Якоб Задік: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
398 518 редагувань
м Не можна використовувати інші статті у Вікіпедії як джерела, див. ВП:АД
Andrux2013 (обговорення | внесок)
377 редагувань
м правка помилки в 100 років
Рядок 17: Рядок 17:
=== Боротьба за об'єднання Буковини з Королівством Румунія ===
=== Боротьба за об'єднання Буковини з Королівством Румунія ===
[[Файл:Bukovina dispute, 1918.svg|міні|ліворуч|200пкс|[[Герцогство Буковина]] ([[2018]]) Синім кольором позначена територія заселена [[українці|українцями]], жовтим - [[румуни|румунами]]]] {{main|Румунська окупація Північної Буковини}} [[Файл:Cmt 1919.jpg|міні|праворуч|100пкс|Марка румунської військової адміністрації]]
[[Файл:Bukovina dispute, 1918.svg|міні|ліворуч|200пкс|[[Герцогство Буковина]] ([[2018]]) Синім кольором позначена територія заселена [[українці|українцями]], жовтим - [[румуни|румунами]]]] {{main|Румунська окупація Північної Буковини}} [[Файл:Cmt 1919.jpg|міні|праворуч|100пкс|Марка румунської військової адміністрації]]
Всупереч досягнутим на початку [[жовтень|жовтня]] [[2018]] домовленостям між представниками «Румунської Національної Ради» та «Української Національної Ради» в [[Райхсрат]]і про поділ території [[Герцогство Буковина|Герцогства Буковина]] за етнічною ознакою, волевиявленням місцевого [[українці|українського]] населення (див. [[Буковинське віче]]), спираючись виключно на рішення альтернативної ([[Шовінізм|шовіністичної]]) «Румунської національної ради в Чернівцях» на чолі з [[Янку Флондор]]ом та їх звернення від [[27 жовтня]] [[1918]] до [[уряд]]у [[Королівство Румунія|Румунії]] з проханням про [[Інтервенція (право)|інтервенцію]], [[Королівство Румунія]] таки зважилося на [[окупація|окупацію]] всієї [[Герцогство Буковина|Буковини]]. [[Військова операція|Військову операцією]] здійснювала 8-а піхотна дивізія на чолі з генералом Задіком. [[6 листопада]] [[2018]] р. передові підрозділи вступили в [[Сучава|Сучаву]], [[9 листопада]] румунські війська [[Вторгнення (військова справа)|вторглися]] на українські етнічні землі та зайняли [[Глибока|Глибоку]], [[11 листопада]] увійшли в [[Чернівці]]. Операцію із захоплення всього колишнього [[Герцогство Буковина|Герцогства Буковина]] було завершено [[2 грудня]] [[2018]] року, після чого на території [[Північна Буковина|Північної Буковини]] було оголошено [[Надзвичайний стан|стан облоги]].<ref name="">file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/Piu_2008_11_13%20(5).pdf</ref>
Всупереч досягнутим на початку [[жовтень|жовтня]] [[2018]] домовленостям між представниками «Румунської Національної Ради» та «Української Національної Ради» в [[Райхсрат]]і про поділ території [[Герцогство Буковина|Герцогства Буковина]] за етнічною ознакою, волевиявленням місцевого [[українці|українського]] населення (див. [[Буковинське віче]]), спираючись виключно на рішення альтернативної ([[Шовінізм|шовіністичної]]) «Румунської національної ради в Чернівцях» на чолі з [[Янку Флондор]]ом та їх звернення від [[27 жовтня]] [[1918]] до [[уряд]]у [[Королівство Румунія|Румунії]] з проханням про [[Інтервенція (право)|інтервенцію]], [[Королівство Румунія]] таки зважилося на [[окупація|окупацію]] всієї [[Герцогство Буковина|Буковини]]. [[Військова операція|Військову операцією]] здійснювала 8-а піхотна дивізія на чолі з генералом Задіком. [[6 листопада]] [[1918]] р. передові підрозділи вступили в [[Сучава|Сучаву]], [[9 листопада]] румунські війська [[Вторгнення (військова справа)|вторглися]] на українські етнічні землі та зайняли [[Глибока|Глибоку]], [[11 листопада]] увійшли в [[Чернівці]]. Операцію із захоплення всього колишнього [[Герцогство Буковина|Герцогства Буковина]] було завершено [[2 грудня]] [[1918]] року, після чого на території [[Північна Буковина|Північної Буковини]] було оголошено [[Надзвичайний стан|стан облоги]].<ref name="">file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/Piu_2008_11_13%20(5).pdf</ref>


=== Румунська окупація Покуття ===
=== Румунська окупація Покуття ===

Версія за 09:59, 1 грудня 2021

Якоб Задік
рум. Iacob Zadik
Народився8 грудня 1867(1867-12-08)
Бретулешть (Ясси), Струнга, Ясси, Румунія
Помер8 квітня 1970(1970-04-08) (102 роки)
Бухарест, Румунія
Країна Румунія
Діяльністьофіцер
Alma materCarol I National Defence Universityd (1898), Q19710035? (1886) і School or artillery and military engineering officersd (1888)
Знання моврумунська
УчасникПерша світова війна, Друга Балканська війна і Румунська інтервенція в Угорщину
Військове званнядругий лейтенант[d], лейтенант, капітан, майор, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал і дивізійний генерал
Нагороди
орден Почесного легіону
орден Зірки Румунії орден Корони Румунії орден Корони Румунії

