Оспедале дельї Інноченті: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Олешко (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Пишу}} {{Пам'ятка |тип = |назва = Оспедале дельї Інноченті |оригінальна назва = Ospedale degli Innocenti |зображення = UNICEF Innocenti Research Centre.jpg |зображення_розмір = |зображення_підпис = |статус = |країна = Італія |місто = Флоренція |н... |
Олешко (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Лікарня постала завдяки заповіту в тисячу флоринів від торговця Франческо Датіні да Парто, на створення притулку для підкинутих і незаконнонароджених дітей. До того часу ці функції забезпечували шпиталі при монастирських комплексах і церквах. У Флоренції тоді для цих цілей функціонували шпиталі Сан Галло і Санта Марія делла Скала. Нова лікарня мала стати закладом нового типу – шпиталем і притулком, призначеним тільки для дітей. За заповітом, фінансування будівництва, а також покровительство закладу визначено флорентійську гільдію шовкопрядів та ювелірів Арте делла Сета, до якої належав і автор проекту, архітектор Філіппо Брунеллескі<ref>Данилова И. Е. Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.{{ref-ru}}</ref>. |
Лікарня постала завдяки заповіту в тисячу флоринів від торговця Франческо Датіні да Парто, на створення притулку для підкинутих і незаконнонароджених дітей. До того часу ці функції забезпечували шпиталі при монастирських комплексах і церквах. У Флоренції тоді для цих цілей функціонували шпиталі Сан Галло і Санта Марія делла Скала. Нова лікарня мала стати закладом нового типу – шпиталем і притулком, призначеним тільки для дітей. За заповітом, фінансування будівництва, а також покровительство закладу визначено флорентійську гільдію шовкопрядів та ювелірів Арте делла Сета, до якої належав і автор проекту, архітектор Філіппо Брунеллескі<ref>''Данилова И. Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.{{ref-ru}}</ref>. |
||
Виховний будинок для сиріт і підкидьків, де мали розміститися ясла, школа, майстерні для навчання ремесел, передбачалось забезпечення медичного обслуговування, аптека і церква. |
Виховний будинок для сиріт і підкидьків, де мали розміститися ясла, школа, майстерні для навчання ремесел, передбачалось забезпечення медичного обслуговування, аптека і церква. |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
== Архітектура == |
== Архітектура == |
||
Будівля лікарні являє собою складний комплекс, що поєднує в собі житлові, господарські і культові приміщення. Внутрішні простори розділені на дві незалежні частини – чоловічу і жіночу. Композиція побудована навколо центрального внутрішнього двору, т. зв. «Дворика чоловіків» («Cortile degli uomini»), який слугує для поєднання всіх приміщень. Квадратний в плані двір обрамлений легкими арковими галереями на колонах коринфського ордеру. В довгому внутрішньому дворику, т. зв. «Дворику жінок» використані колони іонічного ордеру<ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref><ref>Данилова И. Е. Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.{{ref-ru}}</ref>. |
Будівля лікарні являє собою складний комплекс, що поєднує в собі житлові, господарські і культові приміщення. Внутрішні простори розділені на дві незалежні частини – чоловічу і жіночу. Композиція побудована навколо центрального внутрішнього двору, т. зв. «Дворика чоловіків» («Cortile degli uomini»), який слугує для поєднання всіх приміщень. Квадратний в плані двір обрамлений легкими арковими галереями на колонах коринфського ордеру. В довгому внутрішньому дворику, т. зв. «Дворику жінок» використані колони іонічного ордеру<ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref><ref>''Данилова И. Е.'' Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.{{ref-ru}}</ref>. |
||
Головний фасад розчленований на два нерівних за висотою поверхи. В нижньому поверсі фасад відкривається на площу Сантіссіма Аннунціата дев’ятьма півциркульними арками на колонах коринфського ордеру лоджії, піднесеної на дев’ять сходинок на всю довжину. Аркада лоджії завершується по боках двома ширшими арками обрамленими пілястрами<ref>«История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение», М., «Изобразительное искусство», 1982, с.184{{ref-ru}}</ref><ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref>. |
