Половиця (річка): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
| гирло = [[Дніпро (річка)|Дніпро]]
| гирло = [[Дніпро (річка)|Дніпро]]
| країни_басейну = {{UKR}}
| країни_басейну = {{UKR}}
| прирічкові_країни =
| прирічкові_країни =
| притоки =
| притоки =
| мапа =
| мапа =
| мапа_розмір =
| мапа_розмір =
| мапа_підпис =
| мапа_підпис =
}}{{Otheruses|Половиця}}
}}{{Otheruses|Половиця}}
'''Полови́ця'''&nbsp;— [[річка]] в [[Україна|Україні]], права [[притока]] [[Дніпро (річка)|Дніпра]] у центрі міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]], що протікала крізь однойменну слободу [[Половиця|Половицю]]. Починається біля вулиці [[Криворізька вулиця (Дніпро)|Криворізької]], тече по [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарській балці]]<ref>{{Cite web|url=|title=Прогулка по руслу неизвестной речки|last=Колповская Мария|first=|date=25. 06. 2018|website=obozrevatel. com|publisher=|language=рос.|accessdate=14. 12. 2020}}</ref>, входить в [[колектор]] поблизу [[Проспект Сергія Нігояна|проспекта Сергія Нігояна]].
'''Полови́ця'''&nbsp;— [[річка]] в [[Україна|Україні]], права [[притока]] [[Дніпро (річка)|Дніпра]] у центрі міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]], що протікала крізь однойменну слободу [[Половиця|Половицю]]. Починається біля вулиці [[Криворізька вулиця (Дніпро)|Криворізької]], тече по [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарській балці]]<ref>{{Cite web|url=|title=Прогулка по руслу неизвестной речки|last=Колповская Мария|first=|date=25. 06. 2018|website=obozrevatel. com|publisher=|language=рос.|accessdate=14. 12. 2020}}</ref>, входить в [[колектор]] поблизу [[Проспект Сергія Нігояна|проспекта Сергія Нігояна]].


До кінця ХІХ ст. витікала від озерної низини, де зараз [[Озерка|Озерний базар]]. Протікала через сад осавула [[Глоба Лазар Остапович|Лазаря Глоби]] (нині [[Парк Лазаря Глоби|парк Глоби]]), де сьогодні існує [[став]]. Далі вулицею Андрія Фабра спускалася до [[Проспект Дмитра Яворницького|проспекту Яворницького]] й шла канавою його непарною стороною до вулиці [[Вулиця Воскресенська (Дніпро)|Воскресенської]] (раніше називалася Проточною вулицею), де до неї додавалася протока з [[Кленовий байрак|Кленового байраку]]. За півкварталу від вулиці Короленка зустрічалася з річкою [[Жабокряч]], що тече [[Довга балка (Дніпро)|Довгою]] (катеринославська назва - Жандармська, радянська назва - Червоноповстанська) балкою й повертала ліворуч через проспект. Переходила з заходу на схід Воскресенську вулицю біля Англійського клубу та вулицю Плєханова з півдня на північ й впадала у Дніпро. Недалеко від її гирла в Дніпро впадав потік, що витікав від озерної низини між сучасними [[Дніпро-Головний|Залізничним вокзалом]] й [[Озерка|Озерним базаром]], що протікав від вулиці Пастера зліва від парних номерів проспекту Яворницького, ухиляючись ліворуч до Дніпра від вулиці Столярова.
До кінця ХІХ ст. витікала від озерної низини, де зараз [[Озерка|Озерний базар]]. Протікала через сад осавула [[Глоба Лазар Остапович|Лазаря Глоби]] (нині [[Парк Лазаря Глоби|парк Глоби]]), де сьогодні існує [[став]]. Далі вулицею Андрія Фабра спускалася до [[Проспект Дмитра Яворницького|проспекту Яворницького]] й шла канавою його непарною стороною до вулиці [[Вулиця Воскресенська (Дніпро)|Воскресенської]] (раніше називалася Проточною вулицею), де до неї додавалася протока з [[Кленовий байрак|Кленового байраку]]. За півкварталу від вулиці Короленка зустрічалася з річкою [[Жабокряч]], що тече [[Довга балка (Дніпро)|Довгою]] (катеринославська назва&nbsp;— Жандармська, радянська назва&nbsp;— Червоноповстанська) балкою й повертала ліворуч через проспект. Переходила з заходу на схід Воскресенську вулицю біля Англійського клубу та вулицю Плєханова з півдня на північ й впадала у Дніпро. Недалеко від її гирла в Дніпро впадав потік, що витікав від озерної низини між сучасними [[Дніпро-Головний|Залізничним вокзалом]] й [[Озерка|Озерним базаром]], що протікав від вулиці Пастера зліва від парних номерів проспекту Яворницького, ухиляючись ліворуч до Дніпра від вулиці Столярова.


