Берестейщина

(рус. Брестчина, бел. Берасьцейшчына) - етнокультурний регіон, частина Західного Полісся.

ІСТОРІЯ

Утворився в наслідок об’єднання у одній адміністративній одиниці Берестейської землі і Пинської землі. Берестейські і Пинські повіти були об’єднані у складі Берестейського воєводства 1566-1793 роках. В 1791 році утворено Кобринський і Запинський (Пинсько-Зарічнянський) повіти. Підчас існування Російської імперії західна частина входила у склад Гродненської губернії, східна частина у склад Мінської губернії Північно-західного краю. В 1914 році Державна дума прийняла рішення про включення західної частини Берестейщини у склад Хомської губернії Південно-західного краю. В 1918-1919 році західна частина входила в склад Холмського губерніального староства УНР і Української держави. З 1921-39 складала основну територію Поліського воєводства Річіпосполитої. З 1939-41 роках у складі Берестейської і Пинської областей БРСР. В 1941-44 роках у складі Берестейського і Пинського гебітскомісаріатів рейхскомісаріату Україна. В 1954 році шляхом об’єднання Барановицької, Берестейської і Пинської областей склала більшість території Берестейської області. Охоплює Березовський, Берестейський, Дорогичинський, Жабинківський, Камянецький, Кобринський, Малоритський, Пинський, Яновський райони області цілком, Івацевицький, Лунинецький, Пружанський, Столинський частково.

Площа регіону 19,8 тисяч км2.

НАСЕЛЕННЯ

Корінне населення розмовляє берестейсько-пинськими говірками західнополіського діалекту. Найбільші міста: Бересть, Пинськ, Кобринь. Найбільш масові курортні зони: озера Біле і Рогізнянське, озеро Городищенське, став Каташи, затока Бульково.