вище за течією річки [[Сухома (річка)|Сухома]] на відстані 5 км розташоване село [[Журавка (Шевченківський район)]].
Село ''Юрченкове'' знаходиться на березі пересихаючої річки [[Середній Бурлук (річка)|Середній Бурлук]] та її притоки [[Сухома (річка)|Сухоми]], вище за течією на відстані 4 км розташоване село [[Великі Хутори]], нижче за течією на відстані 5 км розташоване село [[Приморське (Печенізький район)]]. Вище за течією річки [[Сухома (річка)|Сухома]] на відстані 5 км розташоване село [[Журавка (Шевченківський район)]].

Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  

Площа населеного пункту – 350 га. Протяжність села - 7 км.

<br />

=== Герб ===
Герб села Юрченкове був затверджений рішенням Юрченківської сільської ради від 18 грудня 2014 року.

Герб являє собою сніп пшениці жовтого кольору на білому фоні, позаду якого розташовані навхрест граблі та коса, повернуті в протилежний від глядача бік.

Даний герб застосовувався на території до 1933 року і є геральдичною символікою села Юрченкове


== Історія ==
== Історія ==
* [[1645]]&nbsp;— дата заснування.
* [[1645]]&nbsp;— дата заснування.


За іншими джерелами село Юрченкове засноване в 1648 році.<ref>{{Cite book|url=http://resource.history.org.ua/|title=Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc.|last=|first=|year=1967|publisher=Голов. ред. УРЕ АН УРСР|location=Київ|pages=|language=українська|isbn=|oclc=504597254}}</ref>

Юрченкове було засноване селянами – втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.<ref>{{Cite book|title=Мій край Чугуївщина|last=|first=|year=2013|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=287|language=українська|isbn=}}</ref>

==== Період ХІХ століття, початок ХХ ====
Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев’яна   церква з дерев’яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин Василь Григорович Колокольцов  (1867 – 1934рр.).

У 1910 році за часів столипінської реформи окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.                Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.

У 1906-1907роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи голодомору та колективізації с.Юрченкове зазнало значних людських втрат.

Герой Радянського Союзу, уродженець с.Юрченкове, Белокінь К.Ф. так описував ці роки: "Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає".<ref>{{Cite news|url=|title=Немає чорнішої сторінки нашої історії|last=Білоконь|first=Кузьма Филимонович.|date=18.03.2003|language=українська|work=слобідський край|accessdate=19.11 2019 р}}</ref>

==== Період Другої світової війни ====
З осені 1941року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони Червоної армії вдовж річки Сіверський Дінець.

В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року.

Звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал - полковник П. І. Голиков).

 З кінця лютого - початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ой стрілецький  25-ї Гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.

В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала – лейтенанта Рибалка П.С. 5-го танкового корпусу під командуванням генерала – майора Кравченко А.Г..

Величезних втрат зазнав населений пункт в роки Другої світової війни.

Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи – завод «Станкострой» м.Харків.
<br />
== Економіка ==
== Економіка ==
<br />
== Економіка ==

* «Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».
* «Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».


Рядок 56: Рядок 100:
* [[Білокінь Кузьма Филимонович]] (24.10.1915&nbsp;— 13.04.2005)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року&nbsp;— полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[медаль Золота Зірка|медалі Золота Зірка]] (26.10.1944), також серед його нагород були 3 [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]], [[орден Олександра Невського]], [[орден Вітчизняної Війни]] І та ІІ ст., 2 [[орден Червоної Зірки|ордени Червоної Зірки]], [[орден Богдана Хмельницького]] І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові.
* [[Білокінь Кузьма Филимонович]] (24.10.1915&nbsp;— 13.04.2005)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року&nbsp;— полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[медаль Золота Зірка|медалі Золота Зірка]] (26.10.1944), також серед його нагород були 3 [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]], [[орден Олександра Невського]], [[орден Вітчизняної Війни]] І та ІІ ст., 2 [[орден Червоної Зірки|ордени Червоної Зірки]], [[орден Богдана Хмельницького]] І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові.
* [[Корнійко Василь Харитонович]] (1924&nbsp;— 27.03.1944)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті [[Вознесенськ]]у в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[орден Червоної Зірки|ордена Червоної Зірки]] посмертно (13.09.1944).
* [[Корнійко Василь Харитонович]] (1924&nbsp;— 27.03.1944)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті [[Вознесенськ]]у в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[орден Червоної Зірки|ордена Червоної Зірки]] посмертно (13.09.1944).