Головний фасад розчленований на два нерівних за висотою поверхи. В нижньому поверсі фасад відкривається на площу Сантіссіма Аннунціата дев’ятьма півциркульними арками на колонах коринфського ордеру лоджії, піднесеної на дев’ять сходинок на всю довжину. Аркада лоджії завершується по боках двома ширшими арками обрамленими пілястрами<ref>«История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение», М., «Изобразительное искусство», 1982, с.184{{ref-ru}}</ref><ref>«Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65{{ref-ru}}</ref>. |
||
Версія за 19:29, 13 липня 2021
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Олешко (внесок, журнали) о 19:29 UTC (1607447 хвилин тому). |
| Оспедале дельї Інноченті Ospedale degli Innocenti | |
|---|---|
 | |
| 43°46′35″ пн. ш. 11°15′40″ сх. д. / 43.77638888891677738° пн. ш. 11.26111111113877783° сх. д.Координати: 43°46′35″ пн. ш. 11°15′40″ сх. д. / 43.77638888891677738° пн. ш. 11.26111111113877783° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Місто | Флоренція |
| Тип | будівля музеюd |
| Стиль | ренесанс |
| Автор проєкту | Філіппо Брунеллескі та інші |
| Архітектор | Філіппо Брунеллескі |
| Дата заснування | 15 століття |
| Початок будівництва | 1419 |
| Побудовано | 1445 |
| Сайт | istitutodeglinnocenti.it |
  Оспедале дельї Інноченті Оспедале дельї Інноченті (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Оспеда́ле де́льї Інноче́нті (італ. Ospedale degli Innocenti — Шпиталь (притулок) невинних (немовлят)) — будівля на площі Сантіссіма Аннунціата у Флоренції, зведена в 1419-1424 роках архітектором Філіппо Брунеллескі. Одна з перших будівель епохи Відродження і перший спеціалізований дитячий будинок в Європі.
Історія
Лікарня постала завдяки заповіту в тисячу флоринів від торговця Франческо Датіні да Парто, на створення притулку для підкинутих і незаконнонароджених дітей. До того часу ці функції забезпечували шпиталі при монастирських комплексах і церквах. У Флоренції тоді для цих цілей функціонували шпиталі Сан Галло і Санта Марія делла Скала. Нова лікарня мала стати закладом нового типу – шпиталем і притулком, призначеним тільки для дітей. За заповітом, фінансування будівництва, а також покровительство закладу визначено флорентійську гільдію шовкопрядів та ювелірів Арте делла Сета, до якої належав і автор проекту, архітектор Філіппо Брунеллескі[1].
Виховний будинок для сиріт і підкидьків, де мали розміститися ясла, школа, майстерні для навчання ремесел, передбачалось забезпечення медичного обслуговування, аптека і церква. Для будівництва обрана земельна ділянка, зайнята під сад і городи біля церкви Сантіссіма Аннунціата. Будівництво розпочато 1419 року.
Архітектура
Будівля лікарні являє собою складний комплекс, що поєднує в собі житлові, господарські і культові приміщення. Внутрішні простори розділені на дві незалежні частини – чоловічу і жіночу. Композиція побудована навколо центрального внутрішнього двору, т. зв. «Дворика чоловіків» («Cortile degli uomini»), який слугує для поєднання всіх приміщень. Квадратний в плані двір обрамлений легкими арковими галереями на колонах коринфського ордеру. В довгому внутрішньому дворику, т. зв. «Дворику жінок» використані колони іонічного ордеру[2][3].
Головний фасад розчленований на два нерівних за висотою поверхи. В нижньому поверсі фасад відкривається на площу Сантіссіма Аннунціата дев’ятьма півциркульними арками на колонах коринфського ордеру лоджії, піднесеної на дев’ять сходинок на всю довжину. Аркада лоджії завершується по боках двома ширшими арками обрамленими пілястрами[4][5].
Конструктивним новаторством є використання вітрильних склепінь, що мають менший розпір, ніж поширені на той момент хрестові склепіння, а також металевих тяг для поєднання колон зі стіною та високої стіни, що навантажує аркаду лоджії. Досягнуті завдяки цим рішенням легкість і прозорість лоджії створюють відчуття доступності, надають їй вигляду привітного, гостинного вестибюля.
Примітки
- ↑ Данилова И. Е. Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.(рос.)
- ↑ «Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65(рос.)
- ↑ Данилова И. Е. Брунеллески и Флоренция. Творческая личность в контексте ренессансной культуры. — М., Искусство, 1991. — с.190.(рос.)
- ↑ «История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение», М., «Изобразительное искусство», 1982, с.184(рос.)
- ↑ «Всеобщая история архитектуры в 12 томах». Том 5 Архитектура Западной Европы XV-XVI веков. Эпоха Возрождения, М., «Стройиздат», 1967, с.65(рос.)
