Українська вільна академія наук: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Taromsky (обговорення | внесок)
126 115 редагувань
м оформлення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Wikify}}
{{Wikify}}
'''Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к''' (УВАН) — академія, створена [[15 листопада]] [[1945]] в [[Аугсбург|Авґсбурзі]] гуртом українських учених в еміграції. Тоді ж схвалено проект статуту, який визначав УВАН як спадкоємця традицій і продовжувача діяльності [[ВУАН]] у [[Київ|Києві]] [[1920]] — початку 1930-х років.
'''Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к''' (УВАН) — академія, створена [[15 листопада]] [[1945]] в [[Аугсбург|Авґсбурзі]] гуртом українських учених в еміграції. Тоді ж схвалено проект статуту, який визначав УВАН як спадкоємця традицій і продовжувача діяльності [[ВУАН]] у [[Київ|Києві]] [[1920]] — початку 1930-х років.


== Історія ==
Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.
Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.


Першим президентом ВУАН був [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]]. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом В. Мудрого.
Першим президентом ВУАН був [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]]. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом В. Мудрого.


Від [[1946]] року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від [[1947]] року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» П. Курінного й О. Повстенка, монографію Б. Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).
Від [[1946]] року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від [[1947]] року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» П. Курінного й О. Повстенка, монографію Б. Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).


[[18 квітня]] [[1948]] року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.
[[18 квітня]] [[1948]] року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.


З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до [[Вінніпеґ|Вінніпегу]].
З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до [[Вінніпеґ|Вінніпегу]]. Президентом Канадської УВАН був (по смерті Дмитра Дорошенка 1951 року) [[Білецький Леонід Тимофійович|Леонід Білецький]], 1954—1974 Я. Рудницький, 1974—1977 (і знову з 1980) О. Баран, 1977—1980 Я. Розумний.

Президентом Канадської УВАН був (по смерті Дмитра Дорошенка 1951 року) [[Білецький Леонід Тимофійович|Леонід Білецький]], 1954—1974 Я. Рудницький, 1974—1977 (і знову з 1980) О. Баран, 1977—1980 Я. Розумний.


Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «[[Slavistica (серія)|Slavistica]]», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] за редакцією [[Білецький Леонід Тимофійович|Леоніда Білецького]] в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолкльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» [[Рудницький Ярослав|Ярослава Рудницького]] (1962), «Історію українців Канади» [[Марунчак Михайло|Михайла Марунчака]] (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» [[Мандрика Микита|Микити Мандрики]] (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.
Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «[[Slavistica (серія)|Slavistica]]», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] за редакцією [[Білецький Леонід Тимофійович|Леоніда Білецького]] в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолкльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» [[Рудницький Ярослав|Ярослава Рудницького]] (1962), «Історію українців Канади» [[Марунчак Михайло|Михайла Марунчака]] (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» [[Мандрика Микита|Микити Мандрики]] (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.


Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був М. Вєтухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст.Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1. 6. 1980 — 67 дійсний член і бл. 200 чл.кор. та наук. співр:; осідком є Нью-Йорк. По смерті М. Вєтухова 1959 през. УВАН у США став [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]] (до 1961), потім О. Архімович (до 1970) та О. Оглоблин (до 1979), далі знову [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]]. При УВАН розбудовано центр укр. документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і дир. (ще з Авґсбурґу) був В. Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.
Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був М. Вєтухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст. Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1. 6. 1980 — 67 дійсний член і бл. 200 чл.кор. та наук. співр:; осідком є Нью-Йорк. По смерті М. Вєтухова 1959 през. УВАН у США став [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]] (до 1961), потім О. Архімович (до 1970) та О. Оглоблин (до 1979), далі знову [[Шевельов Юрій|Ю. Шевельов]]. При УВАН розбудовано центр укр. документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і дир. (ще з Авґсбурґу) був В. Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.


УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 кн. укр. і англ. мовами. Гол. з них: англомовні «Аннали» — „The Annals" (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і „Ukrainian Historiography 1917 — 56" О. Оглоблина (1957), .«Катедра св. Софії в Києві» О. Повстенка (1954), «Історія укр. літератури» [[Чижевський Дмитро|Д. Чижевського]] (1956), неопубліковані листи гетьмана [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]], за ред. О. Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчості [[Леся Українка|Лесі Українки]]» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], 2 тт. (1956, 1979), «[[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 77), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Рел. твори» О. Кошиця (1970), «Укр. нар. мелодії» З. Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» П. Филиповича (1971) та ін. Видано або перевидано низку творів укр. красного письменства, які не могли появитися в УРСР: М. Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки, У. Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».
УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 кн. укр. і англ. мовами. Гол. з них: англомовні «Аннали» — «The Annals» (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і «Ukrainian Historiography 1917 — 56» О. Оглоблина (1957), ."Катедра св. Софії в Києві" О. Повстенка (1954), «Історія укр. літератури» [[Чижевський Дмитро|Д. Чижевського]] (1956), неопубліковані листи гетьмана [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]], за ред. О. Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчості [[Леся Українка|Лесі Українки]]» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], 2 тт. (1956, 1979), «[[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 77), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Рел. твори» О. Кошиця (1970), «Укр. нар. мелодії» З. Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» П. Филиповича (1971) та ін. Видано або перевидано низку творів укр. красного письменства, які не могли появитися в УРСР: М. Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки, У. Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».


Хоч укр. назва обох УВАН у Півн. Америці та сама, їхні англ. назви відбивають їх фактичну окремішність: „The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.", і „Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada".
Хоч укр. назва обох УВАН у Півн. Америці та сама, їхні англ. назви відбивають їх фактичну окремішність: «The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.», і «Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada».


Чл. УВАН, що залишилися в Европі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою П. Курінного († 1972). Гол. через виїзд або смерть своїх чл. УВАН в Европі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-их pp. фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН у Европі, УВАН у США створила у Мюнхені евр. представництво, яке з 1976 очолює Ю. Бойко.
Чл. УВАН, що залишилися в Европі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою П. Курінного († 1972). Гол. через виїзд або смерть своїх чл. УВАН в Европі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-их pp. фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН у Европі, УВАН у США створила у Мюнхені евр. представництво, яке з 1976 очолює Ю. Бойко.


==Джерела інформації==
== Джерела інформації ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльности, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.
* Література: Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльности, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.
* [http://www.uvan.us/ Власний сайт Академії]
* [http://www.uvan.us/ Власний сайт Академії]
* [http://www.ukrweekly.com/Archive/1996/039610.shtml "Ukrainian Academy of Arts and Sciences celebrates two jubilees"] by Jean-Pierre Cap
* [http://www.ukrweekly.com/Archive/1996/039610.shtml "Ukrainian Academy of Arts and Sciences celebrates two jubilees"] by Jean-Pierre Cap

Версія за 18:50, 1 листопада 2009

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к (УВАН) — академія, створена 15 листопада 1945 в Авґсбурзі гуртом українських учених в еміграції. Тоді ж схвалено проект статуту, який визначав УВАН як спадкоємця традицій і продовжувача діяльності ВУАН у Києві 1920 — початку 1930-х років.

Історія

Спершу УВАН складалася з фахових наукових груп (1947 рік — 17), що об'єднували близько 150 науковців, які влаштовували наукові конференції, а раз на рік спільну для всіх груп Шевченківську конференцію.

Першим президентом ВУАН був Дмитро Дорошенко. Діяло Товариство прихильників УВАН під керівництвом В. Мудрого.

Від 1946 року УВАН видавала інформаційний «Бюлетень», від 1947 року — «Літопис УВАН» і наукові праці (серед інших альбом «Історичні плани Києва» П. Курінного й О. Повстенка, монографію Б. Крупницького «Гетьман Данило Апостол» тощо).

18 квітня 1948 року на нараді керівних членів УВАН у Реґенсбурзі обрано перших 24 дійсних членів УВАН.

З кінця 1948 року, через виїзд великої частини еміграції за океан, осередок УВАН в Авґсбурзі почав втрачати значення (вже 1947 переїхав до Канади Дмитро Дорошенко), і 1949 року президію УВАН перенесено до Вінніпегу. Президентом Канадської УВАН був (по смерті Дмитра Дорошенка 1951 року) Леонід Білецький, 1954—1974 Я. Рудницький, 1974—1977 (і знову з 1980) О. Баран, 1977—1980 Я. Розумний.