=== Джерела ===

# Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. В двадцяти шести томах. За ред. П. Тронько. Стор. 928.
# Білокінь К.Ф. «Нема чорнішої сторінки нашої історії», «Слобідський край» від 18 березня 2003 р.
# Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 285-286 стор.
# Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
# Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/har'kovskaja/29377 Погода в селі Юрченкове]
* [http://weather.in.ua/ua/har'kovskaja/29377 Погода в селі Юрченкове]
*
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Чугуївський район}}
{{Чугуївський район}}

Версія за 12:23, 19 листопада 2019

село Юрченкове
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Рада Юрченківська сільська рада
Облікова картка Юрченкове 
Основні дані
Засноване 1645
Населення 485
Площа 3,19 км²
Густота населення 152,04 осіб/км²
Поштовий індекс 63532
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500Координати: 49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Місцева влада
Адреса ради 63532, Харківська обл., Чугуївський р-н, с.Юрченкове, вул.Шкільна,1, тел. 77-1-21
Сільський голова Петля Микола Васильович
Карта
Юрченкове. Карта розташування: Україна
Юрченкове
Юрченкове
Юрченкове. Карта розташування: Харківська область
Юрченкове
Юрченкове
Мапа
Мапа

Юрченко́ве — село в Україні, входить до складу Чкаловської селищної об’єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.

Географічне розташування

Село Юрченкове знаходиться на березі пересихаючої річки Середній Бурлук та її притоки Сухоми, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Великі Хутори, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Приморське (Печенізький район). Вище за течією річки Сухома на відстані 5 км розташоване село Журавка (Шевченківський район).

Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  

Площа населеного пункту – 350 га. Протяжність села - 7 км.


Герб

Герб села Юрченкове був затверджений рішенням Юрченківської сільської ради від 18 грудня 2014 року.

Герб являє собою сніп пшениці жовтого кольору на білому фоні, позаду якого розташовані навхрест граблі та коса, повернуті в протилежний від глядача бік.

Даний герб застосовувався на території до 1933 року і є геральдичною символікою села Юрченкове

Історія

  • 1645 — дата заснування.

За іншими джерелами село Юрченкове засноване в 1648 році.[1]

Юрченкове було засноване селянами – втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.[2]

Період ХІХ століття, початок ХХ

Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев’яна   церква з дерев’яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин Василь Григорович Колокольцов  (1867 – 1934рр.).

У 1910 році за часів столипінської реформи окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.                Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.

У 1906-1907роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи голодомору та колективізації с.Юрченкове зазнало значних людських втрат.

Герой Радянського Союзу, уродженець с.Юрченкове, Белокінь К.Ф. так описував ці роки: "Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає".[3]

Період Другої світової війни

З осені 1941року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони Червоної армії вдовж річки Сіверський Дінець.

В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року.

Звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал - полковник П. І. Голиков).

 З кінця лютого - початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ой стрілецький  25-ї Гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.

В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала – лейтенанта Рибалка П.С. 5-го танкового корпусу під командуванням генерала – майора Кравченко А.Г..

Величезних втрат зазнав населений пункт в роки Другої світової війни.

Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи – завод «Станкострой» м.Харків.

Економіка


Економіка

  • «Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа I—II ст.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії

Джерела

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. В двадцяти шести томах. За ред. П. Тронько. Стор. 928.
  2. Білокінь К.Ф. «Нема чорнішої сторінки нашої історії», «Слобідський край» від 18 березня 2003 р.
  3. Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 285-286 стор.
  4. Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
  5. Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.

Посилання

  1. Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc (українська) . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. 1967. OCLC 504597254.
  2. Мій край Чугуївщина (українська) . Харків: Золоті сторінки. 2013. с. 287.
  3. Білоконь, Кузьма Филимонович. (18.03.2003). Немає чорнішої сторінки нашої історії. слобідський край (українська) . {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)