Швайка Олесь Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
398 928 редагувань
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1: Рядок 1:
{{Науковець
{{Науковець
|ім'я = Швайка Олесь<ref name=ddayrm/> (Олексій<ref name=nan/>) Павлович<br/>{{lang-en|Shvaika<ref name=w59.1/> (Shvayka<ref name=nane>{{cite web|title=Shvayka Oles' Pavlovych|url=http://www.nas.gov.ua/EN/PersonalSite/Pages/Contacts.aspx?PersonID=0000019623}}</ref>) Oles' Pavlovych}}
|ім'я = Швайка Олесь (Олексій) Павлович
|оригінал імені =
|оригінал імені =
|жінка = <!--Написати «так», якщо науковець — жінка.-->
|жінка = <!--Написати «так», якщо науковець — жінка.-->
|зображення = Швайка Олесь Павлович.jpg
|зображення = Швайка Олесь Павлович.jpg
Рядок 21: Рядок 21:
|ступінь = [[доктор хімічних наук]] (з 1977 року<ref name=nank/>)
|ступінь = [[доктор хімічних наук]] (з 1977 року<ref name=nank/>)
|керівник =
|керівник =
|учні = [[Короткіх Микола Іванович]]{{немає АД|26|03|2021}}
|учні = [[Короткіх Микола Іванович]]
|аспіранти-докторанти =
|аспіранти-докторанти =
|батько =
|батько =

Версія за 19:50, 16 травня 2021

Швайка Олесь (Олексій) Павлович
Народився19 липня 1932(1932-07-19) (92 роки)
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьхімік, викладач університету
Галузьорганічна хімія[1]
ЗакладІнститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України[1]
Посадапровідний науковий співробітник відділу хімії гетероцикличних сполук[1] (з 2015 року[2])
член спеціалізованої вченої ради з хімичних наук[3] (з 2014 року[4])
Вчене званняпрофесор>[6][2]
Науковий ступіньдоктор хімічних наук (з 1977 року[2])
Відомі учніКороткіх Микола Іванович
Аспіранти, докторантиКороткіх Микола Іванович
Відомий завдяки:Глосарій термінів з хімії[5]
Нагородипремія НАН України імені А. І. Кіпріанова (2006 рік)[7][8]

Швайка Олесь (Олексій) Павлович англ. Shvaika (Shvayka) Oles' Pavlovych — український хімік, професор, доктор хімічних наук за напрямком органічна хімія, лауреат Премії НАН України імені А. І. Кіпріанова, провідний науковий співробітник відділу хімії гетероциклічних сполук Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України.

Наукова діяльність

Наукову діяльність розпочав 1959 року з дослідження органічних сцинтиляційних матеріалів у Харківській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту хімічних реактивів, його співавторами були Греков Анатолій Петрович, Нагорна Лариса Панасівна[9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27].

23 грудня 1977 року отримав науковий ступінь доктора хімічних наук.[2], захистивши докторську дисертацію за темою «Реакції рециклізації гетероцикличних сполук під дією гідразинів та деякі дослідження у ряді азолів»[28]. 20 травня 1988 року отримав звання професора[2].

Є відомим у світі засновником на початку 1990-х років в Україні наукового напрямку з дослідження N-гетероциклічних карбенів[29]. Результатом цієї роботи, зокрема із дослідження стабільних карбенів[en], у подальшому стало звання лауреата Премії НАН України імені А. І. Кіпріанова у 2006 році[30].

Є співавтором низки винаходів з органічної хімії, що було запантентовано з 1996 по 2003 рік[31].

Є автором навчальних матеріалів для застосування у профільних ВНЗ щодо синтезу лікарських засобів[32][33].

Професійна діяльність

Наукову діяльність розпочав у Харкові у філії Всесоюзного науково-дослідного інституту хімічних реактивів[34].

Після заснування Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[35] з 1969 року починає працювати у ньому як науковий співробітник, завідувач лабораторії та завідувач відділу відділу хімії азотовмісних гетероциклічних сполук. З 2007 року — провідний науковий співробітник відділу хімії азотовмісних гетероциклічних сполук Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[36].

З 4 січня 2014 року до 30 жовтня 2015 року займав посаду провідного наукового співробітника відділу № 5 хімії фосфоранів Інституту органічної хімії НАН України[2].

4 липня 2014 року наказом МОН призначений членом спеціалізованої вченої ради з хімичних наук Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[4].

З 3 листопада 2015 року займає посаду провідного наукового співробітника відділу хімії гетероциклічних сполук Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України[2].

