Бедзик Юрій Дмитрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітка: Скасовано
м Відкинуто редагування ВеликаЗеленаЖаба (обговорення) до зробленого Yasnodark
Мітка: Відкіт
Рядок 5: Рядок 5:
| Підпис =
| Підпис =
| Псевдоніми =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 25.11.1925
| Місце народження = [[Харків]], [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], [[СССР]]
| Місце народження = [[Харків]], [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], [[СССР]]
| Дата смерті = 17.8.2008
| Місце смерті =[[Київ]], {{UKR}}
| Місце смерті =[[Київ]], {{UKR}}
| Національність =
| Національність =

Версія за 17:46, 20 листопада 2020

Юрій Дмитрович Бедзик
Народився25 листопада 1925(1925-11-25)
Харків, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СССР
Помер17 серпня 2008(2008-08-17) (82 роки)
Київ, Україна Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник, перекладач
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка, Літературна Україна, В-во «Український письменник» і Кіностудія ім. О. Довженка
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України, СП СРСР і Всеукраїнська творча спілка «Конгрес літераторів України»
ПартіяКПРС
БатькоБедзик Дмитро Іванович
УчасникДруга світова війна, Форсування Дніпра (1943) і Празька операція
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка

Ю́рій Дми́трович Бе́дзик (25 листопада 1925, Харків — 17 серпня 2008, Київ) — український та радянський прозаїк. Заслужений працівник культури України.

Біографія

Народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика.

У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта він був відправлений на фронт, де у складі 3-ї гвардійської танкової армії командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.

В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені О. П. Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.

Могила Юрія Бедзика

Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Відзнаки

  • 1968 — премія Міністерства оборони СРСР за роман «Честь мені дорожча»;
  • 2000 — премія Національної спілки письменників України імені Андрія Головка за роман «Сім таємниць великої війни»;
  • 2001 — звання «Заслужений працівник культури України»
  • 2002 — 2-е місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» в категорії «Найкраще літературно-художнє видання» за роман «Любов, президент і парадигма космосу»;
  • 1995 — Почесна відзнака Президента України.
  • 19 .. — Національна премія України імені Тараса Шевченка — мала Шевченківська премія.

Творчість

Автор:

  • збірок оповідань «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою — «Левіафан»;
  • романів «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Кожна хвилина життя», «Гіпсова лялька», «Чорний лабіринт або довга дорога в Альпи», «Про що не доповідали фюреру»;
  • збірок повістей «Вибрані твори», «Вас чекають, Тридцятий», «Искупление» (російською мовою); «Убити сенатора» (драматична повість), «Великий день інків»;
  • п'єс «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча (рейс о 12-й)» та інше.

Його твори перекладені на англійську, угорську, іспанську, латиську, молдавську, польську, російську, словацьку, французьку мови.

Джерела

Посилання