Підтиченко Марія Максимівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| нагороди = {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{Орден Червоної Зірки}} {{Орден «Знак Пошани»}} {{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.}} |
| нагороди = {{Орден Вітчизняної війни 2 ступеня}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{Орден Червоної Зірки}} {{Орден «Знак Пошани»}} {{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.}} |
||
}} |
}} |
||
'''Марі́я Макси́мівна Підти́ченко''' ({{ДН|6|06|1912}}, село [[Чорноглазівка (Юр'ївський район)|Чорноглазівка]], тепер [[Юр'ївський район|Юр'ївського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] — {{ДС|29|07|1991}}, місто [[Київ]]) — педагог-організатор, кандидат філософських наук (1947), професор, дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (30.01.1968). Кандидат у члени [[ЦК КПУ]] в 1952—1956 роках. Кандидат у члени [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1952—1956 роках. |
'''Марі́я Макси́мівна Підти́ченко''' ({{ДН|6|06|1912}}, село [[Чорноглазівка (Юр'ївський район)|Чорноглазівка]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], тепер [[Юр'ївський район|Юр'ївського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] — {{ДС|29|07|1991}}, місто [[Київ]]) — педагог-організатор, кандидат філософських наук (1947), професор, дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (30.01.1968). Кандидат у члени [[ЦК КПУ]] в 1952—1956 роках. Кандидат у члени [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1952—1956 роках. |
||
== Короткий життєпис == |
== Короткий життєпис == |
||
Народилася в багатодітній селянській родині Максима Олексійовича і Мотрони Андріївни Підтиченків. Дитячі роки пройшли в селі Орілька на Слобожанщині, де закінчила сім класів сільської школи та переїхала до Харкова, щоб продовжити навчання в середній школі. У 1928 році вступила до комсомолу. |
|||
⚫ | |||
У 1930 році закінчила середню трудову школу № 15 міста Харкова та підготовчі курси. |
|||
У 1930—1934 роках — студентка історико-філософського факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського інституту народної освіти (з 1933 року — Харківського державного університету)]]. |
|||
⚫ | З 1934 року розпочала педагогічну діяльність — викладала філософію і марксизм-ленінізм у вищих навчальних закладах Дніпропетровська: [[Національна металургійна академія України|Металургійному]] — по 1936, та [[Український державний хіміко-технологічний університет|Хіміко-технологічному інститутах]] — по 1940 рік. |
||
Член [[ВКП(б)]] з [[1939]] року. |
Член [[ВКП(б)]] з [[1939]] року. |
||
Рядок 38: | Рядок 44: | ||
У 1950—1954 роках — секретар Київського міського комітету КП(б)У (КПУ) з пропаганди. |
У 1950—1954 роках — секретар Київського міського комітету КП(б)У (КПУ) з пропаганди. |
||
У 1956—1970 роках — ректор Київського державного педагогічного інституту |
У 1956—1970 роках — ректор [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова|Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького]]. |
||
З 1970 року — професор-консультант Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. |
З 1970 року — професор-консультант Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. |
||
Авторка праць з питань педагогіки. 1958 року була членом делегації жінок Української РСР на сесії Генеральної Асамблеї ООН в США. |
Авторка праць з питань педагогіки. 1958 року була членом делегації жінок Української РСР на сесії Генеральної Асамблеї ООН в США. Дружина журналіста та дипломата [[Заруба Юрій Володимирович|Юрія Заруби]]. |
||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
Версія за 18:06, 17 травня 2021
Підтиченко Марія Максимівна | |
---|---|
Народилася | 6 червня 1912 Чорноглазівка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область |
Померла | 29 липня 1991 (79 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | державна діячка |
Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Заклад | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Посада | професор |
Науковий ступінь | кандидат філософських наук |
Науковий керівник | Ректор |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Марі́я Макси́мівна Підти́ченко (6 червня 1912, село Чорноглазівка Катеринославської губернії, тепер Юр'ївського району Дніпропетровської області — 29 липня 1991, місто Київ) — педагог-організатор, кандидат філософських наук (1947), професор, дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (30.01.1968). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1956 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках.
Короткий життєпис
Народилася в багатодітній селянській родині Максима Олексійовича і Мотрони Андріївни Підтиченків. Дитячі роки пройшли в селі Орілька на Слобожанщині, де закінчила сім класів сільської школи та переїхала до Харкова, щоб продовжити навчання в середній школі. У 1928 році вступила до комсомолу.
У 1930 році закінчила середню трудову школу № 15 міста Харкова та підготовчі курси.
У 1930—1934 роках — студентка історико-філософського факультету Харківського інституту народної освіти (з 1933 року — Харківського державного університету).
З 1934 року розпочала педагогічну діяльність — викладала філософію і марксизм-ленінізм у вищих навчальних закладах Дніпропетровська: Металургійному — по 1936, та Хіміко-технологічному інститутах — по 1940 рік.
У 1939—1940 роках — секретар Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМ України.
У 1940—1944 роках — секретар ЦК ЛКСМУ з пропаганди і агітації.
У 1944—1946 роках — секретар Київського міського комітету КП(б)У з пропаганди.
З 1946 року — керівник Групи консультантів ЦК КП(б)У з друкованої пропаганди.
У 1947 році — одна із засновників та керівників Київської міської, згодом — республіканської організацій Товариства «Знання». Того ж 1947 року захистила дисертацію з філософії, в 1948—1950 та 1954—1956 роках завідувала кафедрою марксистсько-ленінської філософії в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого.
У 1950—1954 роках — секретар Київського міського комітету КП(б)У (КПУ) з пропаганди.
У 1956—1970 роках — ректор Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького.
З 1970 року — професор-консультант Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького.
Авторка праць з питань педагогіки. 1958 року була членом делегації жінок Української РСР на сесії Генеральної Асамблеї ООН в США. Дружина журналіста та дипломата Юрія Заруби.
Нагороди
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Вітчизняної війни ІІ ст.
- орден Червоної Зірки (1945)
- орден «Знак Пошани»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Джерела
- Жінки-науковці
- Народились 6 червня
- Народились 1912
- Уродженці Юр'ївського району
- Померли 29 липня
- Померли 1991
- Померли в Києві
- Кандидати філософських наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Випускники Харківського університету
- Українські педагоги
- Діячі УРСР
- Кандидати філософських наук України
- Ректори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
- Професори