Нагороди

2006 року, перемігши у конкурсі з роботою «Цикл наукових праць „Стабільні карбени та протокарбенові сполуки“» у співавторстві з Короткіх Миколою Івановичем та разом з ним, став лауреатом премії НАН України імені А. І. Кіпріанова[30].

Цікавинки

Є співавтором статті про проблеми української хімічної термінології, що було представлено у 1996—1997 роках на засіданнях мовознавчої комісії і комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові[37].

Разом з ним є співатором «Тлумачного термінологічно словника з органічної та фізико-органічної хімії» та «Глосарію термінів з хімії»[джерело не вказане 1228 днів]

Є автором низки статей у громадсько-політичному виданні «День»[38] з аналізом концепції «русский мир», як негативної для України[6][39].

Бібліографія

  • Сцинтилляторы и сцинтилляционные материалы (рос.)/ А.П. Греков, О.П. Швайка. — Москва — 105 арк.[22]
  • Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії [Текст]: укр.-рос.-англ. / НАН України, Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка ; уклад.: Й. О. Опейда, О. П. Швайка. — К. : Наук. думка, 1997. — 532 с[джерело не вказане 1228 днів]
  • Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів: навч. посіб. / О. П. Швайка ; НАН України, М-во освіти і науки України. — 2-ге вид., випр. і допов. — Донецьк : 2004. — 551 с.[джерело не вказане 1228 днів]
  • Глосарій термінів з хімії / Й. Опейда, О. Швайка. — Донецьк, 2008[5].
  • Карбеновий та карбенокомплексний каталіз органічних реакцій: монографія / М. І. Короткіх, О. П. Швайка; НАН України, Донец. нац. ун-т, Ін-т фіз.-орган. хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка. — Донецьк: ДонНУ, 2013. — 371 c.[джерело не вказане 1228 днів]
  • Основи хімії гетероциклічних сполук: навчальний підручник / О. П. Швайка, М. І. Короткіх ; НАН України, Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка. — Київ: Наука, 2016. — 240 с.[джерело не вказане 1228 днів]
  • Начала хімії гетероциклічних сполук: навч. посіб. / О. П. Швайка, М. І. Короткіх ; НАН України. Ін-т фіз.-орган. хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка, НАН України. Ін-т органічної хімії, Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. — Київ: Академперіодика, 2020. — 190 с[джерело не вказане 1228 днів]

