Руська унійна церква: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Юровский Александр перейменував сторінку з Київська митрополія (1596-донині) на Руська унійна церква |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{otheruses|Київська митрополія (значення)}} |
{{otheruses|Київська митрополія (значення)}} |
||
''' |
'''Руська унійна церква''' ({{lang-la|Ecclesia Ruthena unita}}) — помісна [[католицька церква]] [[Грецький обряд|візантійського обряду]] (греко-католицька), утворена у 1596 році унаслідок [[Берестейська унія|Берестейської унії]]. |
||
== Предстоятелі == |
== Предстоятелі == |
Версія за 20:40, 23 травня 2021
Руська унійна церква (лат. Ecclesia Ruthena unita) — помісна католицька церква візантійського обряду (греко-католицька), утворена у 1596 році унаслідок Берестейської унії.
Предстоятелі
З укладенням Берестейської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який носили київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували й наступники Михайла Рогози:
Митрополити-архиєпископи Київські, Галицькі та Всієї Руси
З укладенням Брестської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який мали київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:
- 1589 (1596)—1599 — Михайло Рогоза
- 1600—1613 — Іпатій Потій
- 1613—1637 — Йосиф Велямин Рутський
- 1637—1642 — Рафаїл Корсак
- 1642—1655 — Антін Селява
- 1655—1674 — Гавриїл Коленда
- 1674—1693 — Кипріян Жоховський
- 1694—1708 — Лев I Слюбич-Залевський
- 1708—1713 — Юрій Винницький
- 1714—1728 — Лев II Кишка
- 1729—1746 — Атанасій Шептицький
- 1748—1762 — Флоріян Гребницький
- 1762—1778 — Пилип Феліціян Володкович
- 1778—1779 — Лев III Шептицький
- 1780—1788 — Ясон Смогожевський
- 1788—1805 — Теодосій Ростоцький
Греко-католицькі митрополити в Російській імперії
1795 року наказом імператриці Катерини ІІ Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським.
Митрополити Галицькі — Архиєпископи Львівські
24 лютого 1807 р. Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновив Галицьку митрополію, затвердив номінанта і визнав за ним усі права, що ними користувалися Київські митрополити. Титул предстоятеля як митрополит Галицький, архієпископ Львівський.
- 1808—1814 — Антін Ангелович
- 1816—1858 — Михайло Левицький
- 1860—1863 — Григорій Яхимович
- 1863—1869 — Спиридон Литвинович
- 1870—1882 — Йосиф Сембратович
- 1885—1898 — Сильвестр Сембратович
- 1899—1900 — Юліан Сас-Куїловський
- 1900—1944 — Андрей Шептицький
- 1944—1963 — Йосип Сліпий
Верховні архиєпископи Львівські
- 1963—1984 — Його Високопреосвященство кардинал Йосиф (Сліпий)
- 1984—2000 — Його Високопреосвященство кардинал Мирослав Іван Любачівський
- 2000—2005 — Його Блаженство кардинал Любомир (Гузар)
Верховні архієпископи Києво-Галицькі
- 2005—2011 — Його Блаженство кардинал Любомир (Гузар)
- 2011 — донині — Його Блаженство Святослав (Шевчук)
Церковна структура
![]() | Інформація в цьому розділі застаріла. |
Після Берестейської унії 1596 року унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. Після смерті владики Кирила Терлецького в 1607 Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналася Перемисьська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 приєдналася Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття в 1616 польськими військами Смоленська король призначив у 1625 Лева Кревзу-Жевуського архієпископом Смоленським, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію; у 1646 внаслідок Ужгородської унії 1646 року виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.
Впродовж 1798—1809 років на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссії існувала Супрасльська унійна єпархія.
- Київська архієпархія
- Полоцька архієпархія
- Смоленська архієпархія
- Пінсько-Турівська єпархія
- Луцько-Острозька єпархія
- Володимиро-Берестейська єпархія
- Холмська єпархія
- Львівська єпархія
- Перемиська єпархія
До часу поділів Речі Посполитої Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священників і 4500000 парафіян (тоді як все населення Республіки Обох Націй становило 12300000 осіб[1]). Крім того, Унійній церкві належало 172 монастирі з 1458 ченцями[2].
Примітки
- ↑ Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2009. — S. 211. (пол.)
- ↑ Уніяцкая царква // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 114—116. — ISBN 985-11-0314-4.
Джерела та література
- Дзюба О. М. Київська унійна митрополія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 243. — ISBN 978-966-00-0692-8.
![]() |
Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |