Сланці: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Leon II (обговорення | внесок) м доповнення шаблону за допомогою AWB |
СУМ подає примітку "діал.", проте термін вживається й у науковій л-рі |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Гірська порода |
{{Картка:Гірська порода |
||
| Назва = |
| Назва = |
||
| Альтернативна назва = |
| Альтернативна назва = лупаки |
||
| Група = <!--Одне слово: Осадова або Магматична або Метаморфічна --> |
| Група = <!--Одне слово: Осадова або Магматична або Метаморфічна --> |
||
| Зображення породи =Файл:SlateUSGOV.jpg |
| Зображення породи =Файл:SlateUSGOV.jpg |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{{Otheruses}} |
{{Otheruses}} |
||
{{перенаправлено|Сланець}} |
{{перенаправлено|Сланець}} |
||
'''Сла́нці''', |
'''Сла́нці''', '''лупаки́'''<ref>{{Cite book|url=https://issuu.com/iend/docs/slovnyk_girnuchuj|title=Словник гірничої термінології|last=|first=|year=відтворення видання 1931 року|publisher=Державне видавництво "Радянська школа"|location=Харків|pages=87|language=|isbn=}}</ref><ref>{{СУМ-11|Лупак}}</ref> — [[гірська порода|гірські породи]] з паралельним (пошаровим) розташуванням [[мінерал]]ів, що входять до їх складу. Характеризуються [[сланцюватість|сланцюватістю]] — здатністю легко розщеплюватися на окремі [[шар]]и. |
||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду ([[біотит]], [[мусковіт]]), або [[піроксен]]и, [[амфібол]]и і [[плагіоклаз]] чи [[скаполіт]], або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — [[ґранат]] ([[альмандин]]), [[кордієрит]], [[андалузит]], [[кіаніт]], [[силіманіт]], [[ставроліт]], [[скаполіт]], іноді [[карбонати]] і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як [[горючі сланці]]. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну. |
Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду ([[біотит]], [[мусковіт]]), або [[піроксен]]и, [[амфібол]]и і [[плагіоклаз]] чи [[скаполіт]], або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — [[ґранат]] ([[альмандин]]), [[кордієрит]], [[андалузит]], [[кіаніт]], [[силіманіт]], [[ставроліт]], [[скаполіт]], іноді [[карбонати]] і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як [[горючі сланці]]. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну. |
||
В Україні сланці є |
В Україні сланці є в Криму<ref>{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/17244/file.pdf|title=Початкова географія України й українських поселень|last=Оришкевич|first=П.|year=1987|publisher=|location=Нью-Йорк|pages=44|language=|isbn=}}</ref>, на [[Донбас]]і, на Криворіжжі та в інших районах. |
||
Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості. |
Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості. |
Версія за 18:21, 20 січня 2020
![]() Аспидний (кристалічний) сланець | ||||
Загальні відомості | ||||
---|---|---|---|---|
Генезис | Метаморфічні гірські породи | |||
Використання | ||||
будматеріал, паливо | ||||
| ||||
Сла́нці, лупаки́[1][2] — гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю — здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.
Загальний опис
За характером початкових порід розрізнюють орто- і парасланці. Перші виникли при метаморфізмі магматичних, другі — осадових гірських порід. За ступенем метаморфізму розрізнюють слабометаморфізовані глинисті сланці, кременисті, глибокометаморфізовані кристалічні. Проміжне положення займають філіти, хлоритові і серицитові сланці, зелені сланці і інш. (див. метаморфічні сланці).
Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду (біотит, мусковіт), або піроксени, амфіболи і плагіоклаз чи скаполіт, або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — ґранат (альмандин), кордієрит, андалузит, кіаніт, силіманіт, ставроліт, скаполіт, іноді карбонати і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну.
В Україні сланці є в Криму[3], на Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах.
Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.
Див. також
- Глинистий сланець
- Горючі сланці
- Гранатовмісні сланці
- Зелений сланець
- Кременистий сланець
- Вуглистий сланець
- Менілітові сланці
- Сланцюватість
- Слюдяний сланець
- Кристалічні сланці
- Сланці блакитні
- Метаморфічні сланці
- Нафтоносні піски і сланці
- Сланцева текстура
- Хлоритовий сланець
Примітки
- ↑ Словник гірничої термінології. Харків: Державне видавництво "Радянська школа". відтворення видання 1931 року. с. 87.
- ↑ Лупак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Оришкевич, П. (1987). Початкова географія України й українських поселень (PDF). Нью-Йорк. с. 44.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Glimmerschiefer |