Київська область

Київська область
Герб Київської області	Прапор Київської області
Основні дані
Прізвисько:	Київщина, Княжа земля, Серце України
Країна:	Україна
Утворена:	27 лютого 1932 року
Населення:	1 795 079
Площа:	28131 км²
Густота населення:	63,83 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-45
Обласний центр:	Київ (є обласним центром але не входить до складу області)
Райони:	7
Громади:
Міста: обласного значення районного значення	12 14
Смт:	30
Села:	1121
Селища:	6
Селищні ради:	30
Сільські ради:	605
Номери автомобілів:	AI, KI
Інтернет-домени:	kyiv.ua; kiev.ua; kv.ua
Обласна влада
Рада:	Київська обласна рада
Голова ради:	Стариченко Микола Анатолійович
Голова ОДА:	Володін Василь Геннадійович
Вебсторінка:	—
Адреса:	01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1
Мапа
Київська область у Вікісховищі

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

Площа області — 28 131 км² (8-ма за цим показником в Україні), населення на 2020 рік становить 1,782 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області налічується 7 районів, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1182 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

Географія

Ювілейна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Київській області

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Мінеральні ресурси

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

• Піщиківське родовище вторинних каолінів

Клімат

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.

Річки

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти

На півночі поширені дерново-підзолисті, у долинах річок — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині під лісами — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), у тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративно-територіальний устрій

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Київ.

У складі області:

• районів — 25;
• районів у містах — 2;
• населених пунктів — 1182, у тому числі:
  • міського типу — 56, у тому числі:
    • міст — 26, у тому числі:
      • міст обласного значення — 13;
      • міст районного значення — 13;
    • селищ міського типу — 30;
  • сільського типу — 1126, у тому числі:
    • сіл — 1121;
    • селищ — 5.

У системі місцевого самоврядування:

• районних рад — 25;
• міських рад — 26;
• селищних рад — 30;
• сільських рад — 605.

Райони

№	Назва	Адм. центр	Адм. устрій	Населення (на 01.03.2015)	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
1	Баришівський	смт Баришівка	Адм. устрій	36 144	957,6	37,74
2	Білоцерківський	м. Біла Церква	Адм. устрій	48 621	1276,8	38,08
3	Богуславський	м. Богуслав	Адм. устрій	35 056	772	45,41
4	Бориспільський	м. Бориспіль	Адм. устрій	53 171	1485	35,81
5	Бородянський	смт Бородянка	Адм. устрій	57 441	934	61,50
6	Броварський	м. Бровари	Адм. устрій	68 029	1198	56,79
7	Васильківський	м. Васильків	Адм. устрій	57 848	1184,4	48,84
8	Вишгородський	м. Вишгород	Адм. устрій	73 077	2031	35,98
9	Володарський	смт Володарка	Адм. устрій	17 635	649	27,17
10	Згурівський	смт Згурівка	Адм. устрій	16 881	763,08	22,12
11	Іванківський	смт Іванків	Адм. устрій	30 201	3616	8,35
0	Ірпінський	м. Ірпінь	Ірпінська міська рада	123 953 (з урахуванням міста Ірпінь	298	943‚56
12	Кагарлицький	м. Кагарлик	Адм. устрій	33 392	926	36,27
13	Києво-Святошинський	м. Київ	Адм. устрій	166 923	726	229,92
14	Макарівський	смт Макарів	Адм. устрій	37 051	1400	26,47
15	Миронівський	м. Миронівка	Адм. устрій	34 520	904	38,19
16	Обухівський	м. Обухів	Адм. устрій	35 894	773	46,43
17	Переяслав-Хмельницький	м. Переяслав	Адм. устрій	28 415	956	29,72
18	Поліський	смт Красятичі	Адм. устрій	5 805	1288	4,51
19	Рокитнянський	смт Рокитне	Адм. устрій	27 669	661,51	41,83
20	Сквирський	м. Сквира	Адм. устрій	37 557	980	38,32
21	Ставищенський	смт Ставище	Адм. устрій	22 559	674	33,47
22	Таращанський	м. Тараща	Адм. устрій	28 744	758	37,92
23	Тетіївський	м. Тетіїв	Адм. устрій	31 948	756	42,26
24	Фастівський	м. Фастів	Адм. устрій	30 856	896,25	34,43
25	Яготинський	м. Яготин	Адм. устрій	33 398	793,25	42,10

