Тиктор Іван Микитович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 51: Рядок 51:
* 1993 року вулицю Орловську у Львові перейменовано на [[Вулиця Тиктора|вулиця Івана Тиктора]]<ref>{{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки =63|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =}}</ref><ref>{{книга|автор = Громов С.|частина= |посилання частина= |заголовок=Імена видатних людей у вулицях Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=НВФ «Українські технології»|рік= 2001|том= |сторінки=129|сторінок=|серія= |isbn=978-617-629-077-3|тираж=}}</ref>.
* 1993 року вулицю Орловську у Львові перейменовано на [[Вулиця Тиктора|вулиця Івана Тиктора]]<ref>{{книга|автор = Мельник Б.&nbsp;В|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки =63|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =}}</ref><ref>{{книга|автор = Громов С.|частина= |посилання частина= |заголовок=Імена видатних людей у вулицях Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=НВФ «Українські технології»|рік= 2001|том= |сторінки=129|сторінок=|серія= |isbn=978-617-629-077-3|тираж=}}</ref>.
* У смт [[Красне (смт)|Красне]], [[Буський район|Буського району]] [[Львівська область|Львівської області]] на честь Івана Тиктора названа вулиця.
* У смт [[Красне (смт)|Красне]], [[Буський район|Буського району]] [[Львівська область|Львівської області]] на честь Івана Тиктора названа вулиця.
* [[27 грудня]] [[2016]] року у Львові на вшанування 120-ліття з дня народження Івана Тиктора на фасаді будинку, що на розі [[Вулиця Тиктора|вулиці Тиктора]] та [[Проспект Свободи (Львів)|проспекту Свободи]] за ініціативи кафедри медіакомунікацій [[Українська академія друкарства|Української академії друкарства]] було встановлено інформаційну таблицю<ref>{{cite web |url=https://zbruc.eu/node/80765|назва=Львівський маршрут медіамагната Івана Тиктора|автор=Литвак Г.|дата=19 червня 2018|веб-сайт=zbruc.eu|видавець=[[Збруч (газета)|Збруч]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=13 вересня 2020}}</ref> в межах проекту «Іван Тиктор: великий видавець, видатний українець»<ref>{{cite web |url=https://www.uad.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=231&catid=1&Itemid=2|назва=Символічне повернення Івана Тиктора на львівські вулиці |автор=|дата=|веб-сайт=uad.lviv.ua|видавець=[[Українська академія друкарства]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=13 вересня 2020}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:19, 13 вересня 2020

Іван Микитович Тиктор
Народження6 липня 1896(1896-07-06)
с. Красне
Смерть26 серпня 1982(1982-08-26) (86 років)
Оттава, Канада Канада
КраїнаЗУНР ЗУНР
Приналежність УСС,  УГА
Звання Підхорунжий (фельдфебель),
четар УГА
Війни / битвиПерша світова війна
Польсько-українська війна (1918—1919)
Радянсько-українська війна

Іва́н Мики́тович Ти́ктор (6 липня 1896, с. Красне, нині смт Красне Буського району Львівської області — 26 серпня 1982, м. Оттава, Канада) — громадський і політичний діяч, старшина УCC та УГА, відомий український видавець і редактор. Власник найбільшого тодішнього львівського українського видавничого концерну Галичини «Українська Преса» до 1939 року.

Біографічні дані

Народився у заможній сім'ї, навчався у гімназіях Львова і Рогатина, студіював торговельні науки в Тайному українському університеті у Львові, вступив на правничий факультет Львівського університету.

Учасник Першої світової війни, польсько-української (1918–1919) та російсько-української (1919–1920) воєн, доброволець легіону Українських Січових Стрільців, служив у ранзі підхорунжого. Як четар УГА вступив до підпільної Української Військової Організації.

Іван Тиктор — видавець

Власник до 1939 року найбільшого тодішнього львівського українського видавничого концерну Галичини «Українська Преса», який видавничою діяльністю спричинився до масового поширення преси і книжок на західноукраїнських землях, зокрема в Галичині. Як приватний видавець і звеличник книжки перший увів в українську пресу західний принцип, що преса — це не продукт добродійності, чи харитативна та сутосуспільницька праця, а сполучення культури з купецтвом, яке мусить самооплачуватися.

Заснував у 1923 популярний ілюстрований щоденник «Новий час»; з часом добавив ряд часописів: «Наш Прапор», «Народна справа», «Комар», «Дзвіночок» з бібліотекою «Ранок», «Наш лемко». Паралельно з періодиками видавав календарі й монументальні твори: «Велика історія України», «Історія української культури» (1936—1937 у Львові), «Історія українського війська» — та щомісячно белетристичні твори у рамках «Народної бібліотеки», «Лемківську читанку», та інші книжки.

Видавнича діяльність на еміграції

Після розгромлення його підприємства за часів радянської окупації у 1939 очолював у Кракові релігійне видавництво «Нове життя», а в роках 1941–1943 — видавництво «Волинь» у Рівному (в ті роки у видавництві працював Улас Самчук).

З 1948 — в Канаді у місті Вінніпеґ, де заснував «Клюб приятелів української книжки», і перевидав у 1948–1954 свої найбільші довоєнні видання із доповненнями про новіші часи  та близько 40 книжок красного письменства.

Заслуги

Заслуги Івана Тиктора великі: створення видань, які своєчасно приносили користь суспільству і стали тривкими надбаннями культури; введення періодичного друкованого слова в українське село; і, поставлення уперше газетного видавництва на купецькій базі, зберігаючи усі свої часописи у національно-громадському патріотичному дусі.

Вшанування пам'яті

Примітки

  1. ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.
  2. ↑ Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 129. — ISBN 978-617-629-077-3.
  3. ↑ Литвак Г. (19 червня 2018). Львівський маршрут медіамагната Івана Тиктора. zbruc.eu. Збруч. Процитовано 13 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Символічне повернення Івана Тиктора на львівські вулиці. uad.lviv.ua. Українська академія друкарства. Процитовано 13 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література

  • Науменко К. Є. Тиктор Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 78. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Якимович Б. З. Видавець Іван Тиктор: життєвий шлях і громадська діяльність // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів: Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 1997. — Вип. 3/4 — С. 337—354.
  • Видання Івана Тиктора та концерну «Українська преса»: Бібліогр. покажч. (1923—1977) / уклад.: В. Г. Денисюк; НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника. — Л., 2000. — 368 c.
  • Тернопільський Юрій Л. Українська преса з перспективи 150-ліття, Спілка українських журналістів Америки. — Джерсі-Сіті, 1974.
  • Видання Івана Тиктора та концерну «Українська Преса»: Бібліографічний покажчик (1923—1977) / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника; [уклад. В. Г. Денисюк]. — Львів, 2000. — 369 с.
  • Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1996. — Вип. ІІІ. — 424 с. — ISBN 5-7702-1245-4
  • Зелінська Н. Іван Тиктор: талан і талант (текст): моногр. / Н. Зелінська, Л. Сніцарчук, Е. Огар, Н. Благовірна та ін. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2007. — 240 с. — ISBN 978-966-322-092-5
  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. — Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Яворівський Є. 30-ліття видавничої діяльності Івана Тиктора, 1923—1953 / Є. Яворівський. — Вінніпег, 1953. — 19 с.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тиктор_Іван_Микитович&oldid=29503450