Швайка Олесь Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 37: Рядок 37:
|діти =
|діти =
|нагороди = премія [[НАН України]] імені [[Кіпріанов Андрій Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Кіпріанова]] (2006 рік)<ref name=nann>{{cite web|title=Швайка Олексій Павлович: Нагороди, відзнаки, конкурси|url=http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000019623
|нагороди = премія [[НАН України]] імені [[Кіпріанов Андрій Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Кіпріанова]] (2006 рік)<ref name=nann>{{cite web|title=Швайка Олексій Павлович: Нагороди, відзнаки, конкурси|url=http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000019623
}}</ref><ref name=nanp>{{cite web|title=Нагороди та відзнаки НАН України. Премія імені А.І. Кіпріанова: Про нагороду|url=http://http://www.nas.gov.ua/UA/Competition/Pages/About.aspx?CompetitionID=035}}</ref>
}}</ref><ref name=nanp>{{cite web|title=Нагороди та відзнаки НАН України. Премія імені А.І. Кіпріанова: Про нагороду|url=http://www.nas.gov.ua/UA/Competition/Pages/About.aspx?CompetitionID=035}}</ref>
<!-- {{(!}} style="background: transparent"
<!-- {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}

Версія за 06:36, 14 грудня 2020

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, вдосконаливши у кого є час, непогано б було:
  • збільшити належним чином кількість полів, замінивши де треба cite web на cite book, та заповнити у відповідності до зазначених джерел поля title/quote/date/page/last1-last6/first1-first6/* наявних на зараз у статті 44-х шаблонів cite
  • додати зображення науковця, бо в Вікісховищі таке начебто відсутнє
  • розширити розділ "Наукова діяльність", шляхом додання публікацій науковця опісля 1963 року (на зараз зазначені всі до 1963 року включно та декілька свіжіших) й донині, за допомогою, наприклад, пошуку публікацій у books.google.com за кожним роком
  • розширити розділ "Професійна діяльність", якщо знайдуться джерела з додатковою інформацією за такою
  • додати розділ "Біографія" й, відповідно, доповнити infobox шаблон такими даними, якщо знайдуться джерела з такою інформацією
  • створити шаблон нагороди НАН, лауреатом якої є науковець, але якого чомусь досі не існує, та замінити назву нагороди у infobox її шаблоном
    . Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (15 жовтня 2020 року)
Швайка Олесь (Олексій) Павлович [1][2][3][4]
Народився19 липня 1932(1932-07-19) (91 рік)
Країна УРСР → Україна Україна
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materрос. Всесоюзный научно-исследовательский институт химических реактивов, Харьковский филиал[5][6]
Галузьорганічна хімія[2]
ЗакладІнститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України[2]
Посадапровідний науковий співробітник відділу хімії гетероцикличних сполук[2] (з 2015 року[7])
член спеціалізованої вченої ради з хімичних наук[8] (з 2014 року[9])
Вчене званняпрофесор[3][1][4] (з 1988 року[7])
Науковий ступіньдоктор хімічних наук[2][3][1][4] (з 1977 року[7])
Відомі учніКороткіх Микола Іванович
Аспіранти, докторантиКороткіх Микола Іванович
Відомий завдяки:рос. Сцинтилляторы и сцинтилляционные материалы (1960 рік видання)[10]
Глосарій термінів з хімії (2008 рік видання)[11]
Нагородипремія НАН України імені А. І. Кіпріанова (2006 рік)[12][13]

Швайка Олесь (Олексій) Павлович англ. Shvaika (Shvayka) Oles' Pavlovych[14][3] — український науковець, професор, доктор хімічних наук за напрямком органічна хімія, лауреат премії НАН України імені А. І. Кіпріанова, провідний науковий співробітник відділу хімії гетероцикличних сполук та член вченої ради інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України.

