Микитей Григорій Йосипович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Життєпис: додано біографічні дані, фото, джерело |
Binc (обговорення | внесок) Коректура |
||
| Рядок 61: | Рядок 61: | ||
Народився у селі Городище Королівське біля Ходорова. |
Народився у селі Городище Королівське біля Ходорова. |
||
Закінчив філософський факультет Віденського університету |
Закінчив філософський факультет Віденського університету<ref name=":0">{{Cite book|title=Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців|last=Петро Шкраб’юк|first=|year=2018|publisher=Сполом|location=Львів|pages=528 с.|language=укр.|isbn=}}</ref>. Працював вчителем у гімназії. У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Григорій Микитей працював у Відні в представництві Червоного Хреста<ref name="Саган" />. |
||
Працював вчителем у гімназії. У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Григорій Микитей працював у Відні в представництві Червоного Хреста<ref name="Саган"/>. |
|||
У [[1919]] році Григорій Микитей був начальником [[Пресова Квартира Начальної Команди УГА|пресової квартири]] [[Начальна команда Української Галицької армії|Начальної Команди УГА]] та редактор «Стрільця»<ref>Сегеда С. Основні тенденції формування редакційного та авторського контингенту в пресі українських збройних формувань першої половини ХХ ст.</ref>. |
У [[1919]] році Григорій Микитей був начальником [[Пресова Квартира Начальної Команди УГА|пресової квартири]] [[Начальна команда Української Галицької армії|Начальної Команди УГА]] та редактор «Стрільця»<ref>Сегеда С. Основні тенденції формування редакційного та авторського контингенту в пресі українських збройних формувань першої половини ХХ ст.</ref>. |
||
| Рядок 69: | Рядок 67: | ||
Був тимчасовим представником [[ЗУНР]] в Українській Державі у 1918—1919 роках<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-6912-5/978-966-02-6912-5.pdf Роман Тимченко Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 — квітень 1920 pp.)]</ref>. |
Був тимчасовим представником [[ЗУНР]] в Українській Державі у 1918—1919 роках<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-6912-5/978-966-02-6912-5.pdf Роман Тимченко Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 — квітень 1920 pp.)]</ref>. |
||
У жовтні [[1919]] року за наказом [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрія Лівицького]] Григорій Микитей став представник УНР в |
У жовтні [[1919]] року за наказом [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрія Лівицького]] Григорій Микитей став представник УНР в Югославії. Уряд ЗУНР звернувся до Микитея з проханням очолити представництво ЗУНР<ref name="Саган">Саган Г. Українське питання: виклики сьогодення та історія дипломатичного сприяння українській ідеї на території Королівства СХС</ref>. |
||
1920—1923 — співпрацівник секретаріату закордонних справ [[ЗУНР]] у Відні. 1924—1939 — учитель середніх шкіл у Львові. У [[1925]]—[[1930]] роках — редактор тижневика «[[Рада (тижневик)|Рада]]» у Львові<ref>[http://litopys.org.ua/encycl/euii183.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Тижневик «Рада». Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7.]</ref>. |
|||
Григорій Микитей був |
Григорій Микитей був відповідальним редактором у 1925—1926 роках, та редактором друкованого органу товариства «Учительська Громада» часопису «Українська Школа». Часопис виходив у Львові з 1925 до [[1939]] року<ref>[http://mr.dspu.edu.ua/publications/2017/4_147_2017.pdf Ретроспективний погляд на розвиток педагогічних часописів Східної Галичини 20 — 30-х рр. ХХ ст]</ref>. Згодом Голова товариства «Учительська Громада»<ref>[https://zbruc.eu/node/18842 З орґанізації вчительства українських приватних середніх шкіл.]</ref>. |
||
У 1927 році був одним із засновників «[[Українська Партія Праці|Української Партії Праці]]»<ref>[http://knysh.national.org.ua/prycil/r04.html Зиновій Книш. Далекий приціл. Союз Української націоналістичної молоді]</ref>. |
У 1927 році був одним із засновників «[[Українська Партія Праці|Української Партії Праці]]»<ref>[http://knysh.national.org.ua/prycil/r04.html Зиновій Книш. Далекий приціл. Союз Української націоналістичної молоді]</ref>. |
||
| Рядок 79: | Рядок 77: | ||
З липня [[1941]] року — секретар президії [[Українська Національна Рада у Львові|Української Національної Ради]] у Львові. |
З липня [[1941]] року — секретар президії [[Українська Національна Рада у Львові|Української Національної Ради]] у Львові. |
||
В 1944 році емігрував до Австрії, де і помер у [[1945]] році. |
|||
Син Олег Микитей був одружений із донькою полковника [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитра Вітовського.]]<ref name=":0" /> |
Син Олег Микитей був одружений із донькою полковника [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитра Вітовського.]]<ref name=":0" /> |
