Чародійка (опера): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 105: | Рядок 105: | ||
*[http://www.musicweb-international.com/SandH/2004/May-Aug04/Tchaikovsky136.htm Musicweb-international] |
*[http://www.musicweb-international.com/SandH/2004/May-Aug04/Tchaikovsky136.htm Musicweb-international] |
||
*{{allmusic|class=composition |id=mc0002382359}} |
*{{allmusic|class=composition |id=mc0002382359}} |
||
{{портали|Музика|Театр}} |
|||
[[Категорія:Російські опери]] |
[[Категорія:Російські опери]] |
||
[[Категорія:Опери Петра Чайковського]] |
[[Категорія:Опери Петра Чайковського]] |
Версія за 07:14, 27 квітня 2020
Чародійка | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Чародейка | ||||
Композитор | Чайковський Петро Ілліч | |||
Автор лібрето | Iполит Шпажинськийd | |||
Мова лібрето | російська | |||
Кількість дій | 4 дія | |||
Перша постановка | 20 жовтня 1887 | |||
Місце першої постановки | Маріїнський театр | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Чароді́йка (рос. Чародейка) — опера Петра Чайковського в 4 діях, лібрето Іпполіта Шпажинського за його однойменною трагедією.
Історія написання
П'єса Іпполіта Шпажинського «Чародійка» була вперше поставлена в 1884 році у Малому театрі в Москві. З того часу вона була поставлена в Москві й Петербурзі частіше, ніж будь-яка інша п'єса. Відомими акторками у титульній ролі Настасьї (Куми) були Марія Єрмолаєва і Марія Савіна.[1] Чайковський Модест Ілліч захоплювався п'єсою «Чародійка»,[2] особливо однією сценою. Він розповів про це своєму братові, який продовжував писати дует на основі тієї сцени. Петро Чайковський побачив п'єсу в січні 1885 році, після чого написав Шпажинському і попросив його переписати трагедію в лібрето для опери.[1] Шпажинський погодився і чоловіки зутрілися того ж місяця, щоб обговорити проєкт,[3] однак робота лібретиста затягнулася через його розлучення. Остаточно лібрето було завершене в серпні, воно було задовге і Чайковський був змушений його радикально скоротити. Проте опера — найдовший твір композитора.[4]
Твір — ефектна мелодрама, дія якої проходить у Нижньому Новгороді XV століття. Драма Іпполіта Шпажинського привабила Чайковського напруженим конфліктом, контрастними храктерами. Композитор побачив хорошу можливість для створення музичної трагедії. Проте фахівці відзначають, що лібрето Шпажинського перевантажене зовнішніми діями і не має внутрішніх зв'язків. Проте музика Петра Чайковського перекрила недоліки тексту. «Чародійка» — один із найкращих творів композитора.
Історія виконання
Світова прем'єра опери відбулася 20 жовтня 1887 року (1 листопада за новим стилем) у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі під керівництвом автора. Після одного сезону опера була знята з репертуату. Декорації і костюми були відправлені в Москву, де опера була виконана 2 лютого 1890 року в Большому театрі під керівництвом Іполита Альтані. Друга постановка у Большому театрі відбулася 25 січня 1916 року, проте залишилась у репертуаті тільки до кінця того ж року. Третя постановка в Большому театрі була в 1958 році, вона була поставлена 49 раз і залишилась у репертуарі до 1965 року. Остання прем'єра в Большому театрі була в 2012 році.[5][6] Опера була також поставлена у Тбілісі, 14 грудня 1887, під керівництвом Михайла Іпполітова-Іванова. Нова постановка «Чародійки» під керівництвом Крістофа Лоя відкрила театральний сезон 2014/2015 у Віденському театрі під дириґуванням Михаїла Татарнікова з Симфонічним оркестром Віденського радіо. Французька прем'єра відбулася у березні 2019 року в Ліонській опері під дириґуванням Даніеля Рустіоні з Єленою Ґусєвою у титульній ролі.[7]
Дійові особи
Партія | Тип голосу | Прем'єрна постановка,
1 листопада 1887 року (Дириґент: композитор) |
---|---|---|
Князь Микита Данилич Курлятев, великокнязівський намісник у Нижньому Новгороді | баритон | Іван Мельников |
Княгиня Євпраксія Романівна, його дружина | мецо-сопрано | Марія Савіна |
Княжич Юрій, їхній син | тенор | Михайло Васильєв |
Мамиров, старий дяк | бас | Федір Стравинський |
Неніла, його сестра, фрейліна княгині | мецо-сопрано | |
Іван Жура, княжий ловчий | бас-баритон | |
Настасья, на прізвисько Кума, господиня заїжджого двору у перевезення через Оку, молода жінка | сопрано | Емілія Павловська |
Фока, її дядько | баритон | |
Поля, подруга Куми | сопрано | |
Балакін, нижньогородський гість | тенор | |
Потап, торговий гість | бас-баритон | |
Лукаш, торговий гість | тенор | |
Кічіга, боксер | бас | |
Паїсій, волоцюга під виглядом чернеця | тенор | |
Кудьма, чаклун | баритон | |
Хор, німі ролі: служниці, гості, поліцейські, кріпаки, мисливці, скоморохи, люди |
Короткий зміст
Час дії: Остання чверть XV століття
Місце дії: Нижній Новгород та його околиці
Дія відбувається в останній чверті XV століття у таверні й борделі поблизу Нижнього Новгорода. Настасья (Кума), чарівна власниця заїжджого двору, стала ворогом підступного Мамирова, правої руки місцевого урядника князя Микити Даниловича Курлятева, відмовивши йому. Він розпустив чутки, що вона — чародійка і що кожен чоловік, якого вона зустрічає, закохується в неї. Юрій, син Микити, як і його батько, починає часто навідуватися у заїжджий двір. Микита шалено закохується у Настасью (без успіху) і погрожує їй, що він досягне своєї цілі будь-якими засобами. Мамиров розказує правду Микитиній дружині — Євпраксії, у той час її син, який ще особисто не пов'язаний з Настасією, клянеться помститися з матір. Стикнувшись з Настасією, він дізнається, що вона його кохає. Вони обоє планують утекти вночі, ще не знаючи, що Мамиров розробив ретельний план, щоб помститися Настасьї, Микиті й всій сім'ї. Його план привів до руйнівних наслідків.
Український варіант
1908 — «Кума Марта» Олександра Шатковського (п'єса на 5 дій зі співами, хорами і танцями)
Інші варіанти
У Радянському Союзі опера була поставлена у новій версії з лібрето Сергія Митрофановича Городецького на основі твору Іпполіта Шпажинського 22 березня 1941 року в Ленінграді (Санкт Петербурзі).
Література
- Гозенпуд А. А. Краткий оперный словарь. — Киев: Музична Україна, 1986.
Примітки
- ↑ а б Bolshoi Press Office, 26 June 2012, Bolshoi to return "forgotten" Tchaikovsky's masterpiece, The Enchantress
- ↑ Henry Zajaczkowski, An Introduction to Tchaikovsky’s Operas
- ↑ Tchaikovsky Research
- ↑ David Brown, Tchaikovsky: The Man and His Music
- ↑ Bolshoi Theatre Programme for Чародейка Production premiered 26 June 2012.
- ↑ Чародейка (рос.). Bolshoi Theatre. Процитовано 15 October 2017.
- ↑ Didier Van Moere. Odeur de soufre. Diapason, No.679 May 2019, p67.
Посилання
- Die Zauberin: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- Tchaikovsky Research
- Чародійка
- Musicweb-international
- Чародійка (опера) на сайті AllMusic. (англ.)