Наукова діяльність

Більшість наукових публікацій, починаючи з 1959 року[14][15][16][17][18][19][10][20][21][22][23], що у подальшому було перекладено англійською та французською мовами[24][25][26][27][28][5][29][30][31][22][32], Олесєм Павловичем було видано у співавторстві з низкою видатних науковців, як то Греков Анатолій Петрович, Нагорна Лариса Панасівна, Кулакова Леокадія Миколаївна[33] та іншими, чим він не нехтував й під час подальших публікацій, як то, наприклад, у 2005[34], 2008[11], — коли було видано славнозвісний Глосарій термінів з хімії за його співавторства, — 2015[35] чи 2019[36] роках.

23 грудня 1977 року отримав науковий ступінь доктора хімічних наук.[7], захистивши авторську дисертацію за темою «Реакції рециклізації гетероцикличних сполук під дією гідразинів та деякі дослідження у ряді азолів»[37].

20 травня 1988 року отримав звання професора[7].

Є співавтором низки винаходів з органічної хімії, що було запантентовано з 1996 по 2003 рік[38].

Є автором навчальних матеріалів для застосування у профільних ВНЗ щодо синтезу лікарських засобів[39][40].

Професійна діяльність

Оскільки загальнодоступних біографічних даних про Олеся Павловича вкрай мало, його професійну діяльність можна означити лише окремими подіями, під час яких було відомо де чи на якій посаді він працював.

Так, у 1959—1961 роках його публікації пов'язують його професійну діяльність з «Всесоюзним науково-дослідним інститутом хімичних реактивів, Харківською філією»[5][6], що під час згадування тих самих публікацій у 1962 році вже зветься «Всесоюзним науково-дослідним інститутом монокристалів, сцинтиляційних материалів й особливо чистих речовин»[41], з чого вбачається, що на початку своєї наукової діяльності — у 1959 році — Олесь Павлович професійно був тісно пов'язаний з інститутом монокристалів, що є правонаступником обох вищезазначених закладів[42].

У 2000 році перебував на посаді завідувача лабораторії інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[43].

У 2007 році він займав посаду провідного наукового співробітника відділу хімії азотовмісних гетероциклічних сполук інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[44].

З 4 січня 2014 року до 30 жовтня 2015 року займав посаду провідного наукового співробітника відділу № 5 хімії фосфоранів інституту органічної хімії НАН України[7].

4 липня 2014 року наказом МОН призначений членом спеціалізованої вченої ради з хімичних наук інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України[9].

З 3 листопада 2015 року займає посаду провідного наукового співробітника відділу хімії гетероциклічних сполук інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[7].

Нагороди

2006 року, перемігши у конкурсі з роботою «Цикл наукових праць „Стабільні карбени та протокарбенові сполуки“» у співавторстві з Короткіх Миколою Івановичем та разом з ним, став лауреатом премії НАН України імені А. І. Кіпріанова[45].

Цікаві факти

Є співавтором статті про проблеми української хімічної термінології, що було представлено у 1996—1997 роках на засіданнях мовознавчої комісії і комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові[46].

У 2000—2007 роках час від часу брав участь у захисті дисертацій на здобуття наукового ступеня у якості опонента здобувачів у провідних вишах країни[43][44].

Є автором низки статей, що не стосуються ані професійної ані наукової діяльності, у виданні «День»[47], де, попри незначну чисельність таких там, вже у 2011—2012 роках виокремлював «русский мир» у суцільно негативну для України категорію, фактично попереджаючи подальші наслідки для України ігнорування пропаганди такого серед українського населення.[1][48].

Станом на 2020 рік, враховуючи, що професійна діяльність Олеся Павловича почалась з закладу, що на зараз має назву Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України та його останнім відомим місцем роботи є Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України, вбачається, що його вся без виключення професійна діяльність протягом, якнайменш, 61 (з 1959) року поспіль пов'язана з НАН України.