Канадська УВАН ділиться на інститути й комісії, має бібліотеку й архів, видає серії «Slavistica», «Onomastica», «Ukrainica Canadiana» (остання бібліографічного характеру), «Українські вчені» (1949—1961). Крім того, видала «Кобзар» Тараса Шевченка за редакцією Леоніда Білецького в чотирьох томах (1952—1954), «Матеріали до українсько-канадської фолкльористики і діалектології» (1956—1963); «An Etymological Dictionary of Ukrainian Language» Ярослава Рудницького (1962), «Історію українців Канади» Михайла Марунчака (1968), «History of the Ukrainian Literature in Canada» Микити Мандрики (1968), «Ювілейний збірник» (1976) та ін.

Члени УВАН, які переїхали до США, 1950 обрали тимчасову управу і заснували Фундацію УВАН, яка мала матеріально підтримувати діяльність УВАН. Першим президентом УВАН у США був М. Вєтухів. УВАН у США має тепер відділи: Іст. Філос. та Філол., Екон. та Суспільних наук. Природничий та Мед. наук. ФізикоХім.-Матем. та Техн. наук і Мист. Кураторію; нараховує на 1. 6. 1980 — 67 дійсний член і бл. 200 чл.кор. та наук. співр:; осідком є Нью-Йорк. По смерті М. Вєтухова 1959 през. УВАН у США став Ю. Шевельов (до 1961), потім О. Архімович (до 1970) та О. Оглоблин (до 1979), далі знову Ю. Шевельов. При УВАН розбудовано центр укр. документації: Бібліотеку ім. В. Міяковського — (50 000 одиниць) та Архів ім. Д. Антоновича (з різних періодів історії України); їх організатором і дир. (ще з Авґсбурґу) був В. Міяковський (†1972), пізніше В. Омельченко.

УВАН у США видала з 1950 до 1980 понад 90 кн. укр. і англ. мовами. Гол. з них: англомовні «Аннали» — «The Annals» (вийшло 13 тт., чч. 1 — 36), англомовний «Огляд укр. історіографії» Д. Дорошенка і «Ukrainian Historiography 1917 — 56» О. Оглоблина (1957), ."Катедра св. Софії в Києві" О. Повстенка (1954), «Історія укр. літератури» Д. Чижевського (1956), неопубліковані листи гетьмана І. Мазепи, за ред. О. Субтельного (1975), «Хронологія життя і творчості Лесі Українки» О. Косач-Кривинюк (1970), «Статті, листи, документи» С. Петлюри, 2 тт. (1956, 1979), «Василь Кричевський» В. Павловського (1974), три «Наукові Збірники» (1952 — 77), 10 шевченкознавчих випусків (1952 — 64), «Рел. твори» О. Кошиця (1970), «Укр. нар. мелодії» З. Лиська, 5 тт. (1967 — 70), «Література» П. Филиповича (1971) та ін. Видано або перевидано низку творів укр. красного письменства, які не могли появитися в УРСР: М. Куліша, В. Підмогильного, Т. Осьмачки, У. Самчука та ін.; мемуарної літератури (серед ін. «Спогади» Є. Чикаленка) тощо. УВАН у США видає також інформативний «Бюлетень» та «Вісті УВАН у США».

Хоч укр. назва обох УВАН у Півн. Америці та сама, їхні англ. назви відбивають їх фактичну окремішність: «The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U. S.», і «Ukrainian Free Academy of Sciences in Canada».

Чл. УВАН, що залишилися в Европі (осередок у Мюнхені), обрали своїм головою П. Курінного († 1972). Гол. через виїзд або смерть своїх чл. УВАН в Европі не могла розвинути свою діяльність і з першої половини 1970-их pp. фактично припинила існування. Щоб зберегти осередок УВАН у Европі, УВАН у США створила у Мюнхені евр. представництво, яке з 1976 очолює Ю. Бойко.

Джерела інформації


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українська_вільна_академія_наук&oldid=3282415