Білоруська арабська абетка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Dƶoxar (обговорення | внесок) |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Мерадж (кітаб).jpg|300px|thumb|[[Кітаби]].]] |
[[Файл:Мерадж (кітаб).jpg|300px|thumb|[[Кітаби]].]] |
||
{{чистити|дата=вересень 2020}} |
|||
'''Білоруська арабська абетка''' ({{lang-be|Беларускі арабскі альфабэт}}, ''арабіца'') — алфавіт, що його було створено в [[XVI]] столітті (можливо, в [[XV]]) для запису [[староукраїнська мова|старобілоруської мови]] арабським письмом. Вона складається з 28 графем з певними відмінностями від [[Арабська абетка|звичайної арабської абетки]]. |
'''Білоруська арабська абетка''' ({{lang-be|Беларускі арабскі альфабэт}}, ''арабіца'') — алфавіт, що його було створено в [[XVI]] столітті (можливо, в [[XV]]) для запису [[староукраїнська мова|старобілоруської мови]] арабським письмом. Вона складається з 28 графем з певними відмінностями від [[Арабська абетка|звичайної арабської абетки]]. |
||
Версія за 03:20, 14 жовтня 2020
Білоруська арабська абетка (біл. Беларускі арабскі альфабэт, арабіца) — алфавіт, що його було створено в XVI столітті (можливо, в XV) для запису старобілоруської мови арабським письмом. Вона складається з 28 графем з певними відмінностями від звичайної арабської абетки.
Білоруську арабицю використовували татари-липки, які мешкали на території Великого князівства Литовського. Протягом XIV–XVI століть вони припинили користуватися своєю мовою і перейшли на старобілоруську, але записану арабськими літерами. Відома спадщина цієї традиції писання — книги-кітаби. Існували також польські тексти, записані арабським письмом. Прийнято вважати, що вони з'явилися не раніше XVII століття.
Серед слов'янських мов арабицю також використовували для сербохорватської в Боснії.
Особливості
Для звуків /ʒ/ (ж), /tʃ/ (ч) і /p/ (п), яких немає в арабській мові, використовують тюрко-перські графеми.
- پ چ ژ
Для позначення м'яких звуків /dz/(дз) і /ts/ (ц) було створено нові графеми
- ࢯ ࢮ
Для звуків /w/ (ў) та /v/ (в) не було створено окремої графеми, їх записували так само, як і «у»:
- و
Таблиця відповідності
Голосні
Голосні, як і у класичній арабиці, передають оголосами над та під приголосними. На початку слова голосний писався над чи під аліфом. Іноді за голосним слідував відповідний йому напівприголосний (після А, Е, Э — аліф, після І, Ы — аліф максура, після У та О — вав.
-
Голосні А, Е, Э (на початку слова اَ)
-
Голосні І та Ы (на початку слова اِ)
-
Голосні У та О (на початку слова اُ)
-
Відсутність голосного
-
Подвоєння
Приголосні та лігатура
Кирилиця | Латиниця | Арабиця | |||
---|---|---|---|---|---|
Контекстуальні форми | Ізольовані | ||||
Кінцева | Середня | Початкова | |||
Б б | B b | ـب | ـبـ | بـ | ب |
В в | V v | ـو | و | ||
Г г | H h | ـه | ـهـ | هـ | ه |
Ґ ґ | G g | ـغ | ـغـ | غـ | غ |
Д д | D d | ـد | د | ||
Дж дж | Dž dž | ـچ | ـچـ | چـ | چ |
Дзь дзь | Dź dź | ـد | د | ||
Ж ж | Ž ž | ـࢮ | ࢮ | ||
З з | Z z | ض | ـضـ | ضـ | ض |
Зь зь | Ź ź | ـز | ز | ||
Й й | J j | ـى | ـىـ | ىـ | ى |
К к | K k | ـق | ـقـ | قـ | ق |
Кь кь | Kj kj | ـك | ـكـ | كـ | ك |
Л л, Ль ль | Ł ł, L l | ـل | ـلـ | لـ | ل |
Ла ла, Ля ля | Ła ła, La la | ـلا | لا | ||
М м | M m | ـم | ـمـ | مـ | م |
Н н, Нь нь | N n, Ń ń | ـن | ـنـ | نـ | ن |
П п | P p | ـپ | ـپـ | پـ | پ |
Р р | R r | ـر | ر | ||
С с | S s | ـص | ـصـ | صـ | ص |
Сь сь | Ś ś | ـث | ـثـ | ثـ | ث |
Т т | T t | ـط | ـطـ | طـ | ط |
Ть ть | Tj tj | ـت | ـتـ | تـ | ت |
Ў ў | Ŭ ŭ | ـو | و | ||
Ф ф | F f | ـف | ـفـ | فـ | ف |
Х х | Ch ch | ـح | ـحـ | حـ | ح |
Ц ц | C c | ـࢯ | ـࢯـ | ࢯـ | ࢯ |
Ць ць | Ć ć | ـس | ـسـ | سـ | س |
Ч ч | Č č | ـچ | ـچـ | چـ | چ |
Ш ш | Š š | — | ـعـ | — | — |
ь | — | — |
Література
- Д-р Ян Станкевіч. Беларускія мусульмане і беларуская літаратура арабскім пісьмом. [Адбітка з гадавіка Беларускага Навуковага Таварыства, кн. I.] — Вільня: Друкарня Я. Левіна, 1933 ; Менск: Беларускае коопэрацыйна-выдавецкае таварыства «Адраджэньне», 1991 [факсімільн.]. — 3-е выд.