== Свідчення Дмитра Яворницького ==
== Свідчення Дмитра Яворницького ==
"Річка Половиця починалася по-теперішньому від [[Озерка|Озерного базару]], спершу одним жолобом, йшла [[Проспект Дмитра Яворницького|проспектом]], де тепер канава, потім, поступово ухиляючись уліво, з'єднувалася з іншим жолобом, що витікав з [[Жандармська балка|Жандармської балки]], далі йшла вже одним жолобом, біля версти довжиною, паралельно [[Дніпро|Дніпру]], відокремлюючи собою досить значний півострів і нарешті сходилася з Дніпром, саженей на 500 - 550, не доходячи до [[Монастирський острів|Монастирського]], тепер Богомолівського острову." <ref>Яворницький "Д.І. Історія міста Катеринослава" </ref>
«Річка Половиця починалася по-теперішньому від [[Озерка|Озерного базару]], спершу одним жолобом, йшла [[Проспект Дмитра Яворницького|проспектом]], де тепер канава, потім, поступово ухиляючись уліво, з'єднувалася з іншим жолобом, що витікав з [[Жандармська балка|Жандармської балки]], далі йшла вже одним жолобом, біля версти довжиною, паралельно [[Дніпро|Дніпру]], відокремлюючи собою досить значний півострів і нарешті сходилася з Дніпром, саженей на 500—550, не доходячи до [[Монастирський острів|Монастирського]], тепер Богомолівського острову.»<ref>Яворницький «Д.&nbsp;І.&nbsp;Історія міста Катеринослава» </ref>


