Якоб Задік: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux2013 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Andrux2013 (обговорення | внесок)
м Видалив шаблон, так як по іншому не вдавалось видалити фото фран.генерала Анрі Бертольо
Рядок 1: Рядок 1:

{{Військовик
| ім'я = Якоб Задік
| оригінал імені = Iacob Zadik
| ім'я при народженні =
| дата народження = [[8 грудня]] [[1867]]
| місце народження = [[Бретулешть (Ясси)|село Бретулешть]] [[Струнга (комуна)|комуни Струнга]], [[Ясси (повіт)|жудець Ясси]], [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови]]
| дата смерті = [[8 квітня]] [[1970]]
| місце смерті = [[Бухарест]], [[Соціалістична Республіка Румунія]]
| прізвисько =
| приналежність =
| країна = [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови]], [[Королівство Румунія]], [[Соціалістична Республіка Румунія]]
| рід військ = [[піхота]]
| роки служби = [[1886]]–[[1920]]
| звання = [[дивізійний генерал]]
| підрозділ =
| командування = 8-а піхотна дивізія Північної армії (з 1916 до 1918 - І-ї армії) [[Королівство Румунія|румунської королівської армії]] ''Divizia 8 Infanterie Armata de Nord (Armata 1)''
| битви = [[Друга Балканська війна]], [[Перша світова війна]], [[Окупація Північної Буковини (1918)|Окупація Північної Буковини]]
| нагороди =
{{ряд2|{{Орден Корони Румунії}} | {{Орден Зірки Румунії}} | {{Орден Корони Румунії}} | {{Орден Почесного легіону}}}}
| відносини =
| інше =
| автограф =
}}


'''Якоб Задік''' ({{lang-ro | Iacob Zadik}}; [[8 грудня]] [[1867]]&nbsp;— [[8 квітня]] [[1970]])&nbsp;— [[Королівство Румунія|румунський]] [[дивізійний генерал|генерал]], керівник операції з приєднання колишньої [[Австро-Угорщина|австрійської]] [[коронна земля|коронної землі]] [[Герцогство Буковина]] до [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]], в т.ч. [[Військова окупація|окупації]] [[Північна Буковина|Північної Буковини]].<ref name="">https://chas.cv.ua/ukrnet/43957-na-zustrch-100-lttyu-listopadovih-pody-1918-roku-u-chernvcyah.html</ref>
'''Якоб Задік''' ({{lang-ro | Iacob Zadik}}; [[8 грудня]] [[1867]]&nbsp;— [[8 квітня]] [[1970]])&nbsp;— [[Королівство Румунія|румунський]] [[дивізійний генерал|генерал]], керівник операції з приєднання колишньої [[Австро-Угорщина|австрійської]] [[коронна земля|коронної землі]] [[Герцогство Буковина]] до [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]], в т.ч. [[Військова окупація|окупації]] [[Північна Буковина|Північної Буковини]].<ref name="">https://chas.cv.ua/ukrnet/43957-na-zustrch-100-lttyu-listopadovih-pody-1918-roku-u-chernvcyah.html</ref>

Версія за 19:40, 26 серпня 2020


Якоб Задік (рум. Iacob Zadik; 8 грудня 1867 — 8 квітня 1970) — румунський генерал, керівник операції з приєднання колишньої австрійської коронної землі Герцогство Буковина до Королівства Румунія, в т.ч. окупації Північної Буковини.[1]

Біографія

Генерал Задік народився 8 грудня 1867 село Бретулешть комуни Струнга, жудець Ясси, Об'єднане князівство Волощини та Молдови. Вірменин за національністю був відомим військовим діячем Королівства Румунія.

Початкову військову освіту здобув в «Школі солдатів» у Яссах (рум. Şcoala Fiilor de Militari din Iaşi), де навчався протягом 1878-1886 років. Перше офіцерське звання Sublocotenent 1888 року, після завершення навчання в «Школі офіцерів артилерії та інженерії» у Бухаресті (рум. Şcoala de Ofiţeri de Artilerie şi Geniu). Пізніше (1896-1898) закінчив столичний «Університет національної оборони ім. Кароля I» (рум. Universitatea Naţională de Apărare „Carol I”).

У період з 1888 р. до 1920 р. обіймав різні посади в румунській армії, найважливішими серед яких були: командир 8-го артилерійського полку (рум. Regimentului 8 Artilerie 1909-1914), начальник штабу 3-го та 4-го армійських корпусів (рум. Corpurile 3 şi 4 Armată 1914-1916), командир 8-ї піхотної дивізії (рум. Divizia 8 Infanterie 1916-1920).[2]

Приймав участь у Друга Балканській війні, Першій світовій війні, Окупації Північної Буковини.

Нагороджений державними військовими нагородами, зокрема: Орден Корони Румунії (1906), Орден Зірки Румунії (1912), Орден Почесного легіону (1923, Орден Корони Румунії (1929).

Помер на 103 році - 8 квітня 1970 року. Похований в Бухаресті.

Боротьба за об'єднання Буковини з Королівством Румунія

Герцогство Буковина (2018) Синім кольором позначена територія заселена українцями, жовтим - румунами
Марка румунської військової адміністрації

Всупереч досягнутим на початку жовтня 2018 домовленостям між представниками «Румунської Національної Ради» та «Української Національної Ради» в Райхсраті про поділ території Герцогства Буковина за етнічною ознакою, волевиявлинню місцевого українського населення (див. Буковинське віче), спираючись виключно на рішення альтернативної (шовіністичної) «Румунської національної ради в Чернівцях» на чолі з Янку Флондором та їх звернення від 27 жовтня 1918 до уряду Румунії з проханням про інтервенцію, Королівство Румунія таки зважилося на окупацію всієї Буковини. Військову операцією здійснювала 8-а піхотна дивізія на чолі з генералом Задіком. 6 листопада 2018 р. передові підрозділи вступили в Сучаву, 9 листопада румунські війська вторглися на українські етнічні землі та зайняли Глибоку, 11 листопада увійшли в Чернівці. Операцію із захоплення всього колишнього Герцогства Буковина було завершено 2 грудня 2018 року, після чого на території Північної Буковини було оголошено стан облоги.[3]

Румунська окупація Покуття

25 травня 1919 р. дивізія генерала Якоба Задіка вступила на територію, яку в ході польсько-української війни оспорювали один у одного Західноукраїнська Народна Республіка і Польська республіка. Остання була союзником румунських сил в даній операції. На початок червня 1919 року війська генерала Задіка повністю зайняли Покуття, ліквідували Гуцульську Республіку і змусили відступити в Закарпаття і здатися чехословацьким військам два підрозділи українсько- галицької армії (1-ю гірську бригаду і групу «Глибока»). Влада Західноукраїнської Народної Республіки не чинила військового опору румунським військам, обмежившись лише деклараціями протесту. Румунська окупація Покуття тривала до початку серпня 1919 року.

Джерела

1. На зустріч 100-літтю листопадових подій 1918 року у Чернівцях
2. Бажаємо до України! Добржанський О.В., Старик В.П., «Маяк», Одеса-2008
3. Історія Буковини та Північної Бессарабії (Хотинщини). До 90-річчя Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. О.Добржанський, УДК: 94 (477.8)"1900/1918".

Посилання

  1. https://chas.cv.ua/ukrnet/43957-na-zustrch-100-lttyu-listopadovih-pody-1918-roku-u-chernvcyah.html
  2. https://ro.wikipedia.org/wiki/Iacob_Zadik
  3. file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/Piu_2008_11_13%20(5).pdf