Битва під Теребовлею (1524): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Volod1983 (обговорення | внесок)
93 редагування
Додані посилання
Volod1983 (обговорення | внесок)
93 редагування
Додано посилання
Рядок 19: Рядок 19:
|casualties2 = майже весь загін знищено
|casualties2 = майже весь загін знищено
}}
}}
'''Битва під Теребовлею''' ({{lang-pl|Potyczka pod Trembowlą}}<ref name=":0">{{Cite web|title=Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie|url=http://www.muzeumwp.pl/kalendarium/07-02/|website=www.muzeumwp.pl|accessdate=2020-03-12}}</ref>)&nbsp;— локальна сутичка, що відбулась 2 липня 1524 року між підрозділами польського війська під командуванням [[Пйотр Кміта Собенський|Петра Кміти Собенського]]<ref name=":0" /> (за іншими даними&nbsp;— [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтина Острозького]]<ref>{{Cite web|title=«Руський Ганнібал». Князі Острозькі|url=https://biography.wikireading.ru/297024|website=biography.wikireading.ru|accessdate=2020-03-12}}</ref><ref>{{Cite web|title=СИМОН ПЕКАЛІД. ПРО ОСТРОЗЬКУ ВІЙНУ ПІД П’ЯТКОЮ ПРОТИ НИЗОВИХ.|url=http://litopys.org.ua/suspil/sus32.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref><ref>{{Cite web|title=Острозький Костянтин Іванович - Wikiwand|url=https://www.wikiwand.com/uk/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|website=www.wikiwand.com|accessdate=2020-03-12}}</ref>, або [[Ян-Амор Тарновський|Яна-Амора Тарновського]]<ref>{{Cite web|title=Невідомий Тернопіль: де поділася вулиця Яна Тарновського?|url=https://www.0352.ua/news/92203/nevidomij-ternopil-de-podilasa-vulica-ana-tarnovskogo|website=0352.ua - Сайт міста Тернополя|accessdate=2020-03-12|language=uk-UA}}</ref>) та загонами турецько-татарської армії на території Теребовлянського повіту Галицької землі [[Руське воєводство|Руського воєводства]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Корлівства Польща]] поблизу м. [[Теребовля]] (нині&nbsp;— адміністративний центр [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]) під час турецько-татарського походу на Польщу влітку 1524 року<ref name=":0" /><ref name=":1" />.
'''Битва під Теребовлею''' ({{lang-pl|Potyczka pod Trembowlą}}<ref name=":0">{{Cite web|title=Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie|url=http://www.muzeumwp.pl/kalendarium/07-02/|website=www.muzeumwp.pl|accessdate=2020-03-12}}</ref>)&nbsp;— локальна сутичка, що відбулась 2 липня 1524 року між підрозділами польського війська під командуванням [[Пйотр Кміта Собенський|Петра Кміти Собенського]]<ref name=":0" /> (за іншими даними&nbsp;— [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтина Острозького]]<ref>{{Cite web|title=«Руський Ганнібал». Князі Острозькі|url=https://biography.wikireading.ru/297024|website=biography.wikireading.ru|accessdate=2020-03-12}}</ref><ref>{{Cite web|title=СИМОН ПЕКАЛІД. ПРО ОСТРОЗЬКУ ВІЙНУ ПІД П’ЯТКОЮ ПРОТИ НИЗОВИХ.|url=http://litopys.org.ua/suspil/sus32.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref><ref>{{Cite web|title=Острозький Костянтин Іванович - Wikiwand|url=https://www.wikiwand.com/uk/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|website=www.wikiwand.com|accessdate=2020-03-12}}</ref>, або [[Ян-Амор Тарновський|Яна-Амора Тарновського]]<ref name=":4">{{Cite web|title=Невідомий Тернопіль: де поділася вулиця Яна Тарновського?|url=https://www.0352.ua/news/92203/nevidomij-ternopil-de-podilasa-vulica-ana-tarnovskogo|website=0352.ua - Сайт міста Тернополя|accessdate=2020-03-12|language=uk-UA}}</ref>) та загонами турецько-татарської армії на території Теребовлянського повіту Галицької землі [[Руське воєводство|Руського воєводства]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Корлівства Польща]] поблизу м. [[Теребовля]] (нині&nbsp;— адміністративний центр [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]) під час турецько-татарського походу на Польщу влітку 1524 року<ref name=":0" /><ref name=":1" />.


