Германаріх: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітка: перше редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Германаріх (значення)}} |
{{Otheruses|Германаріх (значення)}} |
||
{{Державний діяч}} |
|||
{{особа}} |
|||
[[Файл:Gizur and the Huns.jpg|міні|Готський вождь викликає гунів на бій (полотно [[Петер Арбо|Петера Арбо]], 1886]] |
[[Файл:Gizur and the Huns.jpg|міні|Готський вождь викликає гунів на бій (полотно [[Петер Арбо|Петера Арбо]], 1886]] |
||
[[Файл:Karta pereseleniya.jpg|thumb|[[Велике переселення народів]]]] |
[[Файл:Karta pereseleniya.jpg|thumb|[[Велике переселення народів]]]] |
||
'''Германа́ріх''' (близько [[265]] — [[375]]) — [[Остготи|остготський]] король з роду [[Амали|Амалів]], який у [[IV]] столітті підкорив своїй владі [[остготи|остготські]] та [[вестготи|вестготські племена на]] [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], а також дрібні [[угрофінські племена]] [[Поволжжя|Поволжя]]. Підкорені Германаріхом племена були обкладені [[данина|даниною]]. Його батьком був [[Список королів остготів|король остготів]] [[Ахиульф]]. |
'''Германа́ріх''' ({{lang-got|𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃}}; близько [[265]] — [[375]]) — [[Остготи|остготський]] король з роду [[Амали|Амалів]], який у [[IV]] столітті підкорив своїй владі [[остготи|остготські]] та [[вестготи|вестготські племена на]] [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], а також дрібні [[угрофінські племена]] [[Поволжжя|Поволжя]]. Підкорені Германаріхом племена були обкладені [[данина|даниною]]. Його батьком був [[Список королів остготів|король остготів]] [[Ахиульф]]. |
||
== |
== Біографія == |
||
Вів війни з [[анти|антами]], [[племінний союз]] яких очолював король (князь) [[Бож]] (Βοξ). [[Готський племінний союз]], який очолював Германаріх був нетривким [[державне об'єднання|державним об'єднанням]]. Після війни між аланами і остготами [[370]] року, гунський князь (каган) [[Баламир]] запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти [[Остготи|готів]] на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля [[Витимир]]а за вбивство антського короля [[Бож]]а. |
Вів війни з [[анти|антами]], [[племінний союз]] яких очолював король (князь) [[Бож]] (Βοξ). [[Готський племінний союз]], який очолював Германаріх був нетривким [[державне об'єднання|державним об'єднанням]]. Після війни між аланами і остготами [[370]] року, гунський князь (каган) [[Баламир]] запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти [[Остготи|готів]] на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля [[Витимир]]а за вбивство антського короля [[Бож]]а. |
||
Версія за 12:18, 28 серпня 2020
Германаріх гот. 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌰𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃 | |
Народження: | 265 |
---|---|
Смерть: | 376[1] |
Релігія: | язичництво |
Рід: | Амали |
Батько: | Ахіульф |
Діти: | Хунімунд |
Германа́ріх (гот. 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃; близько 265 — 375) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжя. Підкорені Германаріхом племена були обкладені даниною. Його батьком був король остготів Ахиульф.
Біографія
Вів війни з антами, племінний союз яких очолював король (князь) Бож (Βοξ). Готський племінний союз, який очолював Германаріх був нетривким державним об'єднанням. Після війни між аланами і остготами 370 року, гунський князь (каган) Баламир запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Витимира за вбивство антського короля Божа.
Розбивши остготів, Баламир рушив далі. 375 року гуни перейшли річку Дніпро й розгромили військо вестготів. Вони взяли остготську столицю — Данпарштадт (місто Донара — бога грому і війни), що знаходилось на південь від сучасного Києва. Замість зруйнованих укріплень, була заснована нова фортеця Ківи (історик Василь Татищев так пояснює походження назви Києва).
Залишки вестготів відійшли за Дунай й попросили притулку у Римського імператора Валентиніана I, який їх прийняв. Менша частина на чолі з Атанаріхом закріпилась у лісах між Прутом і Дунаєм. Але, зрозумівши безнадійність подальшого опору, цар Атанаріх домовився з імператором Візантії Феодосієм, після чого в 378 році перевів своє військо на службу Візантійській імперії.
Германаріх був розгромлений під час гунської навали в першому ж її році — в 375. І щоб не бачити кінець своєї держави він наклав на себе руки. Після нього королем остготів став Витимир.
Джерела
Посилання
Попередник Ахиульф |
Король остготів 350-375 |
Наступник Витимир |