Свердління: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Виконання операції свердління == |
== Виконання операції свердління == |
||
Як [[інструмент]] при свердлінні застосовуються [[свердло|свердла]]. Свердла виготовляють з [[Інструментальна сталь|інструментальної сталі]] (нелегованої, легованої або [[Швидкорізальна сталь|швидкорізальної]]) а також, вони можуть оснащуватись вставками з різальними кромками із [[Тверді сплави|твердих сплавів]] або [[Надтверді матеріали|надтвердих матеріалів]]. При роботі свердлувального верстату [[свердло]] закріплюється у шпинделі верстата і робить водночас обертальний рух різання і поступальний рух подачі. Деталь при цьому є нерухомою. При свердлінні під впливом сили різання відбувається відділення частинок матеріалу і утворення елементів стружки. |
|||
Рух [[різання]] (головний рух) при свердлінні — [[обертальний рух]], рух подачі — поступальний. |
Рух [[різання]] (головний рух) при свердлінні — [[обертальний рух]], рух подачі — поступальний. Найпоширенішими серед свердел є спіральні, призначені для свердління і розсвердлення отворів, глибина яких не перевищує 10 діаметрів свердла. [[Шорсткість поверхні]] після свердління Ra = 12,5…6,3 мкм, точність згідно з 11…14 [[квалітет]]ами. Для одержання точніших отворів (8…9 [[квалітет]]) із шорсткістю поверхні Ra = 6,3…3,2 мкм застосовують [[зенкер]]и. |
||
Якість отвору, що отримується свердлінням забезпечується правильним вибором режимів різання, прийомів свердління, правильним розташуванням свердла відносно поверхні обробки і суміщенням осі свердла з центром (віссю) майбутнього отвору. |
|||
Різновидами операції свердління є: |
Різновидами операції свердління є: |
Версія за 15:58, 30 листопада 2019
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/Drillpress.jpg/220px-Drillpress.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Bosh_GBH_4_DFE_%28Olav%29.jpg/220px-Bosh_GBH_4_DFE_%28Olav%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/b5/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.jpg/350px-%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.jpg)
Свердлі́ння — поширений технологічний метод одержання отворів різанням, вид механічної обробки матеріалів різанням, при якому за допомогою спеціального різального інструменту (свердла), що обертається, отримують отвори різного діаметра і глибини, або багатогранні отвори різного перетину і глибини. Провадиться на свердлильних, розточувальних, токарних та ін. верстатах, а також вручну — коловоротом, дрилями або механізованим інструментом. Крім того, застосовують лазерне свердління отворів в алмазних кругах та інших виробах з матеріалів, що відзначаються низькою теплопровідністю, де термін «свердління» вживається у переносному значенні[1].
Виконання операції свердління
Як інструмент при свердлінні застосовуються свердла. Свердла виготовляють з інструментальної сталі (нелегованої, легованої або швидкорізальної) а також, вони можуть оснащуватись вставками з різальними кромками із твердих сплавів або надтвердих матеріалів. При роботі свердлувального верстату свердло закріплюється у шпинделі верстата і робить водночас обертальний рух різання і поступальний рух подачі. Деталь при цьому є нерухомою. При свердлінні під впливом сили різання відбувається відділення частинок матеріалу і утворення елементів стружки.
Рух різання (головний рух) при свердлінні — обертальний рух, рух подачі — поступальний. Найпоширенішими серед свердел є спіральні, призначені для свердління і розсвердлення отворів, глибина яких не перевищує 10 діаметрів свердла. Шорсткість поверхні після свердління Ra = 12,5…6,3 мкм, точність згідно з 11…14 квалітетами. Для одержання точніших отворів (8…9 квалітет) із шорсткістю поверхні Ra = 6,3…3,2 мкм застосовують зенкери.
Якість отвору, що отримується свердлінням забезпечується правильним вибором режимів різання, прийомів свердління, правильним розташуванням свердла відносно поверхні обробки і суміщенням осі свердла з центром (віссю) майбутнього отвору.
Різновидами операції свердління є:
- свердління наскрізних отворів у суцільному матеріалі заготовки;
- розсвердлювання — збільшення діаметра отвору, що вже був до цього;
- засвердлювання — отримання глухого отвору у суцільному матеріалі.
Призначення свердління
Свердління використовується для:
- виготовлення отворів під нарізування різі, зенкерування, розвірчування або розточування;
- виготовлення отворів (технологічних) для розміщення в них кабелів, анкерних болтів, кріпильних елементів тощо;
- відділення (відрізання) заготовок з листового матеріалу;
- ослаблення зруйнованих конструкцій або видалення кріпильних елементів;
- закладка заряду вибухової речовини при добуванні природних руд.
Верстати і інструменти
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Bohrer.jpg/220px-Bohrer.jpg)
Свердління циліндричних отворів, а так само свердління багатогранних (трикутних, квадратних, п'яти- і шестигранних, овальних) отворів виконують за допомогою спеціальних різальних інструментів — свердел. Свердла в залежності від властивостей оброблюваного матеріалу виготовляються потрібних типорозмірів з наступних матеріалів:
- Інструментальні сталі(У8, У9, У10, У12 та інші за ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99)[2]). Свердління і розсвердлювання дерева, пластмас, м'яких металів.
