Берберські корсари: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Dmytro Tarnavsky перейменував сторінку з Берберські пірати на Берберські корсари: уточнення історичної назви |
уточнення |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Перекласти}} |
{{Перекласти}} |
||
[[Файл:MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg|thumb|Посол від держав Берберського узбережжя до двору англійської королеви Єлизавети I]] |
[[Файл:MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg|thumb|Посол від держав Берберського узбережжя до двору англійської королеви Єлизавети I]] |
||
'''Бербе́рські''' |
'''Бербе́рські''' '''корсари''' (берберійські, варварійські, османські корсари) — мусульманські [[корсари]] і рідше [[Піратство|пірати]], що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття. |
||
Діючи з безлічі портів [[Магриб]]у, включаючи такі великі як [[ |
Діючи з безлічі портів [[Магриб]]у, включаючи такі великі як [[Алжирський еялет|Алжир]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Триполі]], [[Махдія]] й [[Сале (Марокко)|Сале]], вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність корсрів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, берберські корсари захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні поселення в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни — [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]], страждали від подібних нападів ([[Напад турецьких піратів на Ісландію]]). |
||
Ефект від цих атак був вкрай важкий: |
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Італія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. |
||
З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти |
З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти головних баз корсарів в Алжирі. З 19 століття (з 1801) почалися берберійські війни США. |
||
[[Файл:Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg|right|thumb|[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбароса]]]] |
[[Файл:Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg|right|thumb|[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хайр-ад-Дін Барбароса]]]] |
||
Версія за 21:43, 9 грудня 2021
![]() | В іншому мовному розділі є повніша стаття Barbary pirates(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg/220px-MoorishAmbassador_to_Elizabeth_I.jpg)
Бербе́рські корсари (берберійські, варварійські, османські корсари) — мусульманські корсари і рідше пірати, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
Діючи з безлічі портів Магрибу, включаючи такі великі як Алжир, Туніс, Триполі, Махдія й Сале, вони тримали в страху все західне Середземномор'я. Діяльність корсрів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко[1]. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, берберські корсари захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні поселення в Італії, Іспанії та Португалії, хоча й більш віддалені країни — Франція, Англія, Нідерланди, Ірландія і навіть Скандинавські країни, включаючи Ісландію, страждали від подібних нападів (Напад турецьких піратів на Ісландію).
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Італія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття.
З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти головних баз корсарів в Алжирі. З 19 століття (з 1801) почалися берберійські війни США.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg/220px-Barbarossa_Hayreddin_Pasha.jpg)
Відомі берберські пірати
- Кемаль-реїс
- Пірі-реїс
- Арудж-реїс
- Хайр-ад-Дін Барбаросса
- Куртоглу Мусліхіддин-реїс
- Тургут-реїс
- Мурат-реїс старший
- Улуч Алі
- Мурат-реїс молодший
- Саліх-реїс
Відомі особи, що побували в полоні берберських піратів
- Ротланд (архієпископ Арля) (в 869 р.)
- Педро де Кандія (на початку XVI ст.)
- Гасан-ага (на початку XVI ст.)
- Поль де Терм (маршал Франції, 1529)
- Улуч Алі (в 1536 р.)
- Мігель де Сервантес (в 1575–1580 рр.)
- Огюстен-Шарль д'Авіле (≈ 1674)
- Антоніос Криєзіс (в 1811 р.)
Літературні персонажі
- Робінзон Крузо
- Гі де Нантейль — герой французької поеми «Нантейльская жесту».
- Анжеліка — в 4-й книзі про Анжеліку французьких авторів Анни і Сержа Голон.
Приміти
- ↑ Берберське рабство (англ.)
|
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2021) |