Адміністративний устрій Автономної Республіки Крим: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Населені пункти: оформлення |
Tohaomg (обговорення | внесок) Більш адаптивний до розмірів екранів вигляд списків |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]] |
[[Файл:Крим-адміністрація.png|600px|ліворуч|]] |
||
{{InlineBlock| |
|||
{|- |
|||
'''Райони:''' |
|||
| width="300" | |
|||
⚫ | |||
| width="300" | |
|||
⚫ | |||
|- |
|||
# [[Джанкойський район]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
|- |
|||
# [[Красногвардійський район (АР Крим)|Красногвардійський район]] |
|||
⚫ | |||
# [[Красноперекопський район]] |
|||
|- |
|||
# [[Ленінський район (АР Крим)|Ленінський район]] |
|||
# [[Нижньогірський район]] |
|||
|- |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
# [[Роздольненський район]] |
|||
|- |
|||
# [[Сакський район]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
|- |
|||
# [[Совєтський район (АР Крим)|Совєтський район]] |
|||
⚫ | |||
|- |
|||
⚫ | |||
| '''6''' [[Красноперекопський район]] || '''20''' [[Красноперекопська міська рада]] |
|||
{{InlineBlock| |
|||
|- |
|||
⚫ | |||
| '''7''' [[Ленінський район (АР Крим)|Ленінський район]] || '''21''' [[Сакська міська рада]] |
|||
# [[Алуштинська міська рада]] |
|||
|- |
|||
# [[Армянська міська рада]] |
|||
⚫ | |||
|- |
|||
# [[Євпаторійська міська рада]] |
|||
⚫ | |||
# [[Керченська міська рада]] |
|||
|- |
|||
# [[Красноперекопська міська рада]] |
|||
# [[Сакська міська рада]] |
|||
|- |
|||
# [[Сімферопольська міська рада]] |
|||
# [[Судацька міська рада]] |
|||
|- |
|||
# [[Феодосійська міська рада]] |
|||
⚫ | |||
# [[Ялтинська міська рада]] |
|||
|- |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
{{clear}} |
|||
|- |
|||
⚫ | |||
|- |
|||
⚫ | |||
'''Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч |
|||
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням. |
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням. |
||
Версія за 15:01, 1 січня 2021
В адміністративному відношенні Автономна Республіка Крим складається з 25 регіонів:
- 14 районів (з переважно сільським населенням),
- 11 територій, підпорядкованих міським радам міст республіканського підпорядкування (з переважно міським населенням).
Райони і міськради
Райони:
Території, підпорядковані міським радам:
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.
Територія, підпорядкована міській раді Севастополя, а також північна частина Арабатської стрілки, що відноситься до Херсонської області розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.
Населені пункти
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч на 1 січня 2008 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Історія
Кримська АРСР
Після приходу до влади більшовиків і утворення Кримської АРСР адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося, поки, нарешті, в 1930 році не було запроваджено поділ на райони. Спочатку районів було 16, а до 1937 році їх число було збільшено до 26. Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці. Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські, Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. До початку Німецько-Радянської війни всі райони втратили національний статус (у 1938 році - німецькі, в 1939 - єврейські, потім всі інші).
На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим.
1 Акмечитський (Ак-Мечетський) район | 14 Красноперекопський район |
2 Акшейхський (Ак-Шейхський) район | 15 Куйбишевський район (центр Албат) |
3 Алуштинський район | 16 Лариндорфський район (центр Джурчі) |
4 Балаклавський район | 17 Ленінський район |
5 Бахчисарайський район | 18 Маяк-Салинський район |
6 Бююк-Онларський район | 19 Сакський район |
7 Джанкойський район | 20 Сеїтлерський район |
8 Євпаторійський район | 21 Сімферопольський район |
9 Зуйський район | 22 Старокримський район |
10 Ічкинський район | 23 Судацький район |
11 Калайський район | 24 Тельманський район (центр Курман-Кемельчи) |
12 Карасубазарський район | 25 Фрайдорфський район |
13 Кіровський район (центр Іслям-Терек) | 26 Ялтинський район |
27 Севастополь |
- У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.[1][2][3]
- У лютому 1954 р. з РРФСР до складу УРСР була передана Кримська область — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.[4][5]
- 24 квітня 1957 р. ліквідовано Балаклавський район[6]; у 1959 р. скасовано 2 райони.[7]
- У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів[8]. Таким чином скасовувались 11 районів[9][10]: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький.
- 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на Сакський район (з перенесенням районного центру).[11]
- 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. Алушта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.[12]
- У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12.[13][14]
- У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Первомайський та Совєтський.[15]
- 07.12.1979 — утворено Судацький район[16]
Російська окупація
У березні 2014 року територія Кримського півострову була окупована російськими загарбниками, а 18 березня — анексована Російською Федерацією, що знайшло відображення у так званому договорі про прийняття Криму до складу Росії.
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус муніципальних утворень.
Примітки
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» (рос.)
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Аджубей А. Как Хрущёв Крым Украине отдал. // Новое время. — 1992. — № 6. — с. 20–21.(рос.)
- ↑ Вольвач П. «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // Совершенно секретно[ru]-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 34–36.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 110–111.(рос.) - ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»
Посилання
- Автономна Республіка Крим // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим на сайті Верховної Ради.
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Крымской области(рос.)
Література
- Андрощук А. В. Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) // Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 317–334. — 404 с. — ISBN 966-02-3348-9.
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.(рос.)
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 7–30.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 11–24. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Див. також
|