Дуополія: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Приклади: доповнення |
м Описка у етимології, πωλεῖν походить з грецької, а було позначено як з англійської. |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дуополія''' ({{Lang-el|δύο}} (два) + {{ |
'''Дуополія''' ({{Lang-el|δύο}} (два) + {{Lang-el|πωλεῖν}} (продавати)) — вид [[олігополія|олігополії]], ситуація на [[Ринок|ринку]], за якої [[пропозиція]] представлена лише двома виробниками (постачальниками). Через свою простоту це найбільш вивчена форма олігополії.<ref name="serrano" /> |
||
== Економічні моделі == |
== Економічні моделі == |
||
Версія за 03:16, 26 жовтня 2021
Дуополія (грец. δύο (два) + грец. πωλεῖν (продавати)) — вид олігополії, ситуація на ринку, за якої пропозиція представлена лише двома виробниками (постачальниками). Через свою простоту це найбільш вивчена форма олігополії.[1]
Економічні моделі
Існує дві основні моделі дуополії[1]:
- Дуополія Курно, в якій припускається що два виробники вважатимуть рівень виробництва одне одного незмінними, і прийматимуть свої рішення відповідно.
- Модель Бертрана, в які при конкуренції, фірми вважають що конкурент не змінить ціну. Коли обидві фірми використовують таку логіку, вони приходять до рівноваги Неша.
Приклади
В реальності чисті дуополії майже не існують, але можна знайти приклади квазідуополій (коли існує більше двох конкурентів, але всі інші настільки незначні що ними можна знехтувати). Найбільш відомі:
- Intel та AMD на ринку CPU
- Nvidia та AMD на ринку GPU
- Airbus та Boeing на ринку комерційних авіалайнерів
- Android та iOS на ринку мобільних операційних систем
- Visa та MasterCard на ринку платіжних карток
Див. також
Примітки
- ↑ а б Serrano, R.; Feldman, A. M. (2013). Lesson 13. Duopoly. A Short Course in Intermediate Microeconomics with Calculus (PDF). Cambridge: Cambridge University Press.
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |