Краковець: відмінності між версіями

смт Краковець
	Герб
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Яворівський
Рада	Краковецька селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1320
Магдебурзьке право	1425
Статус	із 1940 року
Площа	1,46 км²
Населення	▲ 1146 (01.01.2017)
Густота	757,5 осіб/км²
Поштовий індекс	81033, 81034
Телефонний код	+380 3259
Географічні координати	49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д.Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д.
Висота над рівнем моря	209 м
Водойма	річка Шкло, Краковецьке озеро ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Яворів
До станції:	23 км
	До райцентру:
- автошляхами:	23 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	2 км
Селищна влада
Адреса	81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 1
Голова селищної ради	Мамчур Ольга Іванівна
Карта
	Краковець
	Краковець
	Краковець у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 15:07, 6 жовтня 2021

Кракове́ць — селище міського типу в Україні, у Яворівському районі Львівської області, розташоване між річками Шкло та Віжомлею, за 19 км на захід від районного центру та за 21 км від залізничної станції Яворів.

Географія

У селищі зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Віковий дуб».

Топоніми

Урбаноніми

В Краковці нараховується 18 вулиць, у тому числі 1 площа^[3].

Вулиці, площі:

Історія

Поселення вважається заснованим 1320 р., хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком, а 1425 року містечку було надане магдебурзьке право^[4].

Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII століття парафія належала кальвіністам, у костелі діяв, так званий кальвінський збір, що був заснований у XVІ столітті за сприяння самбірського войського Станіслава Фредра. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа РКЦ Мацея Пстроконського^[5] 1604 року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.

У 1590 році за сприяння власника містечка князя Олександра Острозького було споруджено замок, який до наших днів не зберігся.^[6] Про нього згадував у своїх спогадах німецький мандрівник Ульріх фон Вердум. Після першого поділу Польщі 1772 року містечко відійшло до Австрії, а від 1867 року — у складі Австро-Угорщини. Краковець побіжно охарактеризував австрійський географ Бальтазар Гакет у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 роках через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», у частині, присвяченій маршрутові 1794—1795 років зі Львова через Карпати та інші міста до Нового Сонча.

По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю Цетнерів, потім були Потоцькі, які у 1845 році продали краковецький маєток без меблів, ікон, картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»^[7], потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942 році).^[6]

Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934 року знову його отримав.^[8]

Станом, на 1 січня 1939 року у місті мешкало 1840 осіб (640 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 350 поляків та 770 юдеїв)^[9].

Радянський період

17 січня 1940 року Краковець став райцентром Львівської області. У березні 1941 року організовано колгосп імені Т. Г. Шевченка.

Під час німецької окупації за допомогу червоноармійцям були розстріляні місцеві мешканці Каранкевич М. та Адамчик С.

27 липня 1944 року в ході львівсько-сандомірської наступальної операції радянських військ Герой Радянського Союзу, командир танкової роти, старший лейтенант Геннадій Корюкін у складі передового загону 45-ї гвардійської танкової бригади форсував річку Сян поблизу с. Висоцько та намагався у результаті стрімкої атаки оволодіти с. Острів, але усі радянські танки, що переправилися через річку були знищені вогнем німецької артилерії, а сам Корюкін загинув та пізніше був похований на краковецькому цвинтарі.^[10]

До заборони УГКЦ у 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також Передвір'я, Будзинь, Руда-Краковецька та Гуки (нині — частина села Коханівка.

1957 року Краковець отримав статус селища міського типу^[4].

На території селищної ради у 1960-х роках діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.

Сучасність

15 липня 1990 року на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997 року на тому місці було споруджено пам‘ятник Романові Шухевичу — військовому, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка.^[11]

На початку 1998 року на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краківець» — Корчова з пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча Степана Лукашика.

