Стійкість (динамічні системи): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
матиматиці -> математиці
GHewhew (обговорення | внесок)
Рядок 11: Рядок 11:


При будь-яких <math>(t_0, x_0) \in I \times \Omega</math> існує єдине рішення ''x(t, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>)'' системи (1), задовольняюче початковим умовам ''x(t<sub>0</sub>, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>) = x<sub>0</sub>.'' Будемо припускати, що рішення ''x(t, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>)'' визначено на інтервалі <math>J^+ = [t_0; \infty)</math>, причому <math>J^+ \subset I</math>.
При будь-яких <math>(t_0, x_0) \in I \times \Omega</math> існує єдине рішення ''x(t, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>)'' системи (1), задовольняюче початковим умовам ''x(t<sub>0</sub>, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>) = x<sub>0</sub>.'' Будемо припускати, що рішення ''x(t, t<sub>0</sub>, x<sub>0</sub>)'' визначено на інтервалі <math>J^+ = [t_0; \infty)</math>, причому <math>J^+ \subset I</math>.

Нехай дані також дві динамічні системи:

<math>\dot{X}(t)=F(X(t-\tau)),\quad\quad \tau=\mathrm{const}>0;</math> (2)

<math>\dot{X}(t)=F(X(t-\tau))+\mathfrak{F}(t,X_{t}).</math> (3)

Кожне рішення <math>X(t,t_{0},\varphi)</math> системи (2) визначається початковими умовами: початковим моментом <math>t_{0}</math> та початковою вектор-функцією <math>\varphi(\xi),</math> де <math>X(t_{0}+\xi,t_{0},\varphi)=\varphi(\xi)</math> за <math>\xi\in[-\tau,0].</math> Для виділених систем (2-3) із запізнюванням функції <math>\varphi(\xi)</math> належать простору <math>PC[-\tau,0]</math> шматочно-неперервних за <math>\xi\in[-\tau,0]</math> функцій із рівномірною нормою <math>||\varphi||_{\tau}=\underset{\xi\in[-\tau,0]}{\sup}||\varphi(\xi)||,</math> де <math>||\cdot||</math> - евклідова норма вектора.

Функціонал <math>\mathfrak{F}(t,\varphi)</math> заданий й є неперервним у області

<math>\{t\in\mathbb{E}:t\geq0\}\times\Omega_{H},</math>

де <math>\Omega_{H}</math> - множина функцій <math>\varphi(\xi)\in PC[-\tau,0],</math> які задовільняють умові <math>||\varphi||_{\tau}<H,\,\,(H=\mathrm{const}>0).</math> Припустимо, у цій області є справедливою оцінка

<math>||R(t,\varphi)||\leq\beta(||\varphi||_{\tau}^{\sigma}),\quad\quad\beta>0,\,\,\sigma>0.</math>

Відтак система (3) має рішення <math>X(t)\equiv0.</math>


== Стійкість за Ляпуновим ==
== Стійкість за Ляпуновим ==
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається стійким по [[Ляпунов Олександр Михайлович|Ляпунову]], якщо для будь-яких <math>t_0 \in I</math> і <math>\varepsilon > 0</math> існує <math>\delta > 0</math>, залежне тільки від ''&#x3B5;'' и ''t<sub>0</sub>'' і не залежить від ''t'', таке, що для будь-якого ''x<sub>0</sub>'', для котрого <math>\|x_0\| < \delta</math>, рішення ''x'' системи з початковими умовами x(t<sub>0</sub>) = x<sub>0</sub> триває на всю піввісь t > t<sub>0</sub> і задовольняє нерівності <math>\|x(t)\| < \varepsilon</math>.
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається стійким по [[Ляпунов Олександр Михайлович|Ляпунову]], якщо для будь-яких <math>t_0 \in I</math> і <math>\varepsilon > 0</math> існує <math>\delta > 0</math>, залежне тільки від ''&#x3B5;'' и ''t<sub>0</sub>'' і не залежить від ''t'', таке, що для будь-якого ''x<sub>0</sub>'', для котрого <math>\|x_0\| < \delta</math>, рішення ''x'' системи з початковими умовами x(t<sub>0</sub>) = x<sub>0</sub> триває на всю піввісь t > t<sub>0</sub> і задовольняє нерівності <math>\|x(t)\| < \varepsilon</math>.


<math>(\forall \varepsilon > 0)(\forall t_0 \in I)(\exists \delta(t_0, \varepsilon) > 0)(\forall x_0 \in B_{\delta(t_0, \varepsilon)})(\forall t \ge t_0, t \in J^+) \Rightarrow (\|x(t, t_0, x_0)\| < \varepsilon)</math>
<math>(\forall \varepsilon > 0)(\forall t_0 \in I)(\exists \delta(t_0, \varepsilon) > 0)(\forall x_0 \in B_{\delta(t_0, \varepsilon)})(\forall t \ge t_0, t \in J^+) \Rightarrow (\|x(t, t_0, x_0)\| < \varepsilon)</math>.

Нехай задана ще одна система диференціальних рівнянь

<math>\dot{X}(t)=F(X(t)),</math> (4)

де <math>X(t)</math> - n-вимірний вектор, компоненти векторної функції <math>F(X)</math> визначені й неперервно диференційовані за усіх <math>X\in\mathbb{E}^{n}</math> та є однорідними функціями порядку <math>\mu\geq1.</math> Відтак система (4) має рішення <math>X(t)\equiv0.</math>

Розгляньмо функцію Ляпунова <math>V(X),</math> яка має наступні властивості:

* <math>V(X)</math> неперервно диференційована;
* <math>V(X)</math> додатно визначена;
* <math>V(X)</math> - однорідна функція порядку <math>\gamma>1</math>;
* справедлива рівність <math>(\frac{\partial V(X)}{\partial X})^{T}F(x)=-||X||^{\gamma+\mu-1}.</math>

Диференціюючи систему (4) в силу системи (3) <math>t\geq0,\,\,||X_{t}||_{\tau}<H</math> маємо

<math>\dot{V}|_{(3)}=(\frac{\partial V(X(t))}{\partial X})^{T}F(X(t))+(\frac{\partial V(X(t))}{\partial X})^{T}(F(X(t))+R(t,X_{t}))\leq -||X(t)||^{\gamma+\mu-1}+b_{1}||X(t)||^{\gamma-1}(||F(X(t-\tau))-F(X(t))||+\beta(||X_{t}||_{\tau})^{\sigma}),</math>

де <math>b_{1}=\mathrm{const}>0.</math> Нехай нульове рішення системи (4) є стійким. Якщо виконується нерівність <math>\sigma>\mu>1,</math> то нульове рішення системи (3) є асимпотично стійким за будь-якого значення <math>\tau>0.</math>


== Рівномірна стійкість по Ляпунову ==
=== Рівномірна стійкість по Ляпунову ===
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається рівномірно стійким по Ляпунову, якщо δ з попереднього визначення залежить тільки від ε:
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається рівномірно стійким по Ляпунову, якщо δ з попереднього визначення залежить тільки від ε:


<math>(\forall \varepsilon > 0)(\exists \delta(\varepsilon) > 0)(\forall t_0 \in I)(\forall x_0 \in B_{\delta(\varepsilon)})(\forall t \ge t_0, t \in J^+) \Rightarrow (\|x(t, t_0, x_0)\| < \varepsilon)</math>
<math>(\forall \varepsilon > 0)(\exists \delta(\varepsilon) > 0)(\forall t_0 \in I)(\forall x_0 \in B_{\delta(\varepsilon)})(\forall t \ge t_0, t \in J^+) \Rightarrow (\|x(t, t_0, x_0)\| < \varepsilon)</math>


== Нестійкість по Ляпунову ==
=== Нестійкість по Ляпунову ===
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається нестійким по Ляпунову, якщо:
Тривіальне рішення ''x = 0'' системи (1) називається нестійким по Ляпунову, якщо:



Версія за 09:08, 25 червня 2020

В математиці, рішення диференціального рівняння (або, ширше, траєкторія в фазовому просторі точки стану динамічної системи) називається стійким, якщо поведінка рішень з умовами близькими до початкових «не сильно відрізняється» від поведінки вихідного рішення. Слова «не сильно відрізняється» при цьому можна формалізувати по-різному, отримуючи різні формальні визначення стійкості: стійкість по Ляпунову, асимптотичну стійкість і т.д. (див. нижче). Зазвичай розглядається задача про стійкість тривіального рішення в особливій точці, оскільки завдання про стійкість довільної траєкторії зводиться до даної шляхом заміни невідомої функції.

Постановка завдання стійкості динамічних систем

Нехай — область простору , що містить початок координат, , де . Розглянемо систему (1) виду:

(1)

При будь-яких існує єдине рішення x(t, t0, x0) системи (1), задовольняюче початковим умовам x(t0, t0, x0) = x0. Будемо припускати, що рішення x(t, t0, x0) визначено на інтервалі , причому .

Нехай дані також дві динамічні системи:

(2)

(3)

Кожне рішення системи (2) визначається початковими умовами: початковим моментом та початковою вектор-функцією де за Для виділених систем (2-3) із запізнюванням функції належать простору шматочно-неперервних за функцій із рівномірною нормою де - евклідова норма вектора.

Функціонал заданий й є неперервним у області

де - множина функцій які задовільняють умові Припустимо, у цій області є справедливою оцінка

Відтак система (3) має рішення

Стійкість за Ляпуновим

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається стійким по Ляпунову, якщо для будь-яких  і  існує , залежне тільки від ε и t0 і не залежить від t, таке, що для будь-якого x0, для котрого , рішення x системи з початковими умовами x(t0) = x0 триває на всю піввісь t > t0 і задовольняє нерівності .

.

Нехай задана ще одна система диференціальних рівнянь

(4)

де - n-вимірний вектор, компоненти векторної функції визначені й неперервно диференційовані за усіх та є однорідними функціями порядку Відтак система (4) має рішення

Розгляньмо функцію Ляпунова яка має наступні властивості:

  • неперервно диференційована;
  • додатно визначена;
  • - однорідна функція порядку ;
  • справедлива рівність

Диференціюючи систему (4) в силу системи (3) маємо

де Нехай нульове рішення системи (4) є стійким. Якщо виконується нерівність то нульове рішення системи (3) є асимпотично стійким за будь-якого значення

Рівномірна стійкість по Ляпунову

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається рівномірно стійким по Ляпунову, якщо δ з попереднього визначення залежить тільки від ε:

Нестійкість по Ляпунову

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається нестійким по Ляпунову, якщо:

Асимптотична стійкість

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається асимптотично стійким, якщо воно стійке по Ляпунову і виконується умова для всякого x з початковою умовою x0, лежачим в досить малій околиці нуля.

Еквіасимптотична стійкість

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається еквіасимптотично стійким, якщо воно рівномірно стійке і рівномірно притягуюче.

Рівномірна асимптотична стійкість

Тривіальне рішення системи (1) називається рівномірно асимптотично стійким, якщо воно стійке і еквіпритягаюче.

Асимптотична стійкість в цілому

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається асимптотично стійким в цілому, якщо воно стійке і глобальнопритягуюче.

Рівномірна асимптотична стійкість в цілому

Тривіальне рішення x = 0 системи (1) називається рівномірно асимптотично стійким в цілому, якщо воно рівномірно стійке і рівномірно-глобальнопритягуюче.

Див. також

  • Теорема Лагранжа про стійкість рівноваги

Література

  • Беллман Р. {{{Заголовок}}}.
  • Четаев Н. Г. {{{Заголовок}}}.
  • Красовский Н. Н. {{{Заголовок}}}.
  • Малкин И. Г. {{{Заголовок}}}.
  • Демидович Б. П. {{{Заголовок}}}.
  • Афанасьев В. Н., Колмановский В. Б., Носов В. Р. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-06-004162-X..
  • Филиппов А. Ф. {{{Заголовок}}}.