== Інші річки, що мали назву Половиця ==
== Інші річки, що мали назву Половиця ==
Також іноді назву Половиця переносять на її притоки --- річку [[Жабокряч]] та потік, що витікав з [[Кленовий байрак|Кленового байраку]]. Як свідчить Михайло Шатров, <blockquote>" три степові балки виходили з півдня у межі міста. У середньої [[Кленовий байрак|Рибаківської]], названої так за іменем власника найбільшого з розташованих у неглибокій долині цегельних заводів, --- спокійний характер. Майже зупинилась вона біля тодішнього південного кордону [[Катеринослав|Катеринослава]], спершись двома коловими дорогами в окраїнні Польову (нині --- [[проспект Олександра Поля]]) та [[Вулиця Ульянівська (Дніпро)|Ульянівську]] вулиці. Тільки вузька глибока канава, майже пересохле русло степової річки, що колись тут протікала, --- за деякими здогадками це і була та річка Половиця, яка дала колись назву тутешній слободі, --- звивалась далі міськими кварталами перетинала вулицю Базарну ( нині [[Вулиця Князя Святослава Хороброго (Дніпро)|князя Святослава Хороброго]]), Козачу (нині [[Вулиця Старокозацька (Дніпро)|Старокозацька]]), проспект ([[Проспект Дмитра Яворницького|Яворницького]]) та вище Проточної (нині [[Вулиця Воскресенська (Дніпро)|Воскресеньська]]) впадала в [[Дніпро]]. Поводила себе ця канава тихо, майже не подаючи ознак життя, зате у дні бурхливих літніх злив показувала свій підступний характер: ставала стрімкою річкою, виходила з берегів і завдавала чимало лих мешканцям довколишніх будиночків.<ref>{{Cite book|title=Город на трёх холмах|last=Шатров|first=Михаил|year=1969|publisher="Проминь"|location=Днепропетровск|pages=167.|language=рос.|isbn=}}</ref>"</blockquote>В свою чергу автори книжки "Дніпропетровщина. Природа та економіка" пишуть про те що "[[Червоноповстанська балка|Червоноповстанською]] балкою протікала одна зі зниклих річок --- Половиця<ref>{{Cite book|title=Днепропетровщина. Природа и экономика|last=Калинина П. Ф., Липка К. Л. Маслий Л. Е.|first=|year=1959|publisher=Днепропетровское областное издательство|location=Днепропетровск|pages=158 - 159.|language=рос.|isbn=}}</ref>", що не зовсім відповідає дійсності, оскільки [[Жабокряч]] є практично єдиною водоймою басейну Половиць яка збереглась по всій течії.
Також іноді назву Половиця переносять на її притоки&nbsp;— річку [[Жабокряч]] та потік, що витікав з [[Кленовий байрак|Кленового байраку]]. Як свідчить Михайло Шатров, <blockquote>« три степові балки виходили з півдня у межі міста. У середньої [[Кленовий байрак|Рибаківської]], названої так за іменем власника найбільшого з розташованих у неглибокій долині цегельних заводів,&nbsp;— спокійний характер. Майже зупинилась вона біля тодішнього південного кордону [[Катеринослав]]а, спершись двома коловими дорогами в окраїнні Польову (нині&nbsp;— [[проспект Олександра Поля]]) та [[Вулиця Ульянівська (Дніпро)|Ульянівську]] вулиці. Тільки вузька глибока канава, майже пересохле русло степової річки, що колись тут протікала,&nbsp;— за деякими здогадками це і була та річка Половиця, яка дала колись назву тутешній слободі,&nbsp;— звивалась далі міськими кварталами перетинала вулицю Базарну (нині [[Вулиця Князя Святослава Хороброго (Дніпро)|князя Святослава Хороброго]]), Козачу (нині [[Вулиця Старокозацька (Дніпро)|Старокозацька]]), проспект ([[Проспект Дмитра Яворницького|Яворницького]]) та вище Проточної (нині [[Вулиця Воскресенська (Дніпро)|Воскресеньська]]) впадала в [[Дніпро]]. Поводила себе ця канава тихо, майже не подаючи ознак життя, зате у дні бурхливих літніх злив показувала свій підступний характер: ставала стрімкою річкою, виходила з берегів і завдавала чимало лих мешканцям довколишніх будиночків.<ref>{{Cite book|title=Город на трёх холмах|last=Шатров|first=Михаил|year=1969|publisher="Проминь"|location=Днепропетровск|pages=167.|language=рос.|isbn=}}</ref>»</blockquote>В свою чергу автори книжки «Дніпропетровщина. Природа та економіка» пишуть про те що «[[Червоноповстанська балка|Червоноповстанською]] балкою протікала одна зі зниклих річок&nbsp;— Половиця<ref>{{Cite book|title=Днепропетровщина. Природа и экономика|last=Калинина П. Ф., Липка К. Л. Маслий Л. Е.|first=|year=1959|publisher=Днепропетровское областное издательство|location=Днепропетровск|pages=158 - 159.|language=рос.|isbn=}}</ref>», що не зовсім відповідає дійсності, оскільки [[Жабокряч]] є практично єдиною водоймою басейну Половиць яка збереглась по всій течії.


== Примітки==
== Примітки ==
{{Примітки}}
{{Примітки}}
{{Cite news|url=https://dp.vgorode.ua/news/obzory/236218-puteshestvye-po-podzemnoi-reke-v-dnepropetrovske|title=Путешествие по подземной реке в Днепропетровске|accessdate=2018-02-07}}
{{Cite news|url=https://dp.vgorode.ua/news/obzory/236218-puteshestvye-po-podzemnoi-reke-v-dnepropetrovske|title=Путешествие по подземной реке в Днепропетровске|accessdate=2018-02-07}}

Версія за 15:09, 24 грудня 2020

Половиця
ВитікАптекарська балка, поблизу вулиці Криворізької
ГирлоДніпро
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
РегіонДніпропетровська область
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Половиця.

