Берестейщина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Budiak (обговорення | внесок)
Budiak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
== ТЕРИТОРІЯ ==
== ТЕРИТОРІЯ ==


Охоплює Березовський, Берестейський, Дорогичинський, Жабинківський, Камянецький, Кобринський, Малоритський, Пинський, Яновський райони Берестейської області цілком, Івацевицький, Лунинецький, Пружанський, Столинський - частково. Площа регіону 19,8 тисяч км2.
Охоплює Березовський, Берестейський, Дорогичинський, [[Жабинківський район|Жабинківський]], [[Кам'янецький район|Кам'янецький]], Кобринський, [[Малоритський район|Малоритський]], Пинський, Яновський райони Берестейської області цілком, Івацевицький, [[Лунинецький район|Лунинецький]], [[Пружанський район|Пружанський]], Столинський - частково. Площа регіону 19,8 тисяч км2.


== ІСТОРІЯ ==
== ІСТОРІЯ ==

Версія за 22:53, 17 листопада 2009

Берестейщина (рос. Брестчина, біл. Берасьцейшчына)— етнокультурний регіон, частина Західного Полісся.

ТЕРИТОРІЯ

Охоплює Березовський, Берестейський, Дорогичинський, Жабинківський, Кам'янецький, Кобринський, Малоритський, Пинський, Яновський райони Берестейської області цілком, Івацевицький, Лунинецький, Пружанський, Столинський - частково. Площа регіону 19,8 тисяч км2.

ІСТОРІЯ

Утворився в наслідок об'єднанні у одній адміністративній одиниці Берестейської землі і Пинської землі. Берестейські і Пинські повіти були об'єднані у складі Берестейського воєводства 1566—1793 роках. В 1791 році утворено Кобринський і Запинський (Пинсько-Зарічнянський) повіти. Підчас існування Російської імперії західна частина входила у склад Гродненської губернії, східна частина у склад Мінської губернії Північно-західного краю. В 1914 році Державна дума прийняла рішення про включення західної частини Берестейщини у склад Холмської губернії Південно-західного краю. В 1918—1919 році західна частина входила в склад Холмського губерніального староства УНР і Української держави. З 1921-39 складала основну територію Поліського воєводства Річіпосполитої. З 1939-41 роках у складі Берестейської і Пинської областей БРСР. В 1941-44 роках у складі Берестейського і Пинського гебітскомісаріатів рейхскомісаріату Україна. В 1954 році шляхом об'єднання Барановицької, Берестейської і Пинської областей склала більшість території Берестейської області.

НАСЕЛЕННЯ

Корінне населення розмовляє берестейсько-пинськими говірками західнополіського діалекту. Найбільші міста: Бересть, Пинськ, Кобринь. Масові курортні зони: озеро Біле, озеро Городищенське, став Каташи, затока Бульково. Санаторії «Берестьє», «Буг», «Ясельда».

Посилання

Голос - український інформаційний сайт про Берестейщину Словник Берестейщини Заходнепалескае навукова-краязнаўчае таварыства "Загароддзе"