Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Література: перенесено у шаблон
Рядок 201: Рядок 201:


== Література ==
== Література ==
* Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь, 1999. — 464 с.{{ref-ru}}
* {{АТУ України-2005|7–30}}
* {{АТУ України-2005|7–30}}
* {{АТУ України-2012|11–24}}
* {{АТУ України-2012|11–24}}

Версія за 15:04, 4 лютого 2020

В адміністративному відношенні Автономна Республіка Крим складається з 25 регіонів:

  • 14 районів (з переважно сільським населенням),
  • 11 територій, підпорядкованих міським радам міст республіканського підпорядкування (з переважно міським населенням).

Райони і міськради

Райони Території,
підпорядковані міським радам
1 Бахчисарайський район 15 Алуштинська міська рада
2 Білогірський район 16 Армянська міська рада
3 Джанкойський район 17 Джанкойська міська рада
4 Кіровський район 18 Євпаторійська міська рада
5 Красногвардійський район 19 Керченська міська рада
6 Красноперекопський район 20 Красноперекопська міська рада
7 Ленінський район 21 Сакська міська рада
8 Нижньогірський район 22 Сімферопольська міська рада
9 Первомайський район 23 Судацька міська рада
10 Роздольненський район 24 Феодосійська міська рада
11 Сакський район 25 Ялтинська міська рада
12 Сімферопольський район
13 Совєтський район
14 Чорноморський район

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч

Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.

Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.

Територія, підпорядкована міській раді Севастополя, а також північна частина Арабатської стрілки, що відноситься до Херсонської області розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
на 1 січня 2008 року
Севастополь 380,5 Білогірськ 18,3
Сімферополь 337,8 Судак 14,9
Керч 149,0 Приморський 14,7
Євпаторія 107,1 Гвардійське 12,6
Ялта 78,9 Інкерман 11,7
Феодосія 71,2 Октябрське 11,4
Джанкой 38,3 Щолкіне 11,3
Красноперекопськ 30,3 Гаспра 11,2
Алушта 29,5 Чорноморське 10,9
Бахчисарай 26,1 Гресівський 10,9
Саки 25,3 Красногвардійське 10,6
Армянськ 22,9
Шаблон:Карта Криму - Міста

Історія

Кримська АРСР

Після приходу до влади більшовиків і утворення Кримської АРСР адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося, поки, нарешті, в 1930 році не було запроваджено поділ на райони. Спочатку районів було 16, а до 1937 році їх число було збільшено до 26. Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці. Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські, Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. До початку Великої Вітчизняної війни всі райони втратили національний статус (у 1938 році - німецькі, в 1939 - єврейські, потім всі інші).

На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим.

Адміністративний поділ КАРСР

1 Акмечитський (Ак-Мечетський) район 14 Красноперекопський район
2 Акшейхський (Ак-Шейхський) район 15 Куйбишевський район (центр Албат)
3 Алуштинський район 16 Лариндорфський район (центр Джурчі)
4 Балаклавський район 17 Ленінський район
5 Бахчисарайський район 18 Маяк-Салинський район
6 Бююк-Онларський район 19 Сакський район
7 Джанкойський район 20 Сеїтлерський район
8 Євпаторійський район 21 Сімферопольський район
9 Зуйський район 22 Старокримський район
10 Ічкинський район 23 Судацький район
11 Калайський район 24 Тельманський район (центр Курман-Кемельчи)
12 Карасубазарський район 25 Фрайдорфський район
13 Кіровський район (центр Іслям-Терек) 26 Ялтинський район
27 Севастополь
  • У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.[1][2][3]
  • У лютому 1954 р. з РРФСР до складу УРСР була передана Кримська область — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.[4][5]
  • 24 квітня 1957 р. ліквідовано Балаклавський район[6]; у 1959 р. скасовано 2 райони.[7]
  • У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів[8]. Таким чином скасовувались 11 районів[9][10]: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький.
  • 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на Сакський район (з перенесенням районного центру).[11]
  • 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. Алушта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.[12]
  • У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12.[13][14]
  • У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Первомайський та Совєтський.[15]
  • 07.12.1979 — утворено Судацький район[16]

Російська окупація

У березні 2014 року територія Кримського півострову була окупована російськими загарбниками, а 18 березня — анексована Російською Федерацією, що знайшло відображення у так званому договорі про прийняття Криму до складу Росії.

Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус муніципальних утворень.

Примітки

  1. s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 14.12.1944 № 621/6
  2. s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3
  3. s:ru:Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  4. Аджубей А. Как Хрущёв Крым Украине отдал. // Новое время. — 1992. — № 6. — с. 20–21.(рос.)
  5. Вольвач П. «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // Совершенно секретно[ru]-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.(рос.)
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
  7. s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  9. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 34–36.
  10. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 110–111.
    (рос.)
  11. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.
  12. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.
  13. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  14. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  15. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.
  16. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»

Посилання

Література

  • Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь, 1999. — 464 с.(рос.)
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 7–30.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 11–24. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. також