== Передісторія ==
== Передісторія ==
Рядок 41: Рядок 41:
В поході взяли участь 20-30 тис. татар і 8 тисячний турецький загін<ref name=":1" /><ref name=":3">{{Cite web|url=https://eprints.oa.edu.ua/5684/1/3.pdf|title=Атаманенко, В. (V. Atamanenko) (2014) Боротьба з татарськими нападами: від Ольшаниці до Охматова. Нариси воєнно-політичної історії України: навчальний посібник. pp. 37-57.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Татарським військом командували племінник Саадет I Ґерая&nbsp;— [[Іслям I Ґерай]]<ref name=":1" />, троюрідний брата Саадет I Ґерая [[калга]] Узбек Герай, а також Бучек Герай і Янтур Герай.
В поході взяли участь 20-30 тис. татар і 8 тисячний турецький загін<ref name=":1" /><ref name=":3">{{Cite web|url=https://eprints.oa.edu.ua/5684/1/3.pdf|title=Атаманенко, В. (V. Atamanenko) (2014) Боротьба з татарськими нападами: від Ольшаниці до Охматова. Нариси воєнно-політичної історії України: навчальний посібник. pp. 37-57.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Татарським військом командували племінник Саадет I Ґерая&nbsp;— [[Іслям I Ґерай]]<ref name=":1" />, троюрідний брата Саадет I Ґерая [[калга]] Узбек Герай, а також Бучек Герай і Янтур Герай.


Кримсько-турецьке військо вторглось в Подільське, Руське і Белзське воєводства<ref name=":1" /><ref name=":3" />. Був взятий в облогу Чурилівський замок<ref name=":1" /><ref name=":2" />, спалені міста Зиньків<ref>{{Cite news|title=Поділля|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&oldid=27435882|work=Вікіпедія|date=2020-03-11|accessdate=2020-03-12|language=uk}}</ref><ref name=":1" /><ref name=":2" />, Красилів<ref name=":1" />, Рогатин<ref name=":1" /><ref>{{Cite news|title=Олександр Сенявський|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&oldid=24992013|work=Вікіпедія|date=2019-04-25|accessdate=2020-03-12|language=uk}}</ref><ref name=":2" />, спустошені пригороди Львова<ref name=":1" />. Кримсько-турецьке військо досягнуло Мостисьок<ref name=":3" /><ref>{{Cite web|title=Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси.|url=http://litopys.org.ua/hrushrus/iur70105.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref> та замку Прухнік (на захід від Перемишля, нині&nbsp;— територія Ярославського повіту Підкарпатського воєводства), який невдало намагалось взяти<ref>{{Cite web|title=«Опасная граница». Сигизмунд i и Гиреи в 1517-1548 гг|url=https://cyberleninka.ru/article/n/opasnaya-granitsa-sigizmund-i-i-girei-v-1517-1548-gg/viewer|website=cyberleninka.ru|accessdate=2020-03-12}}</ref>. Іслям I Ґерай розіслав татарські загони територією Руського воєводства для грабежу та взяття ясиру.
Кримсько-турецьке військо вторглось в Подільське, Руське і Белзське воєводства<ref name=":1" /><ref name=":3" />. Був взятий в облогу Чурилівський замок<ref name=":1" /><ref name=":2" />, спалені міста Зиньків<ref>{{Cite news|title=Поділля|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&oldid=27435882|work=Вікіпедія|date=2020-03-11|accessdate=2020-03-12|language=uk}}</ref><ref name=":1" /><ref name=":2" />, Красилів<ref name=":1" />, Рогатин<ref name=":1" /><ref>{{Cite news|title=Олександр Сенявський|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&oldid=24992013|work=Вікіпедія|date=2019-04-25|accessdate=2020-03-12|language=uk}}</ref><ref name=":2" />, спустошені пригороди Львова<ref name=":1" />. Кримсько-турецьке військо досягнуло Мостисьок<ref name=":3" /><ref>{{Cite web|title=Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси.|url=http://litopys.org.ua/hrushrus/iur70105.htm|website=litopys.org.ua|accessdate=2020-03-12}}</ref> та замку Прухнік (на захід від Перемишля, нині&nbsp;— територія Ярославського повіту Підкарпатського воєводства), який невдало намагалось взяти<ref>{{Cite web|title=«Опасная граница». Сигизмунд i и Гиреи в 1517-1548 гг|url=https://cyberleninka.ru/article/n/opasnaya-granitsa-sigizmund-i-i-girei-v-1517-1548-gg/viewer|website=cyberleninka.ru|accessdate=2020-03-12}}</ref>. Іслям I Ґерай розіслав татарські загони територією Руського воєводства для грабежу та взяття ясиру<ref name=":1" />.


== Контрнаступ польсько-литовських військ ==
== Контрнаступ польсько-литовських військ ==
Реагуючи на вторгнення, польський король [[Сигізмунд I Старий]] наказав коронній шляхті збиратись під Сандомиром, скликав посполите рушення та мобілізував військові сили Великого Князівства Литовського. Основні сили польського війська рухались з Кракова в напрямку Львова. Польськими загонами командували Кшиштоф Шидловецький, Ян-Амор Тарновський, Петро Кміта Собенський. Литовські війська очолював Костянтин Острозький. Загальну чисельність військ, зважаючи на їхню чисельність в тогочасних конфліктах та спогади сучасників, можна оцінити в 10-15 тисяч.
Реагуючи на вторгнення, польський король [[Сигізмунд I Старий]] наказав коронній шляхті збиратись під Сандомиром, скликав посполите рушення та мобілізував військові сили Великого Князівства Литовського. Основні сили польського війська рухались з Кракова в напрямку Львова. Польськими загонами командували Кшиштоф Шидловецький<ref name=":1" />, Ян-Амор Тарновський<ref name=":4" /><ref name=":1" />, Петро Кміта Собенський<ref name=":0" />. Литовські війська очолював Костянтин Острозький<ref name=":3" />. Загальну чисельність військ, зважаючи на їхню чисельність в тогочасних конфліктах та спогади сучасників, можна оцінити в 10-15 тисяч.


Довідавшись про наступ поляків і литовців турки і татари почали відхід з ясиром. Польсько-литовські війська переслідували противника, однак, у генеральну битву вступити з ними не наважувались. У ряді локальних сутичок полякам вдалося розбити кілька загонів турків і татар, що однак, не вплинуло на загальний наслідок вторгнення — спустошення Подільського, Руського (Львівської, Галицької, частково — Перемишльської земель) та півдня Волинського воєводства.
Довідавшись про наступ поляків і литовців турки і татари почали відхід з ясиром. Польсько-литовські війська переслідували противника, однак, у генеральну битву вступити з ними не наважувались. У ряді локальних сутичок полякам вдалося розбити кілька загонів турків і татар, що однак, не вплинуло на загальний наслідок вторгнення — спустошення Подільського, Руського (Львівської, Галицької, частково — Перемишльської земель) та півдня Волинського воєводства.


== Бій ==
== Бій ==
2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено.
2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі<ref name=":0" />. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 20:09, 12 березня 2020

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (березень 2020)
no IW
Ця стаття не має інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проєкту, знайшовши та додавши їх до відповідного елементу Вікіданих. (березень 2020)
Битва під Теребовлею
Війни Литви і Польщі з татарами
Дата: 2 липня 1524 року
Місце: біля міста Теребовля
Результат: перемога польських військ
Сторони
Королівство Польське  Кримське ханство
Командувачі
Пйотр Кміта Собенський невідомо
Військові сили
невідомо
(найімовірніше 2-3 тисячі) 		невідомо
(найімовірніше до 5 тисяч)
Втрати
незначні майже весь загін знищено

Битва під Теребовлею (пол. Potyczka pod Trembowlą[1]) — локальна сутичка, що відбулась 2 липня 1524 року між підрозділами польського війська під командуванням Петра Кміти Собенського[1] (за іншими даними — Костянтина Острозького[2][3][4], або Яна-Амора Тарновського[5]) та загонами турецько-татарської армії на території Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства Корлівства Польща поблизу м. Теребовля (нині — адміністративний центр Теребовлянського району Тернопільської області) під час турецько-татарського походу на Польщу влітку 1524 року[1][6].

Передісторія

З другої половини XV ст. почались регулярні військові рейди і походи татарських загонів на українські землі з метою захоплення здобичі та полонених. В квітні 1524 року після політичної кризи 1523—1524 рр. Кримське ханство очолив ставленик Османської імперії — Саадет I Ґерай.

В 1523–1524 гг. в Крымском ханстве имел место политический кризис, пока в сопровождении турок в Крыму не появился Сеадет-Гирей.
Тот начал запугивать литовцев и поляков, угрожая им с турками[6]

Влада нового хана була хиткою і трималась на підтримці турецьких загонів[6].

В червні 1524 року, за підтримки османів, хан організував новий похід на польські землі.