- Низьколеговані сталі (ХВГ,9ХС,9ХВГ та інші та інші за ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000)[3]). Свердління і розсвердлювання деревини, пластмас, м'яких металів. Має підвищену, в порівнянні з вуглецевими, теплостійкість (до 250 °C) і швидкість різання.
- Швидкорізальні сталі (Р9, Р18, Р6М5, Р9К5 та інші за ГОСТ 19265-73[4]). Свердління всіх конструкційних матеріалів у незагартованому стані. Теплостійкість до 650 °C.
- Свердла, оснащені твердим сплавом (ВК6,ВК8,Т5К10,Т15К6 та ін. за ДСТУ ISO 513:2015[5]). Свердління на підвищених швидкостях незагартованих сталей і кольорових металів. Теплостійкість до 950 °C.
- Свердла оснащені боразоном. Свердління загартованих сталей і білого чавуну, скла, кераміки, кольорових металів.
- Свердла оснащені алмазом. Свердління твердих матеріалів, скла, кераміки, каменів.
Види свердління
- Свердління циліндричних отворів.
- Свердління багатогранних і овальних отворів.
- Розсвердлювання циліндричних отворів (збільшення діаметра).
Операції свердління проводяться на наступних верстатах
- Вертикально-свердлильні верстати. Свердління основна операція.
- Горизонтально-свердлильні верстати. Свердління основна операція.
- Вертикально-розточувальні верстати. Свердління допоміжна операція.
- Горизонтально-розточувальні верстати. Свердління допоміжна операція.
- Вертикально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
- Горизонтально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
- Універсально-фрезерні верстати. Свердління допоміжна операція.
- Токарні верстати. Свердло нерухоме, а оброблювана заготовка обертається.
- Токарно-затиловочні верстати. Свердління допоміжна операція. Свердло нерухоме.
Ручні інструменти
- Механічні дрилі. Свердління з використанням мускульної сили людини.
- Електричні дрилі. Свердління на монтажі переносним електроінструментом (зокрема ударно-обертальне свердління).
- Перфоратори
Для полегшення процесів свердлення застосовують наступні заходи:
- Охолоджування. Змащувально-охолоджувальні рідини і гази (вода, емульсії, олеїнова кислота, вуглекислий газ, графіт і др.)
- Ультразвук. Ультразвукові вібрації свердла збільшують продуктивність і подрібнення стружки.
- Підігрів. Підігрівом послаблюють твердість важкооброблюваних матеріалів.
- Удар. При ударно-обертальному свердлінні (бурінні) каміння, бетону.
Охолоджування при свердлінні
Великою проблемою при свердлінні є сильне розігрівання свердла і оброблюваного матеріалу через тертя. У місці свердління температура може досягати декількох сотень градусів Цельсія.
При сильному розігріванні матеріал може почати горіти або плавитися. Багато матеріалів при сильному розігріванні втрачають твердість, в результаті різальні кромки сталевих свердел починають швидше зношуватися, через що тертя тільки посилюється, що, у результаті, призводить до швидкого виходу свердел із ладу і різкого зниження ефективності свердління.
Для боротьби з розігріванням, застосовують охолодження за допомогою охолоджуючих рідин або змащувально-охолоджуючих рідин. При свердлінні на верстаті за звичай організовують подачу рідини безпосередньо в місце свердління. При свердлінні ручним інструментом свердління час від часу переривають і занурюють свердло в ємність із рідиною.
Див. також
Примітки
- ↑ Свердління] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ ДСТУ 3833-98 (ГОСТ 1435-99) Прутки, штаби та мотки з інструментальної нелегованої сталі. Загальні технічні умови та визначення основних понять.
- ↑ ДСТУ 3953-2000 (ГОСТ 5950-2000) Прутки, штаби та мотки з інструментальної легованої сталі. Загальні технічні умови.
- ↑ ГОСТ 19265-73 Прутки и полосы из быстрорежущей стали. Технические условия.
- ↑ ДСТУ ISO 513:2015 (ISO 513:2012, IDT) Матеріали тверді різальні для зняття стружки з певними різальними крайками. Класифікація та застосування. Позначення основних груп щодо зняття стружки і груп щодо застосування.
Джерела
- Основи формоутворення поверхонь при механічній обробці: Навчальний посібник/ Н. С. Равська, П. Р. Родін, Т. П. Ніколаєнко, П. П. Мельничук.— Ж.: ЖІТІ, 2000. — 332 с. — ISBN 966-7570-07-X
- Металорізальні інструменти [Текст]: навч. посібник. Ч. 2 / П. Р. Родін [та ін.] ; Київський політехнічний ін-т. — К.: ІСДО, 1993. — 180 с. — ISBN 5-7763-1585-4
- Справочник технолога-машиностроителя: в 2 т. / ред. Дальский А. М., Косилова А. Г., Мещеряков Р. К., Суслов А. Г. — 5-е изд., испр. — М.: Машиностроение, 2003. — ISBN 5-217-03083-6. — ISBN 5-94275-013-0
- Т. 1. — 2003. — 912 с. — ISBN 5-217-03084-4, ISBN 5-94275-014-9;
- Т. 2. — 2003. — 943 с. — ISBN 5-217-03085-2, ISBN 5-94275-015-7.
|
![]() |
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |