Коцюбинська Ірина Михайлівна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Impro (обговорення | внесок) →Життєпис: доповнення |
Impro (обговорення | внесок) →Життєпис: доповнення, вікіфікація |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народилася в [[Чернігів|Чернігові]] 12 липня 1899 року в сім'ї українського письменника та громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського та його дружини-революціонерки [[Коцюбинська Віра |
Народилася в [[Чернігів|Чернігові]] 12 липня 1899 року в сім'ї українського письменника та громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського та його дружини-революціонерки [[Коцюбинська Віра Устимівна|Віра Устимівна Коцюбинська]]. |
||
Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист. |
Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист. |
||
Версія за 17:13, 1 червня 2020
| Ірина Михайлівна Коцюбинська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 12 липня 1899 Чернігів |
| Померла | 8 листопада 1977 (78 років) Чернігів |
| Країна |  УНР |
| Національність | Українка |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Посада | директор музеюd |
| Батько | Михайло Коцюбинський |
| Мати | Коцюбинська Віра Устимівна |
| Брати, сестри | Коцюбинський Юрій Михайлович і Коцюбинський Роман Михайлович |
| Нагороди |   |
Ірина Михайлівна Коцюбинська (12 липня 1899, Чернігів — 8 листопада 1977, Чернігів) — донька письменника Михайла Коцюбинського, його біограф, директор музею Михайла Коцюбинського в Чернігові (з 1956), кандидата філологічних наук, Заслужений працівник культури України.
Життєпис
Народилася в Чернігові 12 липня 1899 року в сім'ї українського письменника та громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського та його дружини-революціонерки Віра Устимівна Коцюбинська.
Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист.
У роки громадянської війни жила в Казані з чоловіком Аврамом Метриком-Данишевським, дітьми (Юрій та Флоріан) та матір’ю Вірою Коцюбинською. Син Юрій помер три роки тому. У 1922 році родина Флоріана Коцюбинського повернулася в Україну, мешкала в містах Городку, Волочиську, Проскурові. У 1930 році родина переїхала до Полтави, де Абрам Данішевський працював у районній прокуратурі. Згодом родина переїхала до Харкова, а потім і до Києва.[1]
До переїзду в Чернігів жила в Києві, працювала народним суддею, директором Будинку літераторів.
У І958 за її керівництва було відновлено меморіальну оселю письменника, яка містилась в 3-х кімнатах будинку. Літературна експозиція розмістилась у новому приміщенні. За ініціативи Ірини Михайлівни відновилися знамениті «літературні суботи», часто влаштовувались наукові конференції, численні дитячі ранки, тижні дитячої книги, на які запрошувалися письменники. Широкого розмаху набуло святкування 100-річчя з дня народження письменника.
За ініціативи Ірини Михайлівни було розпочато будівництво нового приміщення для літературної експозиції, однак до відкриття нового будинку вона не дожила.
Ірина Михайлівна обиралася депутатом міської ради, членом правління товариства охорони пам'яток історії та культури.
Творчість
Є автором публікацій у періодиці, написала дві книги спогадів «Спогади і розповіді про М. Коцюбинського» (1965) та «Михаил Коцюбинский» (1969).
У 1968 прийнята до Спілки письменників України.
Відзнаки
- орден «Знак пошани»
- звання «Заслужений працівник культури України».
- нагороджена численними грамотами, дипломами, 4 медалями та значком «3а відмінну працю».
Посилання
Література
- Кульбицький О. Ю. Доля дітей Михайла Коцюбинського. — Чернігів, 2004. — 56 с.
- Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини/ Д.Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничий відділ, 1998.-256с.