Примітки

  1. ↑ а б в г «Русский мир» — узкий мир!».
  2. ↑ а б в г д Швайка Олексій Павлович.
  3. ↑ а б в г Shvayka Oles' Pavlovych.
  4. ↑ а б в Швайка Олесь Павлович — провідний науковий співробітник Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України, професор, доктор хімічних наук (PDF).
  5. ↑ а б в QUANTITATIVE DETERMINATION OF MONOSUBSTITUTED OF 1,3,4-OXADIAZOLE BY THE POTENTIOMETRIC TITRATION WITH SODIUM NITRITE … All-Union Scientific-Research Institute of Chemical Reagents, Kharkov Branch.
  6. ↑ а б Всесоюзный научно-исследовательский институт химических реактивов, Харьковский филиал.
  7. ↑ а б в г д е ж Швайка Олексій Павлович: Кар'єра у НАН України.
  8. ↑ Швайка Олесь Павлович Доктор хімічних наук Професор.
  9. ↑ а б Склад спеціалізованих вчених рад (DOC). osvita.ua. Додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України 04.07.2014 № 793...ХІМІЧНІ НАУКИ...Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України...Члени ради:...15. Швайка Олесь Павлович, д.х.н., професор, провідний науковий співробітник, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, спеціальність 02.00.03;
  10. ↑ а б Оптика и спектроскопия [Оптика й спектроскопія] (рос.). Т. 15. Видавництво Академії наук СРСР. 1963. с. 440. Процитовано 15 жовтня 2020. [2] А.П. Греков, О.П. Швайка Сцинтилляторы и сцинтилляционные материалы, 105. М., 1960.
  11. ↑ а б Черних, В.П. (2014). Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів : українсько-латинсько-російсько-англійський (укр.). Вінниця: Нова книга. с. 815. ISBN 9789663825076. Процитовано 15 жовтня 2020. 93. Опейда Й., Швайка О. Глосарій термінів з хімії. – Донецьк: Вебер, 2008. – 758 с.
  12. ↑ Швайка Олексій Павлович: Нагороди, відзнаки, конкурси.
  13. ↑ Нагороди та відзнаки НАН України. Премія імені А.І. Кіпріанова: Про нагороду.
  14. ↑ а б К вопросу связи химического строения и сцинтилляционной эффективности производных 1,3,4-оксадиазола.
  15. ↑ Синтез пара-замещенных 2,5-дифенил-1,3,4-оксадиазола. Журнал общей химии.
  16. ↑ Исследования в области органических сцинтилляционных материалов. II. Синтез 2-арилпроизводных 1,3,4-оксадиазола.
  17. ↑ Тр. 2-го научно-координационного совещания по синтезу, производству и применению сцинтилляторов.
  18. ↑ Синтез некоторых функциональных замещённых 2,5-дифенил-1,3,4-оксадиазола.
  19. ↑ Количественное определение однозамещенных 1-, 3-, 4-оксадиазола потенциометрическим титрованием нитритом натрия.
  20. ↑ Гидразиды и ацильные производные гидразидов метакриловой и изомасляной кислот.
  21. ↑ Производные оксадиазола в качестве сцинтилляционных активаторов в различных растворителях.
  22. ↑ а б О.П. Швайка и Е.Г. Проценко. Количественное определение N-арилгидроксиламинов потенциометрическим титрованием нитритом натрия 410.... Греков А. П. , Швайка О. П. Ж. аналит . химии 15 , 732 ( 1960 ) . 7. P. SHVAIKA and E. G. PROTSENKO All-Union Scientific-Research Institute of Monocrystals , Scintillating Materials and Highly Pure Chemical Substances , Kharkov.
  23. ↑ Фотолюминесцентные и сцинтилляционные свойства некоторых производственных 1, 3, 4-оксадиазола.
  24. ↑ The relationship between the chemical structure and scintillation efficiency of 1,3,4-Oxadiazole Derivatives.
  25. ↑ Synthesys of Para-Substituted 2,5-Diphenyl-1,3,4-oxadiazoles.
