Гукалівці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія: вікіфікація
Рядок 63: Рядок 63:
== Пам'ятники ==
== Пам'ятники ==
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] (1985); насипано братську могилу загиблим воїнам УПА.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] (1985); насипано братську могилу загиблим воїнам УПА.
[[Файл:Братська могила села Гукалівці.jpg|міні|праворуч|Братська могила]]
[[Файл:Братська могила в селі Гукалівці.jpg|міні|праворуч|Братська могила]]


== Соціальна сфера ==
== Соціальна сфера ==

Версія за 16:44, 9 лютого 2020

село Гукалівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Зборівський
Рада Гукалівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1345
Перша згадка 1483
Населення 225 (2014)
Територія 1.184 км²
Густота населення 211.15 осіб/км²
Поштовий індекс 47223
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°46′26″ пн. ш. 25°10′14″ сх. д. / 49.77389° пн. ш. 25.17056° сх. д. / 49.77389; 25.17056Координати: 49°46′26″ пн. ш. 25°10′14″ сх. д. / 49.77389° пн. ш. 25.17056° сх. д. / 49.77389; 25.17056
Водойми р.Гучка
Місцева влада
Адреса ради 47223, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с.Гукалівці
Карта
Гукалівці. Карта розташування: Україна
Гукалівці
Гукалівці
Гукалівці. Карта розташування: Тернопільська область
Гукалівці
Гукалівці
Мапа
Мапа

CMNS: Гукалівці у Вікісховищі

Гу́калівці — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області. Центр сільської ради, якій підпорядковане с. Лопушани. Село Липник (відоме від 1802 р.) виведено з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів. До села приєднано х. Верби.

Географія

Розташоване на Подільській височині на північному заході району за 15 км від районного центру і 14 км від найближчої залізничної станції Зборів (с.Млинівці). Географічні координати: 49° 47’ північної широти 25° 10’ східної довготи. Територія — 1,18 км². У селі бере початок річка Гучка, яка впадає в Правий Серет поблизу села Гарбузів.

Гукалівці межують із селами:

Історія

Перша письмова згадка — 1483 р.; за польськими джерелами — 1345 р. Гукалівці належали до Золочівського ключа маєтностей Сенявських, а із XVII століття — власність Собеських. Останнім власником села був Ю. Кабаровський, який розпарцелював частину своєї землі й спровадив сюди польських колоністів. Назва села походить від річки Гучка. Там і було первісне поселення, яке знищили татари; люди, рятуючись від кочівників, втекли в ліс, щоби ворожі коні не могли пройти через кущі.

1904 р. — велика земельна власність належала А. Водзіцькому.

У період Першої світової війни Гукалівці були знищені, люди виселені. Збереглися поховання австрійських солдат.

Діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Каменярі», «Сільський господар», «Хліборобський Вишкіл Молоді», а також кооператива.

На фронтах Другої світової війни загинув Володимир Вовк (нар. 1921); пропали безвісти — Михайло Вовк (нар. 1920), Богдан Горбач (нар. 1920.) та Денис Проник (нар. 1919). Під час війни село дуже потерпіло, внаслідок бойових дій влітку 1944 р. половина хат у селі була знищена. 8 травня цього ж року німці оточили село та вивезли до Німеччини багато молоді. 15 осіб зголосилися піти до дивізії «Галичина».

Вояками УПА та членами ОУН стали 26 гукалівчан. Серед них: Емілія Білоніжка (нар. 1926), Євген Борисюк (пом. 1944), Анастасія Вовк (нар. 1922), Пелагія Володимир (нар. 1924), Богдан Галагура (нар. 1910), чотовий УПА, заступник районового військового референта Залозецького району Ярослав Галагура («Шпак»; р. н. невід.), Іван Горбач (р. н. невід.), Іван Дяків (нар. 1901), Петро Косар (нар. 1908), Іван Лесик (пом. 1944), Микола Марчук (нар. 1893), Василь Наконечний (р. н. невід.), повітовий референт Чортківщини 1941—1942 рр., сотенний у курені «Кори» Ярослав Процик («Журавель»; р. н. невід.), Микола Рудак (р. н. невід.), Марія Турецька (1924—1994), кущовий Дмитро Ясній («Білий»; р. н. невід.) та інші.

Релігія

Є церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1930; кам'яна), костел (1926; недіючий).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985); насипано братську могилу загиблим воїнам УПА.

Братська могила

Соціальна сфера

Від 1872 року в селі діяла школа, в 1874 році вчителем був Михайло Скуржинський.

Нині діють ЗОШ I ступеня, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, відділення зв'язку.

Населення

У XIX столітті в селі проживало 316 осіб.

У 1910 р. в Гукалівцях — 885 жителів. 1921 р. в селі було 56 господарств із 772 мешканцями; 1935 р.: 739 греко-католиків, 300 римо-католиків та 1039 дворів. У 1973 р. село налічувало 167 дворів, 607 жителів.

У 2003 проживало 292 особи, у 2014 — 225 осіб.

Дворів — 230.

Господарство

1949 року в селі створений колгосп, згодом укрупнений; у 1990-х — розпайований.

Джерела

Посилання