Міста обласного значення

№	Герб	Місто	Підпорядкування	Населення (на 01.03.2015)	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
1		Березань	Березанська міська рада	16 587	32,92	504
2		Біла Церква	Білоцерківська міська рада	210 010	67,8	6232
3		Бориспіль	Бориспільська міська рада	60 861	37,01	1644
4		Бровари	Броварська міська рада	108 477	34	2934
5		Буча	Бучанська міська рада	31 167	26,57	1173
6		Васильків	Васильківська міська рада	37 237	21,03	1771
7		Ірпінь	Ірпінська міська рада	112 862	125.83	895
8		Обухів	Обухівська міська рада	33 725	24,2	1394
9		Переяслав	Переяславська міська рада	27 698	32	866
10		Прип'ять	Київська обласна рада	0	8	0
11		Ржищів	Ржищівська міська рада	7 511	35,6	211
12		Славутич	Славутицька міська рада	25 041	20,824	1203
13		Фастів	Фастівська міська рада	47 825	43	1112

Міста районного значення

№	Герб	Місто	Район	Населення	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
14		Богуслав	Богуславський	16 864	7,1	2375
15		Боярка	Києво-Святошинський	35 558	13	2735
16		Вишгород	Вишгородський	26 866	8,7	3088
17		Вишневе	Києво-Святошинський	38 011	25,2	1508
18		Кагарлик	Кагарлицький	13 700	21	652
19		Миронівка	Миронівський	11 964	11,5	1040
20		Сквира	Сквирський	16 800	63,28	265,5
21		Тараща	Таращанський	11 529	36,96	312
22		Тетіїв	Тетіївський	13 302	13,04	1020
23		Узин	Білоцерківський	12 146	80	152
24		Українка	Обухівський	15 458	5,91	2616
25	—	Чорнобиль	Іванківський	500	—	—
26		Яготин	Яготинський	20 501	57,5	357

Демографія

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	%
1	Українці	1 684 803	92,52 %
2	Росіяни	109 322	6,00 %
3	Білоруси	8 698	0,48 %
4	Поляки	2 846	0,16 %
5	Вірмени	2 341	0,13 %
6	Молдовани	1 515	0,08 %
7	Євреї	1 270	0,07 %
8	Азербайджанці	933	0,05 %
9	Татари	902	0,05 %
10	Цигани	833	0,05 %
11	Інші	7 598	0,42 %
	Разом	1 821 061	100,00 %

Середня густота населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найгустіше заселені центральні та південні райони області.

Найбільші населені пункти

Міське населення становить 61,1 % (2010). Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь‚ Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 15,0 тисяч
за даними Держкомстату

Біла Церква	▬209,2	Вишгород	▲31,0
Бровари	▲108,3	Переяслав	▼26,8
Бориспіль	▲63,2	Славутич	▼24,8
Ірпінь	▲60.1	Яготин	▼19,4
Фастів	▼45,4	Коцюбинське	▲16,9
Вишневе	▲41,8	Гостомель	▲16,9
Васильків	▼37,5	Березань	▼16,4
Буча	▲36,3	Богуслав	▼16,2
Боярка	▼35,4	Українка	▲16,2
Обухів	▲33,4	Сквира	▼15,6

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 88,3 злочинів, з них 40,2 тяжких та особливо тяжких.

Народне господарство

Дендропарк «Олександрія», Біла Церква

Лісостеп. Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, у тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічна і картонно-паперова область виробництва. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Агропромисловий комплекс (АПК)

У структурі АПК за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис. га, осушених — 176,8 тис. га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. АПК області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва—Київ—Львів, Київ—Дніпро—Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—Фастів—Козятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, у тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпро. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Ірпені. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Економіка

N	показник	одиниці	станом на 2006 р.
1	Експорт товарів	млн доларів США	581,5
2	Питома вага в загальноукраїнському	%	1,5
3	Імпорт товарів	млн доларів США	1950,6
4	Питома вага в загальноукраїнському	%	4,3
5	Сальдо експорт-імпорт	млн доларов США	−1369,1
6	Капітальні інвестиції	млн гривень	8038,3
7	Середня зарплата	грн (на 01.01.07)	1117
8	Середня зарплата	доларів США (на 01.01.07)	221,2