  26. ↑ RECHERCHES SUR LES MATIERES ORGANIQUES POUR SCINTILLATEURS. II. SYNTHESE DES DERIVES 2-ARYL DU 1,3,4,-OXADIAZOL. (Research on Organic Materials for Scintillators. II. Synthesis of 2-Aryl-1,3,4-Oxadiazole Derivatives).
  27. ↑ Proc. Second Scientific-Coordination Congress on synthesis, production, and Use of Scintillators.
  28. ↑ Synthesys of Some Functional Derivatives of 2,5-Diphenyl-1,3,4-oxadiazole.
  29. ↑ Coll.: "Scintillators and Scintillation Materials" [in Russian].
  30. ↑ Hydrazides and Acyl Derivatives of Hydrazides of Methacrylic and isobutyric Acids.
  31. ↑ Oxadiazole Derivatives as Scintillation Activators in Various Solvents.
  32. ↑ Photoluminescent and scintillation properties of some 1,3,4-oxadiazole derivatives.
  33. ↑ Кулакова Л.Н.. Книги онлайн.
  34. ↑ Короткіх М.І. , Кисельов А. В. , Пехтерева Т. М. , Швайка О. П. , Каулі А. Г. , Джонс Дж . Н. Хeлaтні гетероароматичні аніонокарбенові комплекси металів - новий тип карбеноїдних структур.
  35. ↑ Organic Reactions Catalysis by Carbenes and Metal Carbene Complexes Korotkikh Nikolai (auteur), Shvaika Oles (auteur) ISBN-10: 3659666106.
  36. ↑ The electronic properties of carbenes Article Nov 2019 N. I. Korotkikh · G. F. Rayenko · V. Sh. Saberov · [...] · O. P. Shvaika.
  37. ↑ 38. Швайка О. П. Реакции рециклизации гетероциклических соединений под действием гидразинов и некоторые исследования в ряду азолов. Авт. дис. ... д-ра хим. наук. — Киев, 1976.
  38. ↑ Швайка Олесь Павлович. uapatents.com. Процитовано 15 жовтня 2020. Лікарська композиція для локального лікування оніхомікозів...Лікарська композиція для локального лікування дерматомікозів...Спосіб одержання феніл-4-дифеніліл-1-імідазолілметану та його солей...Отверджувач водоемульсійних епоксидних композицій та спосіб його одержання...Фотополімеризаційна композиція...Фотополімеризаційна композиція...Композиція для апретування волокнистих матеріалів...Водоемульсійна композиція для апретування волокнистих матеріалів...Спосіб оцінки схильності вугілля до самозапалювання
  39. ↑ Швайка, Олесь Павлович. Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Процитовано 15 жовтня 2020. Сучасні методи синтезу лікарських засобів: Курс лекцій
  40. ↑ ВА665148. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 15 жовтня 2020. Швайка, Олесь Павлович Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів [Текст] : навч. посіб. для студ. хім. спец. вищ. навч. закл. / О. П. Швайка ; НАН України. - 2.вид., випр. й доп. - Донецьк : [б.в.], 2004. - 552 с. - Бібліогр.: с. 519-520. - ISBN 966-02-3436-8
  41. ↑ Всесоюзный научно - исследовательский институт монокристаллов , сцинтилляционных материалов и особо чистых веществ.
  42. ↑ Промышленные кристаллы: место рождения — Харьков.
  43. ↑ а б Київ-2000...доктор хімічних наук, професор Швайка Олесь Павлович Інститут фізико-хімії та вуглехімії НАН України, завідувач лабораторії.
  44. ↑ а б Харків-2007...Офіційні опоненти...Швайка Олесь Павлович, доктор хімічних наук, професор, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України, провідний науковий співробітник відділу хімії азотовмісних гетероциклічних сполук;.
  45. ↑ Премія імені А.І. Кіпріанова: Робота - переможець конкурсу 2006 року. Цикл наукових праць "Стабільні карбени та прокарбенові сполуки.
  46. ↑ Йосип Опейда, Олесь Швайка. Деякі проблеми української хімічної термінології.
  47. ↑ Олесь Швайка.
  48. ↑ «День» спонукає до мислення.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Швайка_Олесь_Павлович&oldid=30303981