Угрюмов Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Угрюмов, Сергей Викторович»
Мітки: суміш розкладок у тексті [вмісту] [вмісту 2»]
 
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}

{{Кінематографіст
{{Кінематографіст
| оригінал імені =
| оригінал імені =

Версія за 18:45, 8 жовтня 2020

Угрюмов Сергій Вікторович
Ім'я при народженніСергей Викторович Угрюмов
Дата народження24 січня 1971(1971-01-24) (53 роки)
Місце народженняХабаровск, Хабаровский край, РСФСР, СССР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Alma materШкола-студія МХАТ (1994)
ПрофесіяШаблон:Актёр,
Шаблон:Театральный педагог
Кар'єра1993Шаблон:Н. в.
НагородиШаблон:Заслуженный артист России
IMDbID 1717358

Сергій Вікторович Угрюмов (нар. 24 січня 1971(19710124), Хабаровск, Хабаровський край, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог. Заслужений артист Російської Федерації (2005)[1].

Біографія

Сергій Угрюмов народився 24 січня 1971 року в Хабаровську[2], в родині військового. Після виходу батька у відставку сім'я переїхала в Волгоградську область до міста Камишина, де Сергій провів більшу частину дитинства і юності[3].

Після закінчення середньої школи у 1988 році вступив до Казанського театрального училища. Після першого курсу відправився підкорювати столичні театральні вузи, але, зазнавши невдачі, повернувся до Казані, де влаштувався вантажником на місцевий пороховий завод[2].

У 1990 році знову поїхав у Москву і, тільки з другої спроби, пройшовши додатковий осінній набір[2], вступив на акторський факультет Школи-студії МХАТ (керівник курсу — Олег Павлович Табаков), який закінчив у 1994 році. Відразу після отримання диплома про вищу освіту був прийнятий в трупу Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова. У травні 1993 року, будучи студентом третього курсу, дебютував у виставі-долгожителе «Пристрасті за Бумбарашем»[4] режисера Володимира Машкова на сцені «Табакерки» в ролі бандита Грицька, яку грав двісті тридцять три рази протягом усіх сімнадцяти років існування вистави. А запам'яталася глядачам роль рядового Роя Селріджа у виставі «Білоксі-блюз» у постановці Олега Табакова актор грав більше п'ятнадцяти років, ставши рекордсменом за кількістю зіграних вистав серед усіх, хто коли-небудь грав у цій виставі.

Також Сергій Угрюмов зайнятий в спектаклях МХТ імені А. П. Чехова.

Багато знімається в кіно і телесеріалах.

Викладає «майстерність актора» в Московській театральній школі Олега Табакова[5].

Особисте життя

  • Дружина — Галина Угрюмова.
    • Сини — Андрій та Сергій[3].

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова

  • 1993 — «Пристрасті по Бумбараш» за однойменною п'єсою Юлія Кіма за мотивами ранніх творів Аркадія Гайдара (режисер — Володимир Машков; прем'єра — 16 травня 1993 року) — Грицько, бандит (дебют у театрі)[4]
  • 1993 — «Білоксі-блюз» за однойменною п'єсою Ніла Саймона (режисер — Олег Табаков; прем'єра відбулася в 1987 році, в 2013 році спектакль був відновлений режисером Олександром Маріним[6]) — Рой Селрідж, рядовий (введення)[2]
  • 2003 — «Біг» М. О. Булгакова (режисер — Олена Невежина) — Тихий, начальник контррозвідки[7]
  • 2005 (по теперішній час) — «Лялька для нареченої» по п'єсі А. Коровкіна (режисер — Олександр Мохов; прем'єра — 20 березня 2005 року) — Колька
  • 2009 (на даний час) — «Вовки і вівці» за однойменною п'єсою О. М. Островського (режисер Костянтин Богомолов; прем'єра — 15 жовтня 2009 року) — Василь Іванович Беркутов, чиновник з Петербурга
  • 2010 (по теперішній час) — «Одруження» за однойменною п'єсою М. В. Гоголя (режисер — Олег Тополянський; прем'єра — 29 березня 2010 року) — Ілля Хомич Кочкарьов, друг Івана Подколесіна
  • 2012 (по теперішній час) — «Дружина» за п'єсою А. П. Чехова (режисер — Михайло Станкевич; прем'єра — 9 листопада 2012 року) — Павло Андрійович Асорін
  • «Зоряна година за місцевим часом» Г. Миколаєва — другий кореш
  • «Смертельний номер» О. Антонова — клоун
  • «Анекдоти» за мотивами творів Ф. М. Достоєвського і А. Вампілова — інженер
  • «Прощайте... і рукоплескайте!» А. Богдановича — Копальто
  • «Старий квартал» Теннессі Вільямса — Скай
  • «Ще Ван Гог...»
  • «Ревізор» М. В. Гоголя — Іван Кузьмич Шпекін, поштмейстер
  • «Батько» А. Стріндберга — Нойд
  • «Довгий різдвяний обід» Т. Вайлдера — Родерік
  • «Болеро» П. Когоута — Роберт
  • «Місто» Євгена Гришковця — Максим
  • «Ідеальний чоловік» Оскара Вайльда — Фіппс, дворецький лорда Горінга
  • «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Голутвін, людина, що не має занять
  • «На дні» Максима Горького — Татарин, крючник
  • «Ловелас»

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

Фільмографія

Нагороди

Громадські нагороди

  • 2005лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Подвійний удар» (найкращий дует) разом з Яніною Колесніченко — за роль у виставі «Місячне чудовисько».

Примітки

  1. а б Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 900 от 1 августа 2005 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  2. а б в г Труппа театра. Сергей Угрюмов. Заслуженный артист Российской Федерации. Биография, роли в театре. Официальный сайт Московского театра-студии под руководством Олега Табакова // tabakov.ru
  3. а б Елена Грибкова (16 апреля 2008 года). Актёр Сергей Угрюмов: «В школе меня ругали за хулиганство, а теперь за него же платят». // womanhit.ru. Процитовано 15 вересня 2016.
  4. а б Спектакль «Страсти по Бумбарашу» по пьесе Юлия Кима. Режиссёр — Владимир Машков. Премьера — 16 мая 1993 года. Официальный сайт Московского театра-студии под руководством Олега Табакова // tabakov.ru
  5. Сергей Угрюмов: «Я не взял бы на себя, сколько смог Безруков». «Подмосковье сегодня» // mosregtoday.ru. 26 ноября 2015 года. Процитовано 15 вересня 2016.
  6. Алла Панасенко. «Билокси-блюз»: старая армейская история на новый лад. // m24.ru (10 декабря 2013 года)
  7. «Бегъ». Московский театр-студия под руководством Олега Табакова. Пресса о спектакле. Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (январь 2003 года)
  8. «Вишнёвый сад». МХАТ имени А. П. Чехова. Пресса о спектакле. Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (июнь 2004 года)

Посилання