Відповідно матеріалів Комітету статистики України

Особистості

• Білорус Олег Григорович (нар. 14 жовтня 1939, село Червоне, Фастівський район) — український політик та дипломат.
• Бжеська Валентина Юхимівна (1896, Біла Церква — 13 січня 1977, Київ) — українська акторка.
• Борозенко-Конончук Олександр (8 липня 1891 — 29 січня 1918) учасник бою під Крутами.
• Бронште́йн Дави́д Іо́нович (19 лютого 1924, Біла Церква, Україна — 5 грудня 2006, Мінськ, Білорусь) — шахіст, гросмейстер (з 1950).
• Вовченко Іван Антонович
• Ганкевич Микола Георгійович (?, с. Юзефівка, Васильківський повіт, Київська губернія — 29 січня 1918, станція Крути) — учасник бою під Крутами.
• Горчинський Анатолій Аркадійович (22 липня 1924, Фастів — 6 січня 2007) — український композитор, співак (баритон), режисер.
• Гребенко Федір (с. Лісовичі 1887—1919) — керівник Таращанського повстання.
• Драч Іван Федорович (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.
• Заболотний Володимир Гнатович (13 серпня 1898 —  3 серпня 1962) — український архітектор.
• Зленко Анатолій Максимович (2 червня 1938, Ставище) — перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003).
• Клепатський (Клепацький) Павло Григорович (12 січня 1885 — після 1938) — історик, педагог, член Української Центральної Ради.
• Козловський Іван Семенович (24 березня 1900, Мар'янівка (Васильківський район) — 21 грудня 1993, Москва) — видатний український оперний і камерний співак (тенор).
• Комісаренко Василь Павлович (14 січня 1907, Черняхів — 7 квітня 1993, Київ) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України.
• Короленко Йосип Федосійович (1902—1978) — військовий діяч (1944 р.), генерал-майор артилерії.
• Левченко Яків Прокопович — секретар Української Центральної Ради
• Костенко Ліна Василівна (нар. 19 березня 1930, Ржищів) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.
• Іван Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч.
• Мороз Олександр Олександрович (нар. 29 лютого 1944 в селі Буда, Таращанський район) — український політик та громадський діяч, Голова Верховної Ради України у 1994–1998 та 2006–2007.
• Педченко Григорій Миколайович (*3 січня 1955, Дорогинка) — український військовий та громадський діяч, генерал-полковник (серпень 2010).
• Попович Павло Романович (5 жовтня 1930, Узин — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.
• Тетеря Павло (Моржковський, Мошковський) (1620–1670) — український військовий, політичний і державний діяч.
• Самойленко Григорій Васильович(1 травня 1935, село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).
• Сидоренко Петро Іванович (1907—1985) — генерал-лейтенант артилерії, Герой Радянського Союзу.
• Сердюк Олександр Іванович (1900—1988) — український актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1951 р.).
• Сом Микола Данилович (5 січня 1935, с. Требухів, Броварський район, Київська область — 27 березня 2013, Київ) — український поет-шістдесятник, публіцист, учитель. Член Спілки письменників України, Відмінник освіти України, Заслужений діяч мистецтв України.
• Улашин Генрик (пол. Henryk Ułaszyn; с. Лихачиха 1874—1956) — польський мовознавець-славіст.
• Феодосій Печерський (1009 ? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний.
• Шевченко Андрій Миколайович (нар. 29 вересня 1976, с. Двірківщина, Яготинський район) — український футболіст.
• Шовкошитний Володимир Федорович (* 16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район)  — український поет, прозаїк, публіцист.
• Шолом-Алейхем (їд. שלום־עליכם‎, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня (18 лютого за ст. ст.) 1859 — 13 травня 1916) — український, єврейський письменник.

Пам'ятки історії та культури

На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.

На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції Києво-Печерської лаври. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».

Пам'ятники та меморіальні знаки

Файл:Bohuslav pam znak.JPG

Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)

• Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у Богуславі урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.

Див. також

• Київська Русь
• Київське князівство
• Київська губернія
• Київщина
• Київська обласна рада
• Київська обласна державна адміністрація
• Трипільська культура

Джерела та література

• Я. В. Верменич. Київська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 226. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• В. М. Гудима, Л. В. Кабан, Т. В. Чапаєва, Н. В. Якименко. Київська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Малі міста України. Київська область : бібліогр. покажч. / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. - Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. - 623 с. : іл.

Посилання

• Київська область // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• kyiv-obl.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної Державної адміністрації
• kor.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної ради
• patent.net.ua — Герб Київської області
• catalogue.biz.ua — Довідник поштових індексів Київської області
• Київська область — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
• Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»