Сланці: відмінності між версіями

Сланці
лупаки
	Аспидний (кристалічний) сланець
Загальні відомості
Генезис	Метаморфічні гірські породи
Використання
	будматеріал, паливо

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 18:21, 20 січня 2020

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сланці (значення).

Запит «Сланець» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Сла́нці, лупаки́^[1]^[2] — гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю — здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.

Загальний опис

За характером початкових порід розрізнюють орто- і парасланці. Перші виникли при метаморфізмі магматичних, другі — осадових гірських порід. За ступенем метаморфізму розрізнюють слабометаморфізовані глинисті сланці, кременисті, глибокометаморфізовані кристалічні. Проміжне положення займають філіти, хлоритові і серицитові сланці, зелені сланці і інш. (див. метаморфічні сланці).

Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду (біотит, мусковіт), або піроксени, амфіболи і плагіоклаз чи скаполіт, або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — ґранат (альмандин), кордієрит, андалузит, кіаніт, силіманіт, ставроліт, скаполіт, іноді карбонати і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну.

В Україні сланці є в Криму^[3], на Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах.

Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

Див. також

Примітки

↑ Словник гірничої термінології. Харків: Державне видавництво "Радянська школа". відтворення видання 1931 року. с. 87.
↑ Лупак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Оришкевич, П. (1987). Початкова географія України й українських поселень (PDF). Нью-Йорк. с. 44.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Glimmerschiefer

[1] Словник гірничої термінології. Харків: Державне видавництво "Радянська школа". відтворення видання 1931 року. с. 87.

[2] Лупак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Оришкевич, П. (1987). Початкова географія України й українських поселень (PDF). Нью-Йорк. с. 44.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Картка:Гірська порода
  | Назва               =
- | Альтернативна назва =
+ | Альтернативна назва = лупаки
  | Група               = <!--Одне слово: Осадова або Магматична або Метаморфічна -->
  | Зображення породи  =Файл:SlateUSGOV.jpg
@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 {{Otheruses}}
 {{перенаправлено|Сланець}}
-'''Сла́нці''', [[діалекти української мови|діал.]] '''лупаки́'''<ref>{{СУМ-11|Лупак}}</ref>&nbsp;— [[гірська порода|гірські породи]] з паралельним (пошаровим) розташуванням [[мінерал]]ів, що входять до їх складу. Характеризуються [[сланцюватість|сланцюватістю]]&nbsp;— здатністю легко розщеплюватися на окремі [[шар]]и.
+'''Сла́нці''', '''лупаки́'''<ref>{{Cite book|url=https://issuu.com/iend/docs/slovnyk_girnuchuj|title=Словник гірничої термінології|last=|first=|year=відтворення видання 1931 року|publisher=Державне видавництво "Радянська школа"|location=Харків|pages=87|language=|isbn=}}</ref><ref>{{СУМ-11|Лупак}}</ref>&nbsp;— [[гірська порода|гірські породи]] з паралельним (пошаровим) розташуванням [[мінерал]]ів, що входять до їх складу. Характеризуються [[сланцюватість|сланцюватістю]]&nbsp;— здатністю легко розщеплюватися на окремі [[шар]]и.
 == Загальний опис ==
@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Сланці складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. Вони звичайно містять або кварц і слюду ([[біотит]], [[мусковіт]]), або [[піроксен]]и, [[амфібол]]и і [[плагіоклаз]] чи [[скаполіт]], або тільки темнокольорові мінерали (напр., рогову обманку). Залежно від складу, розділяють сланці слюдяні, хлоритові, талькові, амфіболові тощо. До складу кристалічних сланців входять також специфічні мінерали метаморфічних порід — [[ґранат]] ([[альмандин]]), [[кордієрит]], [[андалузит]], [[кіаніт]], [[силіманіт]], [[ставроліт]], [[скаполіт]], іноді [[карбонати]] і інш. Глинисті сланці, збагачені органічними речовинами, використовуються як [[горючі сланці]]. Сланці, збагачені графітом, служать сировиною для його вилучення. Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну.
-В Україні сланці є у [[Донбас]]і, на Криворіжжі та в інших районах.
+В Україні сланці є в Криму<ref>{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/17244/file.pdf|title=Початкова географія України й українських поселень|last=Оришкевич|first=П.|year=1987|publisher=|location=Нью-Йорк|pages=44|language=|isbn=}}</ref>, на [[Донбас]]і, на Криворіжжі та в інших районах.
 Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

Сланці: відмінності між версіями

Версія за 18:21, 20 січня 2020

Зміст

Загальний опис

Див. також

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Сланці: відмінності між версіями

Версія за 18:21, 20 січня 2020

Загальний опис

Див. також

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук