Битва під Теребовлею (1524): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
цитата |
||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі<ref name=":0" />. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено. |
2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі<ref name=":0" />. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено. |
||
Перебіг бою описаний у творі українського поета епохи Відродження [[Гусовський Микола|Миколи Гусовського]] - "Nova et Miranda de Turcis Victoria"<ref>{{Cite web|title=Nova et Miranda de Turcis Victoria - Wikisource|url=https://la.wikisource.org/wiki/Nova_et_Miranda_de_Turcis_Victoria|website=la.wikisource.org|accessdate=2020-03-12}}</ref> (український переклад [[Маслюк Віталій Петрович|Віталія Маслюка]] "ПЕРЕМОГА НАД ТУРКАМИ ПІД ТЕРЕБОВЛЕЮ 2 ЛИПНЯ 1524 РОКУ" <ref>{{Cite web|title=Українська поезія XVI століття - Василь Васильович Яременко - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Yaremenko_Vasyl/Ukrainska_poeziia_XVI_stolittia/|website=Чтиво|accessdate=2020-03-12}}</ref>) |
Перебіг бою описаний у творі українського поета епохи Відродження [[Гусовський Микола|Миколи Гусовського]] - "Nova et Miranda de Turcis Victoria"<ref>{{Cite web|title=Nova et Miranda de Turcis Victoria - Wikisource|url=https://la.wikisource.org/wiki/Nova_et_Miranda_de_Turcis_Victoria|website=la.wikisource.org|accessdate=2020-03-12}}</ref> (український переклад [[Маслюк Віталій Петрович|Віталія Маслюка]] "ПЕРЕМОГА НАД ТУРКАМИ ПІД ТЕРЕБОВЛЕЮ 2 ЛИПНЯ 1524 РОКУ" <ref>{{Cite web|title=Українська поезія XVI століття - Василь Васильович Яременко - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Yaremenko_Vasyl/Ukrainska_poeziia_XVI_stolittia/|website=Чтиво|accessdate=2020-03-12}}</ref>): |
||
{{цитата|''…Так наше військо громило турецьку орду безпощадно.'' |
|||
''Праця даремна - ще щось більше про це розказать,'' |
|||
''Бо вже недовго тривала ця січа і ярість пекельна,'' |
|||
''Скоро достойний прийшов битви цієї кінець:'' |
|||
''Ниви, багряні від крові грабіжників, трупами вкрились,'' |
|||
''Псам і шулікам лежить добра пожива на них.'' |
|||
''А переможці, зібравши трофеї усі, добивають'' |
|||
''Рештки ординців, які десь заховались раніш.'' |
|||
''Серету води забрали немало ворожих вояків,'' |
|||
''Втечею дехто із них зміг врятувати життя.''}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 19:25, 13 березня 2020
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Битва під Теребовлею | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війни Литви і Польщі з татарами | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство Польське | Кримське ханство | ||||||
Командувачі | |||||||
Пйотр Кміта Собенський | невідомо | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо (найімовірніше 2-3 тисячі) |
невідомо (найімовірніше до 5 тисяч) | ||||||
Втрати | |||||||
незначні | майже весь загін знищено |
Битва під Теребовлею (пол. Potyczka pod Trembowlą[1]) — локальна сутичка, що відбулась 2 липня 1524 року між підрозділами польського війська під командуванням Петра Кміти Собенського[1] (за іншими даними — Костянтина Острозького[2][3][4], або Яна-Амора Тарновського[5]) та загонами турецько-татарської армії на території Теребовлянського повіту Галицької землі Руського воєводства Корлівства Польща поблизу м. Теребовля (нині — адміністративний центр Теребовлянського району Тернопільської області) під час турецько-татарського походу на Польщу влітку 1524 року[1][6].
Передісторія
З другої половини XV ст. почались регулярні військові рейди і походи татарських загонів на українські землі з метою захоплення здобичі та полонених. В квітні 1524 року після політичної кризи 1523—1524 рр. Кримське ханство очолив ставленик Османської імперії — Саадет I Ґерай.
В 1523–1524 гг. в Крымском ханстве имел место политический кризис, пока в сопровождении турок в Крыму не появился Сеадет-Гирей. Тот начал запугивать литовцев и поляков, угрожая им с турками[6] |
Влада нового хана була хиткою і трималась на підтримці турецьких загонів[6].
В червні 1524 року, за підтримки османів, хан організував новий похід на польські землі.
Польське Королівство на початку XVI ст. вело війну з Тевтонським Орденом, конфліктувало з Молдовським князівством та Московією (див. Список війн за участю Польщі). В поєднанні з посиленням ролі шляхти це послаблювало здатність королівської влади швидко мобілізувати значні сили на відсіч татарам.
…число жовнірів на Поділю в 1523 р. ледве доходило до тисячі[7] |
Після поразки від татар під Сокелем в 1519 році польсько-литовські воєначальники не наважувались[6][8] на відкритий бій з кримськотатарськими військами і протиставляли їм тактику партизанської війни — нападів на дрібніші підрозділи загарбників загонами шляхти, жовнірів і посполитого ополчення[6].
Зібране на швидку руку військо і шляхетські полки, скликані старостами, могли вести тільки партизанську війну[7] |
Похід турецько-татарського війська
В поході взяли участь 20-30 тис. татар і 8 тисячний турецький загін[6][9]. Татарським військом командували племінник Саадет I Ґерая — Іслям I Ґерай[6], троюрідний брата Саадет I Ґерая калга Узбек Герай, а також Бучек Герай і Янтур Герай.
