[[Файл:MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg|thumb|Посол від держав Варварськогоберега до двору англійської королеви Єлизавети I]]
[[Файл:MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg|thumb|Посол від держав Берберського узбережжя до двору англійської королеви Єлизавети I]]
'''Бербе́рські''' (берберійські, варварійські) '''пірати''' (вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари) — мусульманські [[пірати]] і [[капер]]и, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
'''Бербе́рські''' (берберійські, варварійські) '''пірати''' (вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари) — мусульманські [[пірати]] і [[капер]]и, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
Рядок 22:
Рядок 22:
== Ті, що побували в полоні берберських піратів ==
== Ті, що побували в полоні берберських піратів ==
* Ротланд (архієпископ Арля) (в 869 р.)
* [[Файл:A French Ship and Barbary Pirates (c 1615) by Aert Anthoniszoon.jpg|міні|Напад берберських піратів на французький корабель. Аарт ван Антум (1615)]]Ротланд (архієпископ Арля) (в 869 р.)
* Кандія, Педро де (на початку XVI ст.)
* Кандія, Педро де (на початку XVI ст.)
* Улудж Алі (в 1536 р.)
* Улудж Алі (в 1536 р.)
Версія за 15:42, 31 травня 2021
В іншому мовному розділі є повніша стаття Barbary pirates(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Посол від держав Берберського узбережжя до двору англійської королеви Єлизавети I
Бербе́рські (берберійські, варварійські) пірати (вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари) — мусульманські пірати і капери, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
Діючи з безлічі портів Магрибу, включаючи такі великі як Туніс, Триполі, Алжир й Сале, вони тримали в страху все західне Середземномор'я. Діяльність піратів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко[1]. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, пірати захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні села в Італії, Іспанії та Португалії, хоча й більш віддалені країни — Франція, Англія, Нідерланди, Ірландія і навіть Скандинавські країни, включаючи Ісландію, страждали від подібних нападів (дивись статті Напад берберських піратів на Балтимор і Напад турецьких піратів на Ісландію).
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Франція, Англія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття.
З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти гнізда піратів в Алжирі. З 19 століття (з 1801) почалися берберійські війни США.
_by_Aert_Anthoniszoon.jpg)
