Верхня Сироватка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 46: Рядок 46:
Станом на [[1914]] рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>.
Станом на [[1914]] рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>.


[[Файл:Успенська церква - Верхня Сироватка.jpg|мiнi|Свято-Успенська церква в селi [[Верхня Сироватка]].]]
[[Файл:Успенська церква - Верхня Сироватка.jpg|250px|мiнi|Свято-Успенська церква в селi [[Верхня Сироватка]].]]


[[Файл:МК ТГ ВС.jpg|міні|«Vерижиця» музейна кімната в селі [[Верхня Сироватка]], вул. Макаренко, 28.]]
[[Файл:МК ТГ ВС.jpg|міні|«Vерижиця» музейна кімната в селі [[Верхня Сироватка]], вул. Макаренко, 28.]]

Версія за 08:22, 13 серпня 2021

село Верхня Сироватка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Рада Верхньосироватська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59080050010056385
Основні дані
Перша згадка 1653
Населення 5033
Поштовий індекс 42351
Телефонний код +380 542
Географічні дані
Географічні координати 50°49′41″ пн. ш. 34°57′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Водойми р. Сироватка
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Баси
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 42351, с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2
Карта
Верхня Сироватка. Карта розташування: Україна
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка. Карта розташування: Сумська область
Верхня Сироватка
Верхня Сироватка
Мапа
Мапа

CMNS: Верхня Сироватка у Вікісховищі

Ве́рхня Сиро́ва́тка — село, центр сільської ради, до складу якої входять села Залізняк, Новоселиця, Стінка. Село розташоване за 14 км від районного та обласного центру — міста Суми. Населення становить 5033 осіб. Орган місцевого самоврядування — Верхньосироватська сільська рада.

Географія

Село Верхня Сироватка знаходиться на березі річки Сироватка (в основному на лівому), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Залізняк, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новоселиця. По селу протікає пересихаючий струмок з греблею. Через село проходять автомобільні дороги Н12 і Р45,а також залізниця, станції Бездрик і Залізняк.

Назва

Однією з версій назви села є річка Сироватка, так як село розташоване в верхній частині річки — Верхня Сироватка.

Історія

На землях територіальної громади Верхня Сироватка, з давніх-давен проживали люди. Місцеві жителі знаходять на полях предмети скіфів, сарматів, черняхівської культури, антів, Київської Русі, хозарів, але найцікавішими, унікальними і загадковими є предмети київська культура — Верижанська. Їх походження як і походження самих верижанців ще належить вивчити вченим історикам і археологам. Музейна кімната «Vерижиця» присвячена цій культурі, знаходиться в публічній бібліотеці села Верхня Сироватка, вул. Макаренко, 28.

Засноване село у середині XVII століття.

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Верхньосироватської волості Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2283 особи (1153 чоловічої статі та 1130 — жіночої), налічувалось 368 дворових господарств, існувала православна церква та станова квартира, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 6679 осіб[2].

Свято-Успенська церква в селi Верхня Сироватка.

«Vерижиця» музейна кімната в селі Верхня Сироватка, вул. Макаренко, 28.
Верижиця київської культури, була знайдена в лісі біля села Верхня Сироватка, експонується в Сумському обласному краєзнавчому музеї.

Освіта

1918 року у селі відкрилась українська державна мішана гімназія[3]. На початку 70-х років поряд з основним приміщенням було збудовано нове з червоної цегли на п'ять класних кімнат . Через інтенсивне зростання чисельності учнів виникла потреба в новобудові. Роботи розпочалися, коли директором школи був Пискун Григорій Юхимович.

8 жовтня 1979 року педагогічний і учнівський колективи приступили до занять у новому типовому двоповерховому приміщенні.

У серпні 1999 року було здійснено капітальний ремонт школи: замінено фасад та покрівлю, відремонтовано класні кімнати й коридори.

Відомі жителі села

Див. також

Примітки

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Нова рада, 1918, № 199.

Джерела