Когуч Павло Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
| ім'я = Павло Михайлович Когуч
| ім'я = Павло Михайлович Когуч
| оригінал імені =
| оригінал імені =
| портрет =
| портрет = Koguch.jpg
| розмір = 200px
| розмір = 200px
| підпис =
| підпис =

Версія за 23:38, 20 грудня 2020

Павло Михайлович Когуч
 Поручник
Загальна інформація
Народження9 вересня 1923(1923-09-09)
Павлівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Смерть14 лютого 1951(1951-02-14) (27 років)
біля с. Вікторів Галицького р-ну, Івано-Франківська область
Псевдо«Олесь», «Павло», «Пробій», «Славко»
Військова служба
Роки служби1943—1951
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
Формування
Війни / битвиДруга світова війна
Командування
Станиславівський надрайонний провідник ОУН
вересень 1950 — 14 лютого 1951
ПопередникКозакевич Михайло Матвійович
НаступникНайдич Дмитро Васильович

Організаційний референт Станиславівського надрайонного проводу ОУН
осінь 1947 — вересень 1950
ПопередникКозак Петро Панькович

Командир сотні УПА «Месники»
літо 1945 — осінь 1947
Попередник«Бойко»
Наступникдемобілізація

Командир сотні УПА «Заведії»
січень 1945 — квітень 1945
ПопередникОрищук Михайло
Наступник«Бровко»

Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1945

Павло Михайлович Когуч (Олесь, Павло, Пробій, Славко; 9.09.1923, с. Павлівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область — 14.02.1951, біля с. Вікторів Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) — український військовий діяч, поручник Української повстанської армії, командир сотень УПА «Заведії» та «Месники», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис

Освіта — середня спеціальна: закінчив гімназію та педкурси. За фахом — вчитель. Працював вчителем у с. Рибне Тисменицького р-ну. Активний член товариств «Пласт», «Сокіл» та «Просвіта», особливо відзначався у драматичному та хоровому гуртках, місцевій футбольній команді «Пробій». Член ОУН із кінця 1930-х рр. В роки німецької окупації за дорученням ОУН працює в українській допомоговій поліції (1942—1943). В УНС із 1943 р., інтендант сотні «Різуна». Закінчив старшинську школу УПА «Олені» (07.1944). Командир чоти сотні УПА «Заведії» (07.1944-01.1945), командир сотні УПА «Заведії» ТВ-22 «Чорний ліс» (01.-04.1945). 7.04.1945 р. у бою в с. Посіч Тисменицького р-ну тяжко поранений у праву руку, тривалий час лікувався. Командир сотні УПА «Месники» куреня «Смертоносці» (літо 1945 — осінь 1947). Восени 1947 р. після розформування відділу перейшов в лави збройного підпілля ОУН. Організаційний референт (осінь 1947 — 09.1950), а відтак керівник (09.1950-14.02.1951) Станиславівського надрайонного проводу ОУН. Загинув у криївці під час сутички з опергрупою відділу 2-Н УМДБ. Старший булавний (?), поручник (22.01.1946) УПА

Нагороди

  • Згідно з повідомленням у виданні «Шлях перемоги» тактичного відтинку УПА 22 «Чорний ліс» ч. 1 від червня 1947 р. поручник УПА, командир сотні УПА «Месники» Павло Когуч — «Павло» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.

Джерела та література

Див. також