Польське Королівство на початку XVI ст. вело війну з Тевтонським Орденом, конфліктувало з Молдовським князівством та Московією. В поєднанні з посиленням ролі шляхти це послаблювало здатність королівської влади швидко мобілізувати значні сили на відсіч татарам.

…число жовнірів на Поділю в 1523 р. ледве доходило до тисячі[7]

Після поразки від татар під Сокелем в 1519 році польсько-литовські воєначальники не наважувались[6][8] на відкритий бій з кримськотатарськими військами і протиставляли їм тактику партизанської війни — нападів на дрібніші підрозділи загарбників загонами шляхти, жовнірів і посполитого ополчення[6].

Зібране на швидку руку військо і шляхетські полки, скликані старостами, могли вести тільки партизанську війну[9]

Похід турецько-татарського війська

В поході взяли участь 20-30 тис. татар і 8 тисячний турецький загін[6][10]. Татарським військом командували племінник Саадет I Ґерая — Іслям I Ґерай[6], троюрідний брата Саадет I Ґерая калга Узбек Герай, а також Бучек Герай і Янтур Герай.

Кримсько-турецьке військо вторглось в Подільське, Руське і Белзське воєводства[6][10]. Був взятий в облогу Чурилівський замок[6][8], спалені міста Зиньків[11][6][8], Красилів[6], Рогатин[6][12][8], спустошені пригороди Львова[6]. Кримсько-турецьке військо досягнуло Мостисьок[10][13] та замку Прухнік (на захід від Перемишля, нині — територія Ярославського повіту Підкарпатського воєводства), який невдало намагалось взяти[14]. Іслям I Ґерай розіслав татарські загони територією Руського воєводства для грабежу та взяття ясиру[6].

Контрнаступ польсько-литовських військ

Реагуючи на вторгнення, польський король Сигізмунд I Старий наказав коронній шляхті збиратись під Сандомиром, скликав посполите рушення та мобілізував військові сили Великого Князівства Литовського. Основні сили польського війська рухались з Кракова в напрямку Львова. Польськими загонами командували Кшиштоф Шидловецький[6], Ян-Амор Тарновський[5][6], Петро Кміта Собенський[1]. Литовські війська очолював Костянтин Острозький[10]. Загальну чисельність військ, зважаючи на їхню чисельність в тогочасних конфліктах та спогади сучасників, можна оцінити в 10-15 тисяч.

Довідавшись про наступ поляків і литовців турки і татари почали відхід з ясиром. Польсько-литовські війська переслідували противника, однак, у генеральну битву вступити з ними не наважувались. У ряді локальних сутичок полякам вдалося розбити кілька загонів турків і татар, що однак, не вплинуло на загальний наслідок вторгнення — спустошення Подільського, Руського (Львівської, Галицької, частково — Перемишльської земель) та півдня Волинського воєводства.

Бій

2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі[1]. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie. www.muzeumwp.pl. Процитовано 12 березня 2020.
  2. ↑ «Руський Ганнібал». Князі Острозькі. biography.wikireading.ru. Процитовано 12 березня 2020.
  3. ↑ СИМОН ПЕКАЛІД. ПРО ОСТРОЗЬКУ ВІЙНУ ПІД П’ЯТКОЮ ПРОТИ НИЗОВИХ. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
  4. ↑ Острозький Костянтин Іванович - Wikiwand. www.wikiwand.com. Процитовано 12 березня 2020.
  5. ↑ а б Невідомий Тернопіль: де поділася вулиця Яна Тарновського?. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 12 березня 2020.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т «Опасная граница». Сигизмунд i и Гиреи в 1517-1548 гг. cyberleninka.ru. Процитовано 11 березня 2020.
  7. ↑ Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
  8. ↑ а б в г Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження / Відп. ред. Ф. Я. Шевченко. АН УРСР. Інститут історії. – 2-е вид. – К.: Наук. думка, 1971. – 199 с. (PDF).
  9. ↑ Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
  10. ↑ а б в г Атаманенко, В. (V. Atamanenko) (2014) Боротьба з татарськими нападами: від Ольшаниці до Охматова. Нариси воєнно-політичної історії України: навчальний посібник. pp. 37-57 (PDF).
  11. ↑ Поділля. Вікіпедія (укр.). 11 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  12. ↑ Олександр Сенявський. Вікіпедія (укр.). 25 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
  13. ↑ Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
  14. ↑ «Опасная граница». Сигизмунд i и Гиреи в 1517-1548 гг. cyberleninka.ru. Процитовано 12 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_під_Теребовлею_(1524)&oldid=27446731