Полови́ця — річка в Україні, права притока Дніпра у центрі міста Дніпро, що протікала крізь однойменну слободу Половицю. Починається біля вулиці Криворізької, тече по Аптекарській балці[1], входить в колектор поблизу проспекта Сергія Нігояна.

До кінця ХІХ ст. витікала від озерної низини, де зараз Озерний базар. Протікала через сад осавула Лазаря Глоби (нині парк Глоби), де сьогодні існує став. Далі вулицею Андрія Фабра спускалася до проспекту Яворницького й шла канавою його непарною стороною до вулиці Воскресенської (раніше називалася Проточною вулицею), де до неї додавалася протока з Кленового байраку. За півкварталу від вулиці Короленка зустрічалася з річкою Жабокряч, що тече Довгою (катеринославська назва — Жандармська, радянська назва — Червоноповстанська) балкою й повертала ліворуч через проспект. Переходила з заходу на схід Воскресенську вулицю біля Англійського клубу та вулицю Плєханова з півдня на північ й впадала у Дніпро. Недалеко від її гирла в Дніпро впадав потік, що витікав від озерної низини між сучасними Залізничним вокзалом й Озерним базаром, що протікав від вулиці Пастера зліва від парних номерів проспекту Яворницького, ухиляючись ліворуч до Дніпра від вулиці Столярова.

Свідчення Дмитра Яворницького

«Річка Половиця починалася по-теперішньому від Озерного базару, спершу одним жолобом, йшла проспектом, де тепер канава, потім, поступово ухиляючись уліво, з'єднувалася з іншим жолобом, що витікав з Жандармської балки, далі йшла вже одним жолобом, біля версти довжиною, паралельно Дніпру, відокремлюючи собою досить значний півострів і нарешті сходилася з Дніпром, саженей на 500—550, не доходячи до Монастирського, тепер Богомолівського острову.»[2]

Інші річки, що мали назву Половиця

Також іноді назву Половиця переносять на її притоки — річку Жабокряч та потік, що витікав з Кленового байраку. Як свідчить Михайло Шатров,

« три степові балки виходили з півдня у межі міста. У середньої Рибаківської, названої так за іменем власника найбільшого з розташованих у неглибокій долині цегельних заводів, — спокійний характер. Майже зупинилась вона біля тодішнього південного кордону Катеринослава, спершись двома коловими дорогами в окраїнні Польову (нині — проспект Олександра Поля) та Ульянівську вулиці. Тільки вузька глибока канава, майже пересохле русло степової річки, що колись тут протікала, — за деякими здогадками це і була та річка Половиця, яка дала колись назву тутешній слободі, — звивалась далі міськими кварталами перетинала вулицю Базарну (нині князя Святослава Хороброго), Козачу (нині Старокозацька), проспект (Яворницького) та вище Проточної (нині Воскресеньська) впадала в Дніпро. Поводила себе ця канава тихо, майже не подаючи ознак життя, зате у дні бурхливих літніх злив показувала свій підступний характер: ставала стрімкою річкою, виходила з берегів і завдавала чимало лих мешканцям довколишніх будиночків.[3]»

В свою чергу автори книжки «Дніпропетровщина. Природа та економіка» пишуть про те що «Червоноповстанською балкою протікала одна зі зниклих річок — Половиця[4]», що не зовсім відповідає дійсності, оскільки Жабокряч є практично єдиною водоймою басейну Половиць яка збереглась по всій течії.

Примітки

  1. ↑ Колповская Мария (25. 06. 2018). Прогулка по руслу неизвестной речки. obozrevatel. com (рос.) . {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. ↑ Яворницький «Д. І. Історія міста Катеринослава»
  3. ↑ Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 167.
  4. ↑ Калинина П. Ф., Липка К. Л. Маслий Л. Е. (1959). Днепропетровщина. Природа и экономика (рос.) . Днепропетровск: Днепропетровское областное издательство. с. 158 - 159.

Путешествие по подземной реке в Днепропетровске. Процитовано 7 лютого 2018.

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Половиця_(річка)&oldid=30399434