Кірсанов Олександр Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
V.shvadchak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Dinamik-bot (обговорення | внесок)
Рядок 78: Рядок 78:
[[Категорія:Академіки НАНУ]]
[[Категорія:Академіки НАНУ]]


[[ru:Кирсанов, Александр Васильевич]]
[[ru:Кирсанов, Александр Васильевич (учёный)]]

Версія за 05:52, 24 листопада 2009

Файл:Kirsanov.jpg
Кірсанов Олександр Васильович.

Кірсанов Олександр Васильович (2 листопада 1902, Москва - 19 травня 1992, Київ) - хімік; член АН УРСР, працював у галузі органічної хімії, відкрив фосфазореакцію (реакція Кірсанова) (1950) та реакцію прямого амідування карбонових кислот (1949). У 1954 р. уперше синтезував оксойодид фосфору та інші йодиди, а також ізоціанат фосфору.

Біографія

Олександр Васильович Кірсанов народився 2 литопада 1901р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною. В 11 років він вступає до 1 класу Першого Московського кадетьського корпусу. В 14 років Кірсанов виявляє інтерес до хімії, батьки купили йому найновіші на той час книги по хімії. Деякі з них він зберігав до кінця свого життя. В 18 років Олександр Васильович не зміг одразу вступити до Московського Вищого технічного училища, оскільки мав непролетарське походження. Проте, через 2 роки, попрацювавши перед цим викладачем курсів підготовки командного складу армій, він таки поступив в МВТУ. Досить скоро його знову відрахували по причині непролетарського походження. Знову поновився. Після смерті батька в 1923р. Кірсанов крім навчання починає працювати лаборантом кафедри органічної хімії.. В 1924р. закінчує навчання й залишається аспірантом на кафедрі, яку на той ча очолював О.Є.Чичибабін. В 1924р. та 1925р. Кірсанов публікує свої перші 2 статті на теми амідування піридину та синтезу оксипіридинкарбонових кислот. Протягом 20-х років минулого століття Кірсанов опублікував ряд праць з хімії піридинових основ, розшифрував будову складної природної сполуки - бергеніну, а також впровадив у промислове виробництво алкалоїди кокаїн та гідрастинін, спроектував й виготовив апа ратуру для їх синтезу. В 1930р він був змушений залишити МВТУ, через його розформування. З 1930 по 1932р працює старшим редактором хімічногосектору "Держнауктехновидаву" (тепер видавництво "Химия"). Під його редакцією виходять друком "Синтезы органических препаратов". В 1932р вченого висилають до Свердловська за спробу зв'язатися з академіком Чичибабиним, що виїхав до Франції 1930р. На новому місці він спочатку керує хімічною лабораторією й консультує в Інституті механічної обробки руд, викладає в Державному університеті. Згодом завідува лабораторією технології хімічних продуктів і коксування в Східному науково-дослідницькому вуглехімічному інституті. В 1939р вченому присуджено ступінь доктора хімічних наук без захисту дисертації, а в 1941р - професора. В 1940р Кірсанова обирають завідуючим кафедри органічної хімії Свердловського Медичного Інституту. Під час Великої Відчизняної Війни він працює над створенням ефективних лікарських засобів "карбосульфамідів". В березні 1942 провів аналіз рідини манометрів й термометрів деяких німецьких літаків. У 1944р переїжджає до Дніпропетровська завідувати кафедрою органічної хімії. Розпочинає роботи по фосфорорганічній хімії.

Файл:Kirsanov1945.jpg
Кірсанов у Берліні, 1945.

У травні - серпні 1945р Кірсанов перебуває в Німеччині за наказом наркома чорної металургії СРСР. В 1949р він відкрив першу іменну реакцію - синтез амідів, діалкіламідів й феніламідів карбонових кислот прямим амідуванням сульфамідом.

RCOOH + SO2(NH2)2 + Py → RCONH2 + PyH+(SO2NH2-)

З 1952р займався вивченням фосфазореакцій

XNH2+ Z2PY3 → 2HZ + XN=PY3
(X=ArSO2, ArCO, Ar, Alk, R2PO)

В 1953р Кірсанов відкрив реакцію окисного імінування похідних тривалентного фосфору N-дихлоровмісними реагентами.

RNCl2 + PX3 → Cl2 + R-N=PX3

В 1956р переїхав до Києва. За короткий час він разом зі співробітниками виконав дослідження з хімії фосфазосполук ізоціанатів кислот фосфору, продуктів фосфорилювання ненасичених вуглеводнів і нітрилів, йодидів фосфору, сіркоорганічних сполук з зв'язком S=N.

Файл:Кірсанов.JPG
Могила Олександра Кірсанова на Байковому кладовищі в Києві.

В 1961р стає академіком АН УРСР. З 1961 Кірсанов став директором ІОХ АН УРСР. (В 1983 році передав віжки правління Марковському). Його наукова діяльність - повчальний приклад поєднання фундаментальних досліджень з інтересами практики. Багато сполук з практично корисними властивостями (антибластичними, пестицидними та ін.) було знайдено серед похідних фосфазосполук, ізоціанатів кислот фосфору, імінопохідних сірки.

Основні напрями наукової діяльності

  • Хімія піридину.
  • Аміди сульфокислот
  • Фосфазосполуки
  • Використання йодидів фосфору в органічному синтезі
  • Хімія імінокислот сірки

Головні дати життя

  • 1901 народивсся 2 листопада в Москві
  • 1912-1919 навчання в першому Московському кадетському корпусі
  • 1921-1924 Студентхімічного факультету Московського вищого технічного училища (МВТУ)
  • 1924-1930 Робота в МВТУ аспірант, ассистент, старший ассистент
  • 1930 премія Держкомітету з хімізації СРСР за роботи з хімії піридинових основ
  • 1930-1932 науковий редактор хімічногосектора "Держнауктехновидаву" ("Химия")
  • 1932 висланий в Свердловськ
  • 1932-1944 робота в нукових й навчальних установах Свердловська
  • 1941 присвоєно звання професора
  • 1944-1956 завкафедри органічної хімії Дніпропетровського металургійного інституту
  • 1945 нагороджегний медаллю "За доблесный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.".
  • 1945 перебування в Німеччині
  • 1946 повна реабілітація (від підозр у зв'язках з "буржуазними силами" , Чичибабиним)
  • 1948 декан хімічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту
  • 1951 присуджена премія АН СРСР ім Д.І.Менделєєва за цикл робіт, присвячених дослідженню перетворень сульфамінової кислоти та синтезами на основі сульфаміду
  • 1951 обраний членкором АН УРСР. Призначений завідуючим лаборатарії ІОХ
  • 1956 остаточний переїзд у Київ
  • 1959 призначений замдиректора ІОХ АН УРСР
  • 1960 призначений в.о. директора ІОХ АН УРСР
  • 1961 обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР
  • 1961-1983 директор ІОХ АН УРСР
  • 1968 створено дослідне виробництво ІОХ АН УРСР
  • 1968 нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР
  • 1971 нагороджений орденом Леніна
  • 1972-1982 нагороджений великою кількістю різноманітних нагород, пам'ятних медалей
  • 1983-1992 радник при дирекції ІОХ АН УРСР
  • 1992 помер 19 травня в Києві

Джерела

  • Олександр Васильович Кірсанов/НАН України. - Х.: Золоті сторінки: Наукова думка, 2002. - 144с.
  • Фосфазосоединения/ Г.И.Деркач, И.Н. Жмурова, А.В.Кирсанов, В.И.Шевченко, А.С.Шевченко. - Киев: Наук. Думка, 1965. - 284 с.