Теодор Оберлендер: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
→Біографія: допис. |
→Біографія: допис. |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
Після війни, зокрема у 1950-х роках цікавився політикою, обіймав посади у [[Баварія|Баварії]]. У [[1953]] році Оберлендера було обрано до [[Бундестаг]]у, де він приєднався до уряду [[Конрад Аденауер|Конрада Аденауера]] і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. |
Після війни, зокрема у 1950-х роках цікавився політикою, обіймав посади у [[Баварія|Баварії]]. У [[1953]] році Оберлендера було обрано до [[Бундестаг]]у, де він приєднався до уряду [[Конрад Аденауер|Конрада Аденауера]] і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців. |
||
У [[1960]] році почалася скоординована акція [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] з дискредитації Оберлендера, якого звинувачували у вбивствах [[євреї]]в та [[вбивство польських професорів|польських професорів]] влітку [[1941]] р. у [[Львів|Львові]] разом з вояками батальйону «Нахтігаль». Член політбюро [[Соціалістична єдина партія Німеччини|Соціалістичної єдиної партії Німеччини]] і професор [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінського університету]] [[Альберт Норден]] звинуватив Оберлендера та всіх військовиків батальйону [[Нахтігаль (легіон)|Нахтігаль]] у військових злочинах. В [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] швидко зібрали потрібні свідчення, спогади і видрукували книгу "Правда про Оберлендера" . Того ж року Верховний Суд [[НДР|Німецької Демократичної Республіки]] засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння [[СРСР]] з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Оберлендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні [[26 вересня]] [[1960]] року суд Бонна виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього. |
У [[1960]] році почалася скоординована акція [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] з дискредитації Оберлендера, якого звинувачували у вбивствах [[євреї]]в та [[вбивство польських професорів|польських професорів]] влітку [[1941]] р. у [[Львів|Львові]] разом з вояками батальйону «Нахтігаль». Член політбюро [[Соціалістична єдина партія Німеччини|Соціалістичної єдиної партії Німеччини]] і професор [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінського університету]] [[Альберт Норден]] звинуватив Оберлендера та всіх військовиків батальйону [[Нахтігаль (легіон)|Нахтігаль]] у військових злочинах. В [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] швидко зібрали потрібні свідчення, спогади і видрукували книгу "Правда про Оберлендера" . Того ж року Верховний Суд [[НДР|Німецької Демократичної Республіки]] засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння [[СРСР]] з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Оберлендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні [[26 вересня]] [[1960]] року суд Бонна, визнавши представлені докази непереконливими, виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього. |
||
Після [[1961]] року не займався федеральною політикою, працював у громадських об'єданннях, займався науковою діяльністю |
Після [[1961]] року не займався федеральною політикою, працював у громадських об'єданннях, займався науковою діяльністю |
Версія за 20:54, 7 грудня 2020
Теодор Оберлендер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Theodor Oberländer | ||||
Народження | 1 травня 1905 Майнінген, Німеччина | |||
Смерть | 4 травня 1998 (93 роки) Бонн, Німеччина | |||
Поховання | Поппельсдорфський цвинтарd[1] | |||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх ФРН | |||
Приналежність | Вермахт | |||
Освіта | Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin і Гамбурзький університет | |||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Вільна демократична партія і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених правd | |||
Член | СА, Deutsche Gildenschaftd, Німецький народний союз оборони і наступу і Freikorps Oberlandd | |||
Звання | майор | |||
Війни / битви | Друга світова війна | |||
Нагороди | ||||
Теодор Оберлендер у Вікісховищі |
Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberländer; 1 травня 1905 — 4 травня 1998) — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 1953–1960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.
Біографія
Теодор Оберлендер народився 1 травня 1905 року у м. Майнінген, тогочасній Німецькій імперії. Після закінчення школи навчався в університеті у Мюнхені, спеціалізувався по сільському господарству. Пізніше навчання продовжив у Гамбурзі і Берліні. Був автором декількох праць з сільського господарства. На початку 1930-х років працював спостерігачем на Кубані і в Казані на проектах спільного військового співробітництва Німеччини та Радянського Союзу.
У 1923 році Оберлендер підтримав Гітлера під час його спроби захопити владу у 1923 році. Пізніше, у 1933 р. став членом нацистської партії. У 1933 році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті Данцига. Однак вже через чотири роки, у 1938 році пішов на службу до Вермахту, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.
Під час Другої світової війни був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на Кавказі та офіцером зв'язку в штабі командувача РОА генерала Андрія Власова. Після поразки Німеччини у війні здався в полон американським військам.
Після війни, зокрема у 1950-х роках цікавився політикою, обіймав посади у Баварії. У 1953 році Оберлендера було обрано до Бундестагу, де він приєднався до уряду Конрада Аденауера і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців.
У 1960 році почалася скоординована акція КДБ з дискредитації Оберлендера, якого звинувачували у вбивствах євреїв та польських професорів влітку 1941 р. у Львові разом з вояками батальйону «Нахтігаль». Член політбюро Соціалістичної єдиної партії Німеччини і професор Берлінського університету Альберт Норден звинуватив Оберлендера та всіх військовиків батальйону Нахтігаль у військових злочинах. В НДР швидко зібрали потрібні свідчення, спогади і видрукували книгу "Правда про Оберлендера" . Того ж року Верховний Суд Німецької Демократичної Республіки засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння СРСР з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Оберлендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні 26 вересня 1960 року суд Бонна, визнавши представлені докази непереконливими, виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.
Після 1961 року не займався федеральною політикою, працював у громадських об'єданннях, займався науковою діяльністю
. У 1962 році звинувачувався радянською владою у вбивстві Степана Бандери на противагу тому, що відбувається суд над Богданом Сташинським.
У 1966 році прокуратура м. Гамбург на прохання уряду ПНР провела нове слідство у справі вбивства польських громадян у Львові 3 - 4 липня 1941 року . Було встановлено, що злочин здійснили за наказом бригаденфюрера СС Шенгарта. Оберлендер і батальйон Нахтігаль були реабілітовані.
Теодор Оберлендер помер 4 травня 1998 року у Бонні.
Сім'я
- Син: Ервін Оберлендер
Нагороди
- Золотий партійний знак НСДАП
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою
- Баварський орден «За заслуги» (1986)
Джерела
- Дзеркало Тижня: Як творилася легенда про Nachtigall (укр.)
- Батальйон «Нахтігаль»: Битви вісля війни (рос.)
Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 травня
- Народились 1905
- Померли 4 травня
- Померли 1998
- Поховані на Поппельсдорфському цвинтарі
- Випускники Кенігсберзького університету
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Берлінського університету
- Випускники Гамбурзького університету
- Члени НСДАП
- Члени Християнсько-демократичного союзу Німеччини
- Члени Вільної демократичної партії
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Кавалери Великого хреста із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери Баварського ордена «За заслуги»
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Уродженці Майнінгена
- Свідки на Нюрнберзьких процесах