Примітки

  1. ↑ а б в Швайка Олексій Павлович.
  2. ↑ а б в г д е ж Швайка Олексій Павлович: Кар'єра у НАН України.
  3. ↑ Швайка Олесь Павлович Доктор хімічних наук Професор.
  4. ↑ а б Склад спеціалізованих вчених рад (DOC). osvita.ua. Додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України 04.07.2014 № 793...ХІМІЧНІ НАУКИ...Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України...Члени ради:...15. Швайка Олесь Павлович, д.х.н., професор, провідний науковий співробітник, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, спеціальність 02.00.03;
  5. ↑ а б Черних, В.П. (2014). Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів : українсько-латинсько-російсько-англійський (укр.). Вінниця: Нова книга. с. 815. ISBN 9789663825076. Процитовано 15 жовтня 2020. 93. Опейда Й., Швайка О. Глосарій термінів з хімії. – Донецьк: Вебер, 2008. – 758 с.
  6. ↑ а б «Русский мир» — узкий мир!».
  7. ↑ Швайка Олексій Павлович: Нагороди, відзнаки, конкурси.
  8. ↑ Нагороди та відзнаки НАН України. Премія імені А.І. Кіпріанова: Про нагороду.
  9. ↑ К вопросу связи химического строения и сцинтилляционной эффективности производных 1,3,4-оксадиазола.
  10. ↑ Синтез пара-замещенных 2,5-дифенил-1,3,4-оксадиазола. Журнал общей химии.
  11. ↑ Исследования в области органических сцинтилляционных материалов. II. Синтез 2-арилпроизводных 1,3,4-оксадиазола.
  12. ↑ Синтез некоторых функциональных замещённых 2,5-дифенил-1,3,4-оксадиазола.
  13. ↑ Количественное определение однозамещенных 1-, 3-, 4-оксадиазола потенциометрическим титрованием нитритом натрия.
  14. ↑ Гидразиды и ацильные производные гидразидов метакриловой и изомасляной кислот.
  15. ↑ Производные оксадиазола в качестве сцинтилляционных активаторов в различных растворителях.
  16. ↑ Фотолюминесцентные и сцинтилляционные свойства некоторых производственных 1, 3, 4-оксадиазола.
  17. ↑ О.П. Швайка и Е.Г. Проценко. Количественное определение N-арилгидроксиламинов потенциометрическим титрованием нитритом натрия 410.... Греков А. П. , Швайка О. П. Ж. аналит . химии 15 , 732 ( 1960 ) . 7. P. SHVAIKA and E. G. PROTSENKO All-Union Scientific-Research Institute of Monocrystals , Scintillating Materials and Highly Pure Chemical Substances , Kharkov.
  18. ↑ The relationship between the chemical structure and scintillation efficiency of 1,3,4-Oxadiazole Derivatives.
  19. ↑ Synthesys of Para-Substituted 2,5-Diphenyl-1,3,4-oxadiazoles.
  20. ↑ RECHERCHES SUR LES MATIERES ORGANIQUES POUR SCINTILLATEURS. II. SYNTHESE DES DERIVES 2-ARYL DU 1,3,4,-OXADIAZOL. (Research on Organic Materials for Scintillators. II. Synthesis of 2-Aryl-1,3,4-Oxadiazole Derivatives).
  21. ↑ Proc. Second Scientific-Coordination Congress on synthesis, production, and Use of Scintillators.
  22. ↑ а б Оптика и спектроскопия [Оптика й спектроскопія] (рос.). Т. 15. Видавництво Академії наук СРСР. 1963. с. 440. Процитовано 15 жовтня 2020. [2] А.П. Греков, О.П. Швайка Сцинтилляторы и сцинтилляционные материалы, 105. М., 1960.
  23. ↑ Synthesys of Some Functional Derivatives of 2,5-Diphenyl-1,3,4-oxadiazole.
  24. ↑ Coll.: "Scintillators and Scintillation Materials" [in Russian].
  25. ↑ Hydrazides and Acyl Derivatives of Hydrazides of Methacrylic and isobutyric Acids.
  26. ↑ Oxadiazole Derivatives as Scintillation Activators in Various Solvents.
  27. ↑ Photoluminescent and scintillation properties of some 1,3,4-oxadiazole derivatives.
  28. ↑ 38. Швайка О. П. Реакции рециклизации гетероциклических соединений под действием гидразинов и некоторые исследования в ряду азолов. Авт. дис. ... д-ра хим. наук. — Киев, 1976.
  29. ↑ В.А., Глушков (2012). N-гетероциклические карбены – новые инструменты органического синтеза и анализа. Вестник Пермского федерального исследовательского центра. № 3-4. с. 4. ISSN 2658-705X. Процитовано 16 лютого 2021.
  30. ↑ а б Премія імені А.І. Кіпріанова: Робота - переможець конкурсу 2006 року. Цикл наукових праць "Стабільні карбени та прокарбенові сполуки.
  31. ↑ Швайка Олесь Павлович. uapatents.com. Процитовано 15 жовтня 2020. Лікарська композиція для локального лікування оніхомікозів...Лікарська композиція для локального лікування дерматомікозів...Спосіб одержання феніл-4-дифеніліл-1-імідазолілметану та його солей...Отверджувач водоемульсійних епоксидних композицій та спосіб його одержання...Фотополімеризаційна композиція...Фотополімеризаційна композиція...Композиція для апретування волокнистих матеріалів...Водоемульсійна композиція для апретування волокнистих матеріалів...Спосіб оцінки схильності вугілля до самозапалювання
  32. ↑ Швайка, Олесь Павлович. Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Процитовано 15 жовтня 2020. Сучасні методи синтезу лікарських засобів: Курс лекцій
  33. ↑ ВА665148. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 15 жовтня 2020. Швайка, Олесь Павлович Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів [Текст] : навч. посіб. для студ. хім. спец. вищ. навч. закл. / О. П. Швайка ; НАН України. - 2.вид., випр. й доп. - Донецьк : [б.в.], 2004. - 552 с. - Бібліогр.: с. 519-520. - ISBN 966-02-3436-8
  34. ↑ Промышленные кристаллы: место рождения — Харьков.
  35. ↑ Київ-2000...доктор хімічних наук, професор Швайка Олесь Павлович Інститут фізико-хімії та вуглехімії НАН України, завідувач лабораторії.
  36. ↑ Харків-2007...Офіційні опоненти...Швайка Олесь Павлович, доктор хімічних наук, професор, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України, провідний науковий співробітник відділу хімії азотовмісних гетероциклічних сполук;.
  37. ↑ Йосип Опейда, Олесь Швайка. Деякі проблеми української хімічної термінології.
  38. ↑ Олесь Швайка.
  39. ↑ «День» спонукає до мислення.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Швайка_Олесь_Павлович&oldid=31681991