Якоб Задік (рум. Iacob Zadik; 8 грудня 1867 — 8 квітня 1970) — румунський генерал, керівник операції з приєднання колишньої австрійської коронної землі Герцогство Буковина до Королівства Румунія, в т.ч. окупації Північної Буковини.[1]

Біографія

Генерал Задік народився 8 грудня 1867 року в селі Бретулешть комуни Струнга, жудець Ясси, Об'єднане князівство Волощини та Молдови. Вірменин за національністю був відомим військовим діячем Королівства Румунія.

Початкову військову освіту здобув в «Школі солдатів» у Яссах (рум. Şcoala Fiilor de Militari din Iaşi), де навчався протягом 1878—1886 років. Перше офіцерське звання Sublocotenent 1888 року, після завершення навчання в «Школі офіцерів артилерії та інженерії» у Бухаресті (рум. Şcoala de Ofiţeri de Artilerie şi Geniu). Пізніше (1896—1898) закінчив столичний «Університет національної оборони ім. Кароля I» (рум. Universitatea Naţională de Apărare „Carol I”).

У період з 1888 р. до 1920 р. обіймав різні посади в румунській армії, найважливішими серед яких були: командир 8-го артилерійського полку (рум. Regimentului 8 Artilerie 1909-1914), начальник штабу 3-го та 4-го армійських корпусів (рум. Corpurile 3 şi 4 Armată 1914-1916), командир 8-ї піхотної дивізії (рум. Divizia 8 Infanterie 1916—1920).

Брав участь у Другій Балканській війні, Першій світовій війні, Окупації Північної Буковини.

Нагороджений державними військовими нагородами, зокрема: Орден Корони Румунії (1906), Орден Зірки Румунії (1912), Орден Почесного легіону (1923, Орден Корони Румунії (1929).

Помер на 103 році — 8 квітня 1970 року. Похований у Бухаресті.

Боротьба за об'єднання Буковини з Королівством Румунія

Герцогство Буковина (2018) Синім кольором позначена територія заселена українцями, жовтим - румунами
Докладніше: Румунська окупація Північної Буковини
Марка румунської військової адміністрації

Всупереч досягнутим на початку жовтня 2018 домовленостям між представниками «Румунської Національної Ради» та «Української Національної Ради» в Райхсраті про поділ території Герцогства Буковина за етнічною ознакою, волевиявленням місцевого українського населення (див. Буковинське віче), спираючись виключно на рішення альтернативної (шовіністичної) «Румунської національної ради в Чернівцях» на чолі з Янку Флондором та їх звернення від 27 жовтня 1918 до уряду Румунії з проханням про інтервенцію, Королівство Румунія таки зважилося на окупацію всієї Буковини. Військову операцією здійснювала 8-а піхотна дивізія на чолі з генералом Задіком. 6 листопада 1918 р. передові підрозділи вступили в Сучаву, 9 листопада румунські війська вторглися на українські етнічні землі та зайняли Глибоку, 11 листопада увійшли в Чернівці. Операцію із захоплення всього колишнього Герцогства Буковина було завершено 2 грудня 1918 року, після чого на території Північної Буковини було оголошено стан облоги.[2]

Румунська окупація Покуття

Докладніше: Румунська окупація Покуття

25 травня 1919 р. дивізія генерала Якоба Задіка вступила на територію, яку в ході польсько-української війни оспорювали один у одного Західноукраїнська Народна Республіка і Польська республіка. Остання була союзником румунських сил в даній операції. На початок червня 1919 року війська генерала Задіка повністю зайняли Покуття, ліквідували Гуцульську Республіку і змусили відступити в Закарпаття і здатися чехословацьким військам два підрозділи українсько- галицької армії (1-ю гірську бригаду і групу «Глибока»). Влада Західноукраїнської Народної Республіки не чинила військового опору румунським військам, обмежившись лише деклараціями протесту. Румунська окупація Покуття тривала до початку серпня 1919 року.

Джерела

1. На зустріч 100-літтю листопадових подій 1918 року у Чернівцях
2. Бажаємо до України! Добржанський О.В., Старик В.П., «Маяк», Одеса-2008
3. Історія Буковини та Північної Бессарабії (Хотинщини). До 90-річчя Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. О.Добржанський, УДК: 94 (477.8)"1900/1918".

Примітки

  1. ↑ https://chas.cv.ua/ukrnet/43957-na-zustrch-100-lttyu-listopadovih-pody-1918-roku-u-chernvcyah.html
  2. ↑ file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/Piu_2008_11_13%20(5).pdf
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якоб_Задік&oldid=33932004