Кримсько-турецьке військо вторглось в Подільське, Руське і Белзське воєводства[6][9]. Був взятий в облогу Чурилівський замок[6][8], спалені міста Зиньків[6][8][10], Красилів[6], Рогатин[6][8][11], спустошені пригороди Львова[6]. Кримсько-турецьке військо досягнуло Мостисьок[7][9] та замку Прухнік (на захід від Перемишля, нині — територія Ярославського повіту Підкарпатського воєводства), який невдало намагалось взяти[6]. Іслям I Ґерай розіслав татарські загони територією Руського воєводства для грабежу та взяття ясиру[6].
Контрнаступ польсько-литовських військ
Реагуючи на вторгнення, польський король Сигізмунд I Старий наказав коронній шляхті збиратись під Сандомиром[6], скликав посполите рушення та мобілізував військові сили Великого Князівства Литовського[7]. Основні сили польського війська рухались з Кракова в напрямку Львова. Польськими загонами командували Кшиштоф Шидловецький[6], Ян-Амор Тарновський[5][6], Петро Кміта Собенський[1]. Литовські війська очолював Костянтин Острозький[9][12]. Загальну чисельність військ, зважаючи на їхню чисельність в тогочасних конфліктах та спогади сучасників, можна оцінити в 10-15 тисяч.
Довідавшись про наступ поляків і литовців турки і татари почали відхід з ясиром[6][9]. Польсько-литовські війська переслідували противника, однак, у генеральну битву вступити з ними не наважувались[6][7][8][9]. У ряді локальних сутичок полякам вдалося розбити кілька загонів турків і татар, що однак, не вплинуло на загальний наслідок вторгнення — спустошення Подільського, Руського (Львівської, Галицької, частково — Перемишльської земель) та півдня Волинського воєводства.
Поділє, земля Галицька, Львівська і навіть Перемиська були страшенно спустошені. „Русь уся спустошена огнем і мечем, читаємо в листї очевидця, — бо і земля Перемиська, що досї була не зачеплена, другим сим татарським наїздом обернена в попіл; безконечна маса людей і худоби забрана; скрізь мало хто лишив ся, спромігши ся сховати ся в якихось лїпше укріплених містах або кріпостях. Поділє по виходї Турків прислало до кор. величества послів, оплакуючи свою біду і що більше — додаючи, що вони вже сливе готові піддати ся першому сильнїйшому ворогови, бо вже дійшли до останньої біди”[7] |
Бій
2 липня 1524 року кінне надворне військо, яке рухалось з Кракова через Львів під командуванням Петра Кміти Собенського наздогнало підрозділ татарсько-турецької армії, який здійснював переправу через р. Серет поблизу Теребовлі[1]. До війська приєдналась певна кількість посполитого рушення Теребовлі і навколишніх населених пунктів. В короткій сутичці турецько-татарський загін було майже повністю знищено.
Перебіг бою описаний у творі українського поета епохи Відродження Миколи Гусовського - "Nova et Miranda de Turcis Victoria"[13] (український переклад Віталія Маслюка "ПЕРЕМОГА НАД ТУРКАМИ ПІД ТЕРЕБОВЛЕЮ 2 ЛИПНЯ 1524 РОКУ" [14]):
…Так наше військо громило турецьку орду безпощадно.
Праця даремна - ще щось більше про це розказать, Бо вже недовго тривала ця січа і ярість пекельна, Скоро достойний прийшов битви цієї кінець: Ниви, багряні від крові грабіжників, трупами вкрились, Псам і шулікам лежить добра пожива на них. А переможці, зібравши трофеї усі, добивають Рештки ординців, які десь заховались раніш. Серету води забрали немало ворожих вояків, Втечею дехто із них зміг врятувати життя. |
Примітки
- ↑ а б в г д Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie. www.muzeumwp.pl. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ «Руський Ганнібал». Князі Острозькі. biography.wikireading.ru. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ СИМОН ПЕКАЛІД. ПРО ОСТРОЗЬКУ ВІЙНУ ПІД П’ЯТКОЮ ПРОТИ НИЗОВИХ. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Острозький Костянтин Іванович - Wikiwand. www.wikiwand.com. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ а б Невідомий Тернопіль: де поділася вулиця Яна Тарновського?. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц «Опасная граница». Сигизмунд i и Гиреи в 1517-1548 гг. cyberleninka.ru. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ а б в г д е Том VII. Розділ I. Стор. 5. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. litopys.org.ua. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ а б в г д Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження / Відп. ред. Ф. Я. Шевченко. АН УРСР. Інститут історії. – 2-е вид. – К.: Наук. думка, 1971. – 199 с. (PDF).
- ↑ а б в г д е Атаманенко, В. (V. Atamanenko) (2014) Боротьба з татарськими нападами: від Ольшаниці до Охматова. Нариси воєнно-політичної історії України: навчальний посібник. pp. 37-57 (PDF).
- ↑ Поділля. Вікіпедія (укр.). 11 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Олександр Сенявський. Вікіпедія (укр.). 25 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Тиктор, Іван (1936). "Історія українського війська". Львів. с. 166.
- ↑ Nova et Miranda de Turcis Victoria - Wikisource. la.wikisource.org. Процитовано 12 березня 2020.
- ↑ Українська поезія XVI століття - Василь Васильович Яременко - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 12 березня 2020.