Іван Ганжа: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
| кінець_терміну = 1648 |
| кінець_терміну = 1648 |
||
}} |
}} |
||
'''Іван Ганжа''' [[Венява (герб)|гербу Венява]] ({{нар}} ? — {{пом}} 1648 або після 1651<ref>НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРО ОБРАЗ КОЗАЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ЯК УЧАСНИКА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ</ref>) — [[Уманський полк|уманський]] [[полковник (Гетьманщина)|полковник]] (1648). |
'''Іван Ганжа''' [[Венява (герб)|гербу Венява]] ({{нар}} ? — {{пом}} вересень 1648 або після 1651<ref>НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРО ОБРАЗ КОЗАЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ЯК УЧАСНИКА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ</ref>) — [[Уманський полк|уманський]] [[полковник (Гетьманщина)|полковник]] (1648). |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
За деякими даними — [[татари]]н за походженням. Іван Ганжа учасник козацьких походів на [[Чорне море]]. В ніч з 23 на 24 квітня (з [[3 травня|3]] на [[4 травня]]) 1648 року напередодні [[Битва під Жовтими Водами|битви під Жовтими Водами]], за дорученням Богдана Хмельницького переконав [[реєстрові козаки|реєстрових козаків]] (4 тисячі чоловік) у Кам'яному Затоні на [[Дніпро (річка)|Дніпрі]] (поблизу нинішнього [[село|села]] [[Дніпровокам'янка|Дніпровокам'янки]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]) приєднатись до української армії. Учасник [[Корсунська битва 1648|Корсунської битви 1648]]. В [[червень|червні]] 1648 року в ході боїв з коронними військами козацький загін на чолі з Ганжею взяв [[Умань]] і [[Тульчин]]. [[Літо|Влітку]] 1648 року Ганжа був призначений уманським полковником. |
За деякими даними — [[татари]]н за походженням. Іван Ганжа — учасник козацьких походів на [[Чорне море]]. В ніч з 23 на 24 квітня (з [[3 травня|3]] на [[4 травня]]) 1648 року, напередодні [[Битва під Жовтими Водами|битви під Жовтими Водами]], за дорученням Богдана Хмельницького переконав [[реєстрові козаки|реєстрових козаків]] (4 тисячі чоловік) у Кам'яному Затоні на [[Дніпро (річка)|Дніпрі]] (поблизу нинішнього [[село|села]] [[Дніпровокам'янка|Дніпровокам'янки]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]) приєднатись до української армії. Учасник [[Корсунська битва 1648|Корсунської битви 1648]]. В [[червень|червні]] 1648 року в ході боїв з коронними військами козацький загін на чолі з Ганжею взяв [[Умань]] і [[Тульчин]]. [[Літо|Влітку]] 1648 року Ганжа був призначений уманським полковником. |
||
За даними ряду джерел Ганжа був забитий під час герцю і похований недалеко від поля битви. Там стоїть і пам'ятний знак, поставлений у 1954 р. на місці його умовної могили. Разом з тим в коронних документах разом з іншими козацькими ватажками Семеном Забузьким та Яськом Ясноборським які перейшли на бік на корони та згодом були нобілітовані<ref>[https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/Zboriv/z12.html 1649 р., жовтня 12. – Інструкція елекційного сеймику Брацлавського воєводства від 11 жовтня у м. Володимир своїм послам на сейм у Варшаві]</ref>, фігурує також і Іван Ганжа. За браком даних нині неможливо достовірно сказати чи мова йде про одну й ту саму людину<ref>[http://shron3.chtyvo.org.ua/Mytsyk_Yurii/Uman_kozatska_i_haidamatska.txt Умань козацька і гайдамацька]</ref>. |
За даними ряду джерел, Ганжа був забитий під час [[Герць|герцю]] і похований недалеко від поля битви. Там стоїть і пам'ятний знак, поставлений у 1954 р. на місці його умовної могили. Разом з тим, в коронних документах разом з іншими козацькими ватажками Семеном Забузьким та Яськом Ясноборським, які перейшли на бік на корони та згодом були нобілітовані<ref>[https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/Zboriv/z12.html 1649 р., жовтня 12. – Інструкція елекційного сеймику Брацлавського воєводства від 11 жовтня у м. Володимир своїм послам на сейм у Варшаві]</ref>, фігурує також і Іван Ганжа. За браком даних нині неможливо достовірно сказати, чи мова йде про одну й ту саму людину<ref>[http://shron3.chtyvo.org.ua/Mytsyk_Yurii/Uman_kozatska_i_haidamatska.txt Умань козацька і гайдамацька]</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 08:28, 18 грудня 2021
Іван Ганжа | |
---|---|
Уманський полковник | |
1648 | |
Народився | невідомо невідомо |
Помер | вересень 1648 Пилява, Старосинявський район, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
Відомий як | військовослужбовець |
Країна | Запорозька Січ |
![]() | |
Іван Ганжа гербу Венява (нар. ? — пом. вересень 1648 або після 1651[2]) — уманський полковник (1648).
Життєпис
За деякими даними — татарин за походженням. Іван Ганжа — учасник козацьких походів на Чорне море. В ніч з 23 на 24 квітня (з 3 на 4 травня) 1648 року, напередодні битви під Жовтими Водами, за дорученням Богдана Хмельницького переконав реєстрових козаків (4 тисячі чоловік) у Кам'яному Затоні на Дніпрі (поблизу нинішнього села Дніпровокам'янки Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) приєднатись до української армії. Учасник Корсунської битви 1648. В червні 1648 року в ході боїв з коронними військами козацький загін на чолі з Ганжею взяв Умань і Тульчин. Влітку 1648 року Ганжа був призначений уманським полковником.
За даними ряду джерел, Ганжа був забитий під час герцю і похований недалеко від поля битви. Там стоїть і пам'ятний знак, поставлений у 1954 р. на місці його умовної могили. Разом з тим, в коронних документах разом з іншими козацькими ватажками Семеном Забузьким та Яськом Ясноборським, які перейшли на бік на корони та згодом були нобілітовані[3], фігурує також і Іван Ганжа. За браком даних нині неможливо достовірно сказати, чи мова йде про одну й ту саму людину[4].
Примітки
- ↑ Volumina legum. – Tom IV. – Р. 132, n. 27
- ↑ НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРО ОБРАЗ КОЗАЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ЯК УЧАСНИКА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
- ↑ 1649 р., жовтня 12. – Інструкція елекційного сеймику Брацлавського воєводства від 11 жовтня у м. Володимир своїм послам на сейм у Варшаві
- ↑ Умань козацька і гайдамацька
Джерела
- Коваленко Сергій. Ганжа Іван // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
- Довідник з історії України
- В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850