Чайка (човен): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення, оформлення |
шаблон |
||
Рядок 112: | Рядок 112: | ||
{{mil-ship-stub}} |
{{mil-ship-stub}} |
||
{{Ukr-hist-stub}} |
{{Ukr-hist-stub}} |
||
{{Традиційні човни народів світу}} |
|||
{{Типи вітрильників}} |
{{Типи вітрильників}} |
||
Версія за 23:39, 12 лютого 2021
![]() Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
| |
Історія | |
---|---|
![]() | |
Назва: | «Чайка» |
На службі: | XVI ст. |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Човен |
Довжина: | 18 м |
Ширина: | 4 м |
Осадка: | 1,5 м |
Екіпаж: | 50 осіб |
Озброєння: | 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм) |
Ча́йка — безпалубний вітрильно-весельний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді звичайної довбанки з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні шпангоути й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла, вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні декількома фальконетами (гармати калібру 30 мм).
Етимологія
Існують кілька версій походження назви «чайка»:
- Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)[1]
- Назва «чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»[1][2].
- Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду[2].
- Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна[2].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Ukrainian_cossack_ships.jpg/220px-Ukrainian_cossack_ships.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Ukrainian_cossacks_conquer_Feodosia.png/220px-Ukrainian_cossacks_conquer_Feodosia.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/33/Cossacks_attack_Lithuanian_fleet_at_Kyiv.jpg/220px-Cossacks_attack_Lithuanian_fleet_at_Kyiv.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Stamp-Ukrainian_Peoples_Republic-80_Hryven.jpg/220px-Stamp-Ukrainian_Peoples_Republic-80_Hryven.jpg)
Опис
Довжина човна складала від 15,5 до 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м., осадка — 1,5 метра[3].
Головною частиною чайки була довбанка довжиною близько 15 метрів, видовбана з єдиного стовбура липи, осики або верби, що одночасно слугувала кілем і днищем човна. До довбанки по боках нарощувались борти за допомогою декількох рядів дошок, з'єднаних між собою по клінкерній технології (внахлист)[4]. Дошки обшивки бортів кріпились до шпангоутів дерев'яними кілками (нагелями), через кожні 4 нагелі вбивався металевий цвях з круглою головкою. Корпус конопатився конопляним або льняним клоччям і смолився. Ззовні бортів човна прив'язувались оберемки очерету, які покращували загальну остійність і плавучість судна, амортизували удари при зіткненні і захищали екіпаж від куль[4][3].
Чайки приводились в рух за допомогою 10-15 пар весел. Судна також були озброєні зйомною 4-метровою щоглою з прямим прямокутним вітрилом, що допомагало рухатись тільки за попутного вітра. На чайках не було кормового стерна, управління здійснювалось за допомогою стернових весел, що були розташовані з обох кінців човна, дозволяючи йому, таким чином, рухатись в обох напрямках, не здійснюючи розворот[4].
Судно могло бути озброєне та 2-6 легкими гарматами типу фальконет з калібром 30-50 мм. Екіпаж чайки складав 40-50 чоловік, таким чином, крім веслярів на човні могли розміститися ще додатково 20-30 озброєних козаків.
У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні. За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті[3].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a7/Chaika_viyskova_Boplan_1660.png/220px-Chaika_viyskova_Boplan_1660.png)
Французький інженер Гійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:
![]() |
«Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути». | ![]() |
Відновлення
У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».[5]
Див. також
- Байдак (судно)
- Дуб (судно)
- Кирлангич
- Дубок (човен)
- Спас (козацький човен)
- Морські походи запорозьких козаків
Примітки
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ а б в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 13 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
- ↑ а б в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 16 березня 2016.
- ↑ а б в Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002), стор. 531
- ↑ http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli
Джерела
- Д. Р. Кобалія. Чайка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 484. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історичні основи на сайті «Козацька Чайка „Спас“» (архів).
- Лях С. Р., Турченко Ф. Г., Плецький С. Ф., та ін. (2002) Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002 — У455 568 с: іл, карти. ISBN 966-504-244-6, ISBN 966-7529-49-5
Посилання
- Чайка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2039. — 1000 екз.
![]() |
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|