Базиліка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Виправлено помилку Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
'''Базилі́ка''' (бази́ліка, {{lang-la|basilica}} від {{lang-el|βασιλικη}} — |
'''Базилі́ка''' (бази́ліка, {{lang-la|basilica}} від {{lang-el|βασιλικη}} — |
||
«царський дім») — |
«царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена всередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — [[нава (архітектура)|нав]]. Середня нава, найвища, освітлюється крізь вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується півкруглим виступом — [[Апсида|апсидою]]. Перед входом до базиліки міститься поперечне в плані приміщення — [[нартекс]] ([[бабинець]], притвор). Розрізняють [[Баня (архітектура)|баневу]] та [[ротонда]]льну базиліки. |
||
У Стародавній Греції — будівля, де засідав [[архонт]]. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується [[II століття до н. е.|2 століттям до н. е.]] (у [[Помпеї|Помпеях]]). |
У Стародавній Греції — будівля, де засідав [[архонт]]. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується [[II століття до н. е.|2 століттям до н. е.]] (у [[Помпеї|Помпеях]]). |
Версія за 15:43, 13 листопада 2020
Базиліка | |
---|---|
Тип | тип будівліd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Базилі́ка (бази́ліка, лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена всередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється крізь вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується півкруглим виступом — апсидою. Перед входом до базиліки міститься поперечне в плані приміщення — нартекс (бабинець, притвор). Розрізняють баневу та ротондальну базиліки.
У Стародавній Греції — будівля, де засідав архонт. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до н. е. (у Помпеях).
Коли Римська імперія стала офіційно християнською, термін «базиліка» став також позначати важливу католицьку церкву, якій було надано цей статус Папою Римським. Таким чином сьогодні слово розуміється в двох сенсах: архітектурному і католицькому. У католицькому сенсі в Україні донедавна існувала тільки одна базиліка — Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові. У 2009 році Папа Бенедикт надав статус базиліки монастиреві оо. Василіян у Гошові. 19 липня 2014 року Папа Франциск надав статус базиліки костелу Воздвиження Всечесного Хреста в м. Чернівці.[1]
Галерея
-
Римо-католицький кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії
-
Келії, дзвіниця та церква Преображення Господнього на Ясній Горі в Гошові
-
Фігура Божої Матері на Ясній Горі в Гошові
-
Ротонда на Ясній Горі в Гошові
Див. також
Примітки
- ↑ Відтепер у Чернівцях не просто храм, а Мала базиліка. Процитовано 22 липня 2014.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Посилання
- Базиліка // Українська Католицька енциклопедія