Фрідріх Франц IV (великий герцог Мекленбург-Шверінський): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{Особа }} '''Фрідріх Франц IV''' (Friedrich Franz IV, Großherzog von Mecklenburg-Schwerin, 9 квітня 1882, Палермо...
(Немає відмінностей)

Версія за 16:09, 11 травня 2020

Фрідріх Франц IV
нім. Friedrich Franz IV von Mecklenburg-Schwerin
Народився9 квітня 1882(1882-04-09)[1][2][3]
Палермо, Королівство Італія
Помер17 листопада 1945(1945-11-17)[1][2][3] (63 роки)
Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Вільна держава Пруссія, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьрегент
Alma materБоннський університет
Знання мовнімецька
ЧленствоCorps Borussia Bonnd[4]
ТитулКнязь Мекленбурґ-Шверінськийd
Посадарегент
Військове званняГенерал кінноти
Конфесіялютеранство
РідМекленбурги
БатькоФрідріх Франц III
МатиАнастасія Михайлівна Романова
РодичіЮліана
Брати, сестриЦецилія Мекленбург-Шверінська і Александріна Мекленбург-Шверінська
У шлюбі зОлександра Ганноверська
ДітиФрідріх Франц Мекленбурзькийd, Християн Людвиг Мекленбурзькийd[2], Анастасія Мекленбурґ-Шверінська і Тира Мекленбурзькаd
Нагороди
орден Слона орден Вендської корони
Залізний Хрест
IMDbID 1678854

Фрідріх Франц IV (Friedrich Franz IV, Großherzog von Mecklenburg-Schwerin, 9 квітня 1882, Палермо — 17 листопада 1945, Фленсбург) — останній великий герцог Мекленбург-Шверінський з 10 квітня 1897 року (у 1897-1901 роках під опікою свого дядька, регента герцога Йоганна Альбрехта, з 1901 року — самостійно). Прусський генерал кавалерії (13 вересня 1911).

Біографія

Фрідріх Франц — син великого герцога Фрідріха Франца III і великої княгині Анастасії Михайлівни, правнук російського імператора Миколи I. Народився в Палермо, де його батьки проживали практично цілий рік за станом здоров'я батька. Фрідріх Франц, як і його батько, навчався в дрезденській гімназії. За прикладом батька восени 1900 року Фрідріх Франц вступив на юридичний факультет Боннського університету. З родиною часто гостював у Петербурзі у свого діда, великого князя Михайла Миколайовича.

Прийшовши до влади в Мекленбург-Шверіні, Фрідріх Франц разом з міністрами уряду намагався провести в життя реформу мекленбургзької конституції, яка передбачала станове представництво в ландтазі. Ці плани зіткнулися з жорстким протистоянням з боку місцевих станів і Мекленбург-Стреліцу.

У Першу світову війну Фрідріх Франц, незважаючи на своє звання генерала кавалерії, не здійснював командування військами. Як правитель, він відвідував мекленбурзькі частини на Західному фронті. З 1915 року в Мекленбурзі стали спостерігатися проблеми з постачанням, проте великий герцог Фрідріх Франц не відмовляв собі в розкішному житті у воєнний час. Він з сумнівами ставився до проголошеної в Німецької імперії війни до переможного кінця. У 1917 році Фрідріх Франц виступав проти радикалізації військового командування, на його думку війну слід припинити на переговорах.

Після самогубства великого герцога Адольфа Фрідріха VI, останнього правителя з стреліцької лінії Мекленбурзького дому, Фрідріх Франц управляв Мекленбург-Стреліцом на правах регента аж до Листопадової революції. Восени 1918 року Фрідріх Франц не цілком усвідомлював серйозність становища центральних держав, тому виступав проти пропонованого Верховним командування перемир'я і не відчував наближення революції. 14 листопада одним з останніх серед німецьких монархів Фрідріх Франц відрікся від престолу за себе і свою династію і емігрував до Данії. В результаті Листопадової революції майно Мекленбурзького дому було націоналізовано. В якості компенсації в 1919 році Фрідріху Францу повернули мисливський замок Гельбензанде, де він проживав до 1921 року. Потім Фрідріх Франц жив до 1945 року в палаці Людвіґслуст, який також залишився у власності герцогської династії. У 1945 році герцогська сім'я разом з наслідним принцом Крістіаном Людвігом втекла від наступаючої радянської армії під Фленсбург. Сім'я проживала в замку Глюксбург. Фрідріх Франц захворів і помер через відсутність лікування і недоїдання. Емігрувати в Данію до сестри Александріні, як планувалося раніше, не вдалося.

Сім'я

7 червня 1904 року одружився з принцесою Александрою Брауншвейг-Люнебургською. У цьому шлюбі народилися 5 дітей:

  • Фрідріх Франц (1910-2001)
  • Крістіан Людвіг (1912-1996)
  • Ольга (1916-1917)
  • Тіра (1919-1981)
  • Анастасія (1922-1979)

Нагороди

Нагороди німецьких держав

Мекленбург

  • Орден Вендської корони, великий хрест з ланцюгом і короною в руді
  • Орден Грифа, великий хрест
  • Пам'ятна медаль великого герцога Фрідріха Франца III
  • Пам'ятна медаль битви при Луаньї-Пупрі

Велике герцогство Баден

Королівство Ганновер

Королівство Пруссія

Іноземні нагороди

Болгарія

Данія

  • Орден Слона (3 серпня 1897)
  • Орден Данеброг, почесний великий хрест (4 лютого 1906)
  • Столітня медаль короля Крістіана IX

Нідерланди

Російська імперія

Література

  • Bernd Kasten. Der letzte Großherzog. Friedrich Franz IV. von Mecklenburg-Schwerin (1882—1945). // Mecklenburgische Jahrbücher. — Bd. 122 (2007). — S. 253—285.
  • Bernd Kasten. Prinz Schnaps. Schwarze Schafe im mecklenburgischen Fürstenhaus. — Rostock: Hinstorff Verlag GmbH, 2009. — S. 102—103. — ISBN 3-356-01334-3.
  • Bernd Kasten. Wo das noch hinausgehen wird kann niemand sagen…: Großherzog Friedrich Franz IV. Im Ersten Weltkrieg. // Mecklenburg-Magazin (2008), Nr. 11. — S. 21.
  • Bernd Kasten. Friedrich Franz IV. Das Ende des Hauses Mecklenburg. // Bernd Kasten, Matthias Manke, René Wiese. Die Großherzöge von Mecklenburg-Schwerin. — Rostock: Herstellung: Hinstorff Verlag GmbH, 2015. — S. 126—144 ISBN. — 978-3-356-01986-5.
  • Cecilie von Preußen. Erinnerungen. — Lpz., 1930 (Neuauflage: Koehler & Amelang, München/Berlin 2001. ISBN 3-7338-0304-3).
  • Christian Ludwig von Mecklenburg. Erzählungen aus meinem Leben. — Schwerin, 1998. — ISBN 3-910179-75-4.
  • Jürgen Borchert. Mecklenburgs Grossherzöge 1815—1918. — Schwerin: Demmler Verlag, 1992. — S. 98—108. — ISBN 3-910150-14-4.
  • Stephan Sehlke. Pädagogen-Pastoren-Patrioten. — Norderstedt: Books on Demand, 2009. — S. 115. — ISBN 978-3-8370-9497-8.

Примітки

  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Munzinger Personen
  4. ↑ (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Франц_IV_(великий_герцог_Мекленбург-Шверінський)&oldid=27984496