Тухманов Давид Федорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Hrechkosiy (обговорення | внесок)
2017 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 37: Рядок 37:
| герб =
| герб =
}}
}}
''' Тухманов Давид Федорович ''' — російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]).
''' Тухманов Давид Федорович ''' — радянський і російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]).


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 51: Рядок 51:
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.


Він — автор пісень «Мой адрес — Советский Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-ролл для принцес» ([[1990]]).
Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Перемоги» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» ([[1990]]).


У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких
У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких:
* вірш Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
* Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
* ваганти 11-13 століть,
* ваганти 11-13 століть,
* Персі Біші Шеллі (1792–1722)
* Персі Біші Шеллі (1792–1722)
* Гете (171749-1832)
* Ґете (171749-1832)
* вірш Поля Верлена (1844–1896)
* Поль Верлен (1844–1896)
* Адама Міцкевича (1798–1854)
* Адам Міцкевич (1798–1854)
* Ніколаса Гільєна (1902–1989)
* Ніколас Ґільєн (1902–1989)
* вірш Анни Ахматової (1889–1966).
* Анна Ахматова (1889–1966).
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло й реабілітації в очах радянської публіки.
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло її реабілітації в очах радянської публіки.


Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, [[Барикін Олександр Олександрович|Олександр Барикін]], Мехрдат Бади, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, [[Барикін Олександр Олександрович|Олександр Барикін]], Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.


Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Победы» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова [[фокстрот]]ом, не відповідним патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.
Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як [[фокстрот]], що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.


У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадский вор», а у [[1990]] р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».
У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у [[1990]] р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».


Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.
Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.


Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради [[Гурченко Людмила Марківна|Гурченко Людмили Марківни]]. В червні 2003 р. в московскому театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Слишком женатый таксист», музика теж Д. Тухманова. У [[2002]] р. до урочистостей з нагоди Дня слав'янскої культури і писемності у місті Новосибірськ Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.
Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради [[Гурченко Людмила Марківна|Гурченко Людмили Марківни]]. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У [[2002]] р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янскої культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.


У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник [[Бертман Дмитро Олександрович|Д. Бертман]].
У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник [[Бертман Дмитро Олександрович|Д. Бертман]].

Версія за 21:01, 29 травня 2020

Тухманов Давид Федорович
рос. Давид Фёдорович Тухманов
фото 2007 р.
Ім'я при народженніТухманов Давид Фёдорович
Народився20 липня 1940(1940-07-20)[1] (83 роки)
Москва, СРСР
ГромадянствоСРСР
Національністьвірменин
Діяльністькомпозитлр
Alma materРосійська академія музики імені Гнесіних
Знання мовросійська
Роки активності1961 — тепер. час
Жанрарт-рок, поп і опера
Magnum opusЦі очі навпротиd
НагородиЗаслужений діяч мистецтв Росії
Премія Ленінського комсомолу
Премія Ленінського комсомолу
IMDbID 0876292

Тухманов Давид Федорович  — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).

Життєпис

Батьки

Народ. 20 липня 1940 р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.

Навчання

Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення (клас — Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінчаню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі Пісні и Танцю МВО, де керував оркестром.

Творчість

Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.

Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Перемоги» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» (1990).

У 1975 р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких:

  • Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
  • ваганти 11-13 століть,
  • Персі Біші Шеллі (1792–1722)
  • Ґете (171749-1832)
  • Поль Верлен (1844–1896)
  • Адам Міцкевич (1798–1854)
  • Ніколас Ґільєн (1902–1989)
  • Анна Ахматова (1889–1966).

Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло її реабілітації в очах радянської публіки.

Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, что альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.

Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як фокстрот, що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.

У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».

Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.

Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якого Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янскої культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.

У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник Д. Бертман.

Посилання

Література

  • Музикальний Энциклопедический словарь. М., 1990. — С.558;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.768;
  • Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.558.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
  1. ↑ ČSFD — 2001.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тухманов_Давид_Федорович&oldid=28429815