Митний перехід «Краковець-Корчова» з українського боку
Митний перехід «Краковець-Корчова» з польського боку
Латинський цвинтар. Фігура Матінки Божої з немовлям
Пам'ятник Роману Шухевичу у Краковці

Пам'ятки архітектури

Час фундації та будівництва дерев'яного костелу в місті невідомий, але відома дата його концекрації — 29 травня 1744 року.^[4].
Костел святого апостола Якова — діючий римо-католицький храм, споруджений у 1785—1787 роках коштом дідича Ігнатія Цетнера у стилі неокласицизму на заміну старому дерев'яному костелу 1744 року побудови. У 1846 році проведена реконструкція святині, по якій храм мав вже 7 вівтарів, а 1854 року — освячений. Через спустошливі пожежі упродовж XVII—XVIII століть костел неодноразово відбудовувався, переважно — коштом Цетнерів.^[4] На початку ХХ століття вхід прикрашав великий портик на чотирьох колонах. У вересні 1939 року святиня зазнала пожежі, під час якої повністю вигорів інтер'єр костелу. 1946 року храм був закритий радянською владою, а саме приміщення у 1958 році кардинально перебудували (високу наву святині розділили на три поверхи) під виробничі потреби та згодом відкрили завод «Ритм» — структурний підрозділ Львівського заводу телеграфної апаратури, що спеціалізувався на виробництві плат друкованого монтажу для потреб систем зв'язку військового призначення.^[6] У 2000 році костел передано в користування римо-католицькій громаді Краковця, яка почала його відновлення.^[12] 15 листопада 2000 року архієпископ-митрополит Львівський Мар'ян Яворський освятив тимчасову каплицю у поверненому костелі.^[4].

Відомі люди

Народились

Гурко Богдан-Ярослав — фахівець у галузі механіки.
Шухевич Юрій — український співак, інженер, брат Романа Шухевича.

Пов'язані з Краковцем

Кохановський Іван — український суддя, громадсько-політичний діяч.

Дідичі

Францішек Фредро — каштелян любачівський; вдало оборонив Любачів від нападу татар-ногайців.
Єжи Фредро — войський самбірський.
Острозький Олександр.
Анна Алоїза Острозька-Ходкевич.
Белжецькі
Ігнатій Цетнер
Анна з Потоцьких — донька Ігнатія Цетнера, княжна лотаринзька, фундаторка «закладу хворих» в місті, дружина, зокрема, димерського старости Каєтана Потоцького^[13].
Леон Потоцький.
Любомирські.

Примітки

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 6 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Краковець
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Краковець. Костел св. Якова Апостола (1785—1787). Львівська обл., Яворівський р-н. rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 18 березня 2013. Процитовано 6 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Kowalska H. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXІX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)
↑ ^а ^б ^в Краковець
↑ Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi… — S. 35—36.
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 30.
↑ Корюкин Геннадій Петрович (рос.)
↑ Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам'ятники командиру УПА в Україні
↑ Краковець: костел св. ап. Якова
↑ Anna hr. Cetner h. Przerowa

Джерела та література

Данилюк Ю. Краковець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 290. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Мамчур О. Краковець // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 178. — ISBN 978-966-02-7305-4.
Краковець // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко, П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 927.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 312—322. (пол.)
Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia) Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi. — Lwow: Nakładem W. Manieckiego, 1858. — 100 s. (пол.)
Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.) (пол.)
Hacquet B. Hacquet's neueste phisikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788—1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen. — Nürnberg: Raspe, 1791. — 291 s. (нім.)

Посилання

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[пошта-2] Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 6 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[3] Краковець

[Краковець._Костел_св._Якова_Апостола-4] а ^б ^в ^г ^д Краковець. Костел св. Якова Апостола (1785—1787). Львівська обл., Яворівський р-н. rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 18 березня 2013. Процитовано 6 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[5] Kowalska H. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXІX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)

[Краковець-6] а ^б ^в Краковець

[7] Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi… — S. 35—36.

[8] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)

[9] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 30.

[10] Корюкин Геннадій Петрович (рос.)

[11] Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам'ятники командиру УПА в Україні

[12] Краковець: костел св. ап. Якова

[13] Anna hr. Cetner h. Przerowa

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 | агломерація =
 | щільність = 757,5
+| поштовий індекс = 81033, 81034<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |веб-сайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 6 жовтня 2021}}</ref>
-| поштовий індекс = 81033, 81034<ref>[http://www.uaidx.com/13/283/index Поштові індекси України: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець]</ref>
 | телефонний код = 3259
 | висота = 209
@@ Рядок 80: / Рядок 80: @@
 == Історія ==
-Поселення вважається заснованим 1320&nbsp;р., хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком, а 1425 року [[містечко|містечку]] було надане [[магдебурзьке право]].<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола">[http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvja&p=lvjakrjk Краковець. Костел св. Якова Апостола]</ref>
+Поселення вважається заснованим 1320&nbsp;р., хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком, а 1425 року [[містечко|містечку]] було надане [[магдебурзьке право]]<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола">{{cite web|url = https://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvja&p=lvjakrjk|назва = Краковець. Костел св. Якова Апостола (1785—1787). Львівська обл., Яворівський р-н|автор = |дата = 18 березня 2013|веб-сайт = rkc.in.ua|видавець = [[Римсько-католицька церква в Україні]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 6 жовтня 2021}}</ref>.
 Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII століття парафія належала [[Кальвіністська церква|кальвіністам]], у костелі діяв, так званий [[кальвінський збір]], що був заснований у XVІ столітті за сприяння [[самбір]]ського [[войський|войського]] Станіслава [[Фредро|Фредра]]. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа [[РКЦ]] [[Мацей Пстроконський (біскуп)|Мацея Пстроконського]]<ref>''Kowalska H.'' Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986.&nbsp;— Tom XXІX/2, zeszyt 121.&nbsp;— S. 267. {{ref-pl}}</ref> [[1604]] року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.
-У 1590 році за сприяння власника містечка князя [[Острозький Олександр Васильович|Олександра Острозького]] було споруджено замок, який до наших днів не зберігся.<ref name="Краковець">[http://www.castles.com.ua/krakowiec.html Краковець]</ref> Про нього згадував у своїх спогадах німецький мандрівник [[Ульріх фон Вердум]]. Після першого поділу Польщі 1772 року містечко відійшло до [[Австрія|Австрії]], а від 1867 року&nbsp;— у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Краковець побіжно охарактеризував австрійський географ [[Бальтазар Гакет]] у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 роках через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», у частині, присвяченій маршрутові 1794—1795&nbsp;рр. зі [[Львів|Львова]] через [[Карпати]] та інші міста до [[Новий Сонч|Нового Сонча]].
+У 1590 році за сприяння власника містечка князя [[Острозький Олександр Васильович|Олександра Острозького]] було споруджено замок, який до наших днів не зберігся.<ref name="Краковець">[http://www.castles.com.ua/krakowiec.html Краковець]</ref> Про нього згадував у своїх спогадах німецький мандрівник [[Ульріх фон Вердум]]. Після першого поділу Польщі 1772 року містечко відійшло до [[Австрія|Австрії]], а від 1867 року&nbsp;— у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Краковець побіжно охарактеризував австрійський географ [[Бальтазар Гакет]] у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 роках через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», у частині, присвяченій маршрутові 1794—1795 років зі [[Львів|Львова]] через [[Карпати]] та інші міста до [[Новий Сонч|Нового Сонча]].
 По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю [[Цетнери|Цетнерів]], потім були [[Потоцькі]], які у 1845 році продали краковецький маєток без меблів, [[ікона|ікон]], картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»<ref>Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi…&nbsp;— S. 35—36.</ref>, потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942 році).<ref name="Краковець"/>
@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934 року знову його отримав.<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340280232 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r.] {{ref-pl}}</ref>
-Станом, на 1 січня 1939 року у місті мешкало 1840 осіб (640 українців-грекокатоликів, 80 [[латинники|українців-римокатоликів]], 350 поляків та 770 [[юдеї]]в).<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 30.</ref>
+Станом, на 1 січня 1939 року у місті мешкало 1840 осіб (640 українців-грекокатоликів, 80 [[латинники|українців-римокатоликів]], 350 поляків та 770 [[юдеї]]в)<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 30.</ref>.
