816-й реактивний артилерійський полк (Україна): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 64: Рядок 64:
== Історія ==
== Історія ==


2 липня 1992 року особовий склад [[816-й артилерійський полк (СРСР)|816 артилерійського полку]] ВМФ СРСР і протитанкового батальйону 126 дивізії берегової оборони ЧФ в Сімферополі склав присягу на вірність Українському народові. Організатором прийняття присяги виступив командир 1-го важкого гаубичного дивізіону 816 артполку підполковник Олексій Михайлютенко.
2 липня 1992 року особовий склад [[816-й артилерійський полк (СРСР)|816 артилерійського полку]] ВМФ СРСР і протитанкового батальйону [[126-та мотострілецька дивізія (СРСР, II формування)|126 дивізії берегової оборони ЧФ]] в Сімферополі склав присягу на вірність Українському народові. Організатором прийняття присяги виступив командир 1-го важкого гаубичного дивізіону 816 артполку підполковник Олексій Михайлютенко.


4 липня 1992 року згідно директиви МО України №Д-013 та наказу командувача [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]] № 0100 від 7 липня 1992 року полк увійшов до складу [[32-й армійський корпус (Україна)|32 армійського корпусу]].
4 липня 1992 року згідно директиви МО України №Д-013 та наказу командувача [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]] № 0100 від 7 липня 1992 року полк увійшов до складу [[32-й армійський корпус (Україна)|32 армійського корпусу]].


В 1993&nbsp;— 1994 роках 816-й артилерійський полк був переформований в 816-й реактивний артилерійський полк скороченого складу. При переформуванні полк зберіг свій номер та почесне найменування «Ельбінгський»<ref>Коллекцион. - 2012. - № 2 Игорь Масленников «Эльбингский» повелитель огня</ref>.
В 1993—1994 роках 816-й артилерійський полк був переформований в 816-й реактивний артилерійський полк скороченого складу. При переформуванні полк зберіг свій номер та почесне найменування «Ельбінгський»<ref>Коллекцион. - 2012. - № 2 Игорь Масленников «Эльбингский» повелитель огня</ref>.


Реактивна артилерійська батарея 816 полку у 1999 році стала кращою у Збройних Силах України.
Реактивна артилерійська батарея 816 полку у 1999 році стала кращою у Збройних Силах України.

Версія за 09:02, 21 лютого 2021

816-й реактивний артилерійський полк
(1993—2003)
816-й артилерійський полк
(1992—1993)
Нарукавний знак полку
На службі1992 — 30 жовтня 2003
Країна Україна
Вид Військово-морські сили
Тип Ракетні війська і артилерія
У складі32 АК
Базуванняв/м №230[1], вул. Лугова,
м.Сімферополь, АР Крим
ОснащенняБМ-21 «Град»
Почесні найменуванняЕльбінгський

816-й реактивний артилерійський Ельбінгський полк (816 РеАП, в/ч А1078, 77643) — формування берегових ракетно-артилерійських військ берегової оборони ВМС України, що існувало у 1992―2003 роках.

Історія

2 липня 1992 року особовий склад 816 артилерійського полку ВМФ СРСР і протитанкового батальйону 126 дивізії берегової оборони ЧФ в Сімферополі склав присягу на вірність Українському народові. Організатором прийняття присяги виступив командир 1-го важкого гаубичного дивізіону 816 артполку підполковник Олексій Михайлютенко.

4 липня 1992 року згідно директиви МО України №Д-013 та наказу командувача Одеського військового округу № 0100 від 7 липня 1992 року полк увійшов до складу 32 армійського корпусу.

В 1993—1994 роках 816-й артилерійський полк був переформований в 816-й реактивний артилерійський полк скороченого складу. При переформуванні полк зберіг свій номер та почесне найменування «Ельбінгський»[2].

Реактивна артилерійська батарея 816 полку у 1999 році стала кращою у Збройних Силах України.

У 2003 році полк було розформовано, а один реактивний артилерійський дивізіон передано до складу 406-ї артилерійської групи.

Структура

  • 1-й реактивний артилерійський дивізіон;
  • 2-й реактивний артилерійський дивізіон;
  • батарея управління

Командування

Командири:

  • капітан Купріянов І. М.
  • полковник Сузанський Микола
  • підполковник Гриценко Володимир М.

Начальники штабів:

Див. також

Примітки

Джерела

  • І. І. Підопригора (11 березня 2018). 32 РЕАП: Обрані долею. Історія тільки починається. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  • Ігор Підопригора (13 березня 2018). Обрані долею: Історія пишеться нами. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Процитовано 13 березня 2018.
  • Степан Шляхов (21 лютого 2021). Для кого клітка? Про особливості нинішньої мілітаризації Кримського півострова. https://ru.krymr.com.
  • Михайло Слободянюк. Одна з перших солдатських нагород Збройних Сил України. http://vijsko.milua.org. Знак. – 2015. – Ч. 65. – С. 8-9.