||
Рідний брат Григорія |
Рідний брат Григорія — Іван Микитей (1899 р. н.), стрілець 6-ї сотні УСС, загинув Січовим Стрільцем<ref name=":0" />. |
||
Гринорій Микитей |
Гринорій Микитей — рідний дядько поета, [[Шістдесятники|шістдесятник]]<nowiki/>а [[Калинець Ігор Миронович|Ігоря Калинця]]. |
||
== Доробок == |
== Доробок == |
||
* Гриць Микитей |
* Гриць Микитей. «Правдива правда про „Чортківську Офензиву“». Літопис Червоної Калини. — «Діло», Львів, 1936. |
||
* Гриць Микитей |
* Гриць Микитей. «У місії до Юґославії: З Кам'янця до Букарешту». Історичний календар-альманах «Червона Калина» на 1939 р. — Львів, 1938. — С. 132—148. |
||
* Гриць Микитей |
* Гриць Микитей. «До історії міжнародних взаємин нашого Товариства». 25–ліття учительської громади. Ювілейний науковий збірник. — Львів, 1935. — С. 154—158. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:00, 25 березня 2020
| Григорій Йосипович Микитей | |
|---|---|
| Псевдо | Гриць Микетей |
| Народився | 10 жовтня 1888 Львів, Австро-Угорщина |
| Помер | 28 лютого 1945 (56 років) Бад-Ішль, Верхня Австрія, Австрія |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} УНР Польща Українська держава (1941) |
| Національність | українець |
| Діяльність | дипломат, журналіст, педагог |
| Відомий завдяки | громадський діяч політичний діяч |
| Посада | Секретар президії Української Національної Ради |
| Військове звання |  Поручник (обер-лейтенант) |
Григорій Йосипович Микитей (Микетей) (нар. 10 жовтня 1888, Городище Королівське на Львівщині, Австро-Угорщина — пом. 28 лютого 1945, Бад-Ішль, Верхня Австрія, Австрія) — український громадський та політичний діяч, дипломат, журналіст, педагог, професор. Поручник УГА, Тимчасовий представник ЗУНР в Українській Державі (1918-1919), представник УНР в Юґославії (1919-1920), секретар президії Української Національної Ради у Львові.
Життєпис
Народився у селі Городище Королівське біля Ходорова.
Закінчив філософський факультет Віденського університету[1]. Працював вчителем у гімназії. У роки Першої світової війни Григорій Микитей працював у Відні в представництві Червоного Хреста[2].
У 1919 році Григорій Микитей був начальником пресової квартири Начальної Команди УГА та редактор «Стрільця»[3].
Був тимчасовим представником ЗУНР в Українській Державі у 1918—1919 роках[4].
У жовтні 1919 року за наказом Андрія Лівицького Григорій Микитей став представник УНР в Югославії. Уряд ЗУНР звернувся до Микитея з проханням очолити представництво ЗУНР[2].
1920—1923 — співпрацівник секретаріату закордонних справ ЗУНР у Відні. 1924—1939 — учитель середніх шкіл у Львові. У 1925—1930 роках — редактор тижневика «Рада» у Львові[5].
Григорій Микитей був відповідальним редактором у 1925—1926 роках, та редактором друкованого органу товариства «Учительська Громада» часопису «Українська Школа». Часопис виходив у Львові з 1925 до 1939 року[6]. Згодом Голова товариства «Учительська Громада»[7].
У 1927 році був одним із засновників «Української Партії Праці»[8].
З липня 1941 року — секретар президії Української Національної Ради у Львові.
В 1944 році емігрував до Австрії, де і помер у 1945 році.
Син Олег Микитей був одружений із донькою полковника Дмитра Вітовського.[1]
Рідний брат Григорія — Іван Микитей (1899 р. н.), стрілець 6-ї сотні УСС, загинув Січовим Стрільцем[1].
Гринорій Микитей — рідний дядько поета, шістдесятника Ігоря Калинця.
Доробок
- Гриць Микитей. «Правдива правда про „Чортківську Офензиву“». Літопис Червоної Калини. — «Діло», Львів, 1936.
- Гриць Микитей. «У місії до Юґославії: З Кам'янця до Букарешту». Історичний календар-альманах «Червона Калина» на 1939 р. — Львів, 1938. — С. 132—148.
- Гриць Микитей. «До історії міжнародних взаємин нашого Товариства». 25–ліття учительської громади. Ювілейний науковий збірник. — Львів, 1935. — С. 154—158.
Примітки
- ↑ а б в Петро Шкраб’юк (2018). Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців (укр.) . Львів: Сполом. с. 528 с.
- ↑ а б Саган Г. Українське питання: виклики сьогодення та історія дипломатичного сприяння українській ідеї на території Королівства СХС
- ↑ Сегеда С. Основні тенденції формування редакційного та авторського контингенту в пресі українських збройних формувань першої половини ХХ ст.
- ↑ Роман Тимченко Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 — квітень 1920 pp.)
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Тижневик «Рада». Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7.
- ↑ Ретроспективний погляд на розвиток педагогічних часописів Східної Галичини 20 — 30-х рр. ХХ ст
- ↑ З орґанізації вчительства українських приватних середніх шкіл.
- ↑ Зиновій Книш. Далекий приціл. Союз Української націоналістичної молоді
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
