Пеньківка (Турбівська селищна громада): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м категоризація
Рядок 144: Рядок 144:


[[Категорія:Села Вінницької області]]
[[Категорія:Села Вінницької області]]
[[Категорія:Населені пункти Вінницького району]]
[[Категорія:Села, перейменовані в рамках декомунізації]]
[[Категорія:Села, перейменовані в рамках декомунізації]]

Версія за 21:57, 5 квітня 2021

село Пеньківка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Липовецький район
Рада Козинецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA05020290140012171
Облікова картка Пеньківка 
Основні дані
Засноване 1770
Колишня назва Свердлівка
Населення 353
Площа 1,749 км²
Густота населення 201,83 осіб/км²
Поштовий індекс 22530
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°15′59″ пн. ш. 28°46′39″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 28.77750° сх. д. / 49.26639; 28.77750Координати: 49°15′59″ пн. ш. 28°46′39″ сх. д. / 49.26639° пн. ш. 28.77750° сх. д. / 49.26639; 28.77750
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми р. Бережанка
Місцева влада
Адреса ради 22530, с. Козинці, вул. Перемоги, 33; тел. 3-48-30
Карта
Пеньківка. Карта розташування: Україна
Пеньківка
Пеньківка
Пеньківка. Карта розташування: Вінницька область
Пеньківка
Пеньківка
Мапа
Мапа

CMNS: Пеньківка у Вікісховищі

Пеньківка (у 1947—2016 — Свердлівка) — село в Україні, у Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 353 особи. Підпорядковується Козинецькій сільській раді.

12 травня 2016 року відновлено історичну назву села[1]

Персоналії

  • Панчук Федір Васильович — український художник
  • Юрко Петрів Стрєлков-Серга — радіоаматор, кандидат в майстри спорту, поет, прозаїк

Наші села рідні три

Як ті сестри і брати

Козинці і Коханівка

І теперішня Пеньківка


Хоч Кобильня і далеко

Приліта туди лелека

І приносить у родину

Хлопчика або дівчину


Люди добрі, роботящі

Не питущі, не гулящі

Мають хати і городи

Всіх дивує їхня врода


Роки смутку пережили

До волос сивих дожили

Та душею не старіють

І працюють, і радіють


Хто закінчив земний вік

І не розплюще вже повік

Всім селом проводжають

Добрі справи пам'ятають


Села наші не старіють

Діточками молодіють

Перспективи у нас є

Бо життя бере своє


Люди землю обробляють

І здобутки з неї мають

Земля — мати годівниця

В чужі руки не годиться


Бережімо наші села

Щоб життя було веселе

Не старійте, не хворійте

Лиш душею молодійте!

Галерея

.

Див. також

Примітки

Посилання