 === Радянський період ===
@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 До заборони [[УГКЦ]] у 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату [[Перемишльська єпархія|Перемишльської єпархії]] [[греко-католики|греко-католицької]] церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також [[Передвір'я]], [[Будзинь]], [[Руда-Краковецька]] та [[Гуки]] (нині — частина села [[Коханівка (Яворівський район)|Коханівка]].
-року Краковець отримав статус селища міського типу.<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>
+року Краковець отримав статус селища міського типу<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.
 На території селищної ради у [[1960-ті|1960-х]] роках діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.
@@ Рядок 149: / Рядок 149: @@
 == Джерела та література ==
 * ''Данилюк Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krakovets_smt Краковець] // {{ЕІУ|5|290}}
-* ''Мамчур О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2703 Краковець] // {{ЕСУ/15}}&nbsp;— С. 178—179.
+* ''Мамчур О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2703 Краковець] // {{ЕСУ|15|178}}
-* {{книга|автор = |частина=Краковець|посилання частина= |заголовок=[[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал= |посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0010407|відповідальний=[[Маланчук Валентин Юхимович|В.&nbsp;Ю.&nbsp;Маланчук]] (голова редколегії), М.&nbsp;Я.&nbsp;Гнидюк, [[Дудикевич Богдан Корнилович|Б.&nbsp;К.&nbsp;Дудикевич]], [[Івасюта Михайло Кирилович|М.&nbsp;К.&nbsp;Івасюта]], [[Крип'якевич Іван Петрович|I.&nbsp;П.&nbsp;Крип'якевич]], [[Огоновський Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Огоновський]], [[Олексюк Мирослав Миронович|М.&nbsp;М.&nbsp;Олексюк]], П.&nbsp;I.&nbsp;Пастер (відповідальний секретар редколегії), А.&nbsp;Г.&nbsp;Сісецький, [[Смішко Маркіян Юліанович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Смішко]], &nbsp;П.&nbsp;П.&nbsp;Челак, [[Чугайов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Чугайов]]|видання=|місце= Київ |видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік= 1968|том=|сторінки=927|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|}}
+* {{книга|автор = |частина = Краковець|посилання частина = |заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал = |посилання = http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0010407|відповідальний = [[Маланчук Валентин Юхимович|В.&nbsp;Ю.&nbsp;Маланчук]] (голова редколегії), М.&nbsp;Я.&nbsp;Гнидюк, [[Дудикевич Богдан Корнилович|Б.&nbsp;К.&nbsp;Дудикевич]], [[Івасюта Михайло Кирилович|М.&nbsp;К.&nbsp;Івасюта]], [[Крип'якевич Іван Петрович|I.&nbsp;П.&nbsp;Крип'якевич]], [[Огоновський Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Огоновський]], [[Олексюк Мирослав Миронович|М.&nbsp;М.&nbsp;Олексюк]], П.&nbsp;I.&nbsp;Пастер (відповідальний секретар редколегії), А.&nbsp;Г.&nbsp;Сісецький, [[Смішко Маркіян Юліанович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Смішко]], &nbsp;П.&nbsp;П.&nbsp;Челак, [[Чугайов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Чугайов]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1968|том = |сторінки = 927|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}}
-* ''[[Адам Бонецький|Boniecki A.]]'' [https://polona.pl/item/10355913/332 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 5.&nbsp;— S. 312—322. {{ref-pl}}
+* ''[[Адам Бонецький|Boniecki A.]]'' [https://polona.pl/item/10355913/332 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 5.&nbsp;— S. 312—322. {{ref-pl}}
-* ''Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia)'' [https://books.google.com.ua/books?id=o27RAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi].&nbsp;— Lwow&nbsp;: Nakładem W.&nbsp;Manieckiego, 1858.&nbsp;— 100 s. {{ref-pl}}
+* ''Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia)'' [https://books.google.com.ua/books?id=o27RAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi].&nbsp;— Lwow: Nakładem W.&nbsp;Manieckiego, 1858.&nbsp;— 100 s. {{ref-pl}}
 * {{SgKP|IV|605|Krakowiec}} {{ref-pl}}
 * ''Hacquet B.'' [https://www.e-rara.ch/zuz/doi/10.3931/e-rara-43223 Hacquet's neueste phisikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788—1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen].&nbsp;— Nürnberg: Raspe, 1791.&nbsp;— 291 s. {{ref-de}}
@@ Рядок 158: / Рядок 158: @@
 == Посилання ==
 {{Портал|Галичина}}
-* [http://yavoriv-rajrada.org.ua/content/krakovetska-selishchna-rada Краковецька селищна рада]
+* [https://rada.info/rada/04373100/ Краковецька селищна рада]
+* [https://gromada.info/gromada/yavorivska/  Яворівська міська громада Яворівський район, Львівська область]
 {{Яворівський район}}

Краковець: відмінності між версіями

Версія за 15:07, 6 жовтня 2